| Сторінки (16/1534): | « | 11 12 13 14 15 16 | » |
До мене в сні прийшла війна:
Там дим стояв наче стіна,
Там було холодно і сиро,
Окопи там немов могили.
Там смерть сиділа під кущем,
Чорним закутана плащем,
Вітри щось сумно шепотіли,
А небо тиші так просило.
Упала зірка в полини,
Здалося, що нема війни,
Що десь любові саме час,
Та "град" розрізав тишу враз.
І засвистіли смерті "гради"
Вогонь палав під зорепадом,
В землю втискалися солдати,
А вдома десь молилась мати.
Прокинулася - ніч і тиша:
Місяць зірки в небі колише,
Як було страшно в тому сні,
А хлопці ж справді на війні.
В молитві руки підвела:
Хай буде проклята війна!
Мій Господи, своїм плащем
Накрий, хто в холод, під дощем,
Тримає небо нам в пожертву
Життя підставивши між смерттю.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2021
Роздуми про життя
Попереду - життя. Спинилась ніби скраю,
В кожну безсонну ніч думки не покидають,
Що залишилось тут - дні, місяці, рокИ,
Попереду життя, чи то вже - навпаки?
І зважуєш щораз, всі "за" і "ні", і "проти"
В цьому житті нема кредитів, а ні квоти,
Немає для святих, для грішників немає,
Як жив і що лишив, тим звітувати маєш.
Та істину просту чомусь всі забувають,
Листки календаря бездумно відривають,
Та в кожного за все колись Господь спитає,
Там взяток не беруть, в труні кишень немає.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2021
Не стій ти осторонь біди,
Саме тоді коли комфортно,
Бо інколи життя є фронтом,
Що скаже совість - те й роби.
Совість буди як навіть спить:
Тепло її може приспати,
Глухим не варто прикидатись:
Твій бумеранг завжди летить.
Господь ніколи не засне,
Все бачить - добре і не дуже,
Це смерть коли душі байдуже,
Як чиєсь горе обминеш.
Буває - каються в душі
Та часто пізно - кличе Вічність,
Тільки добро для неї личить
Глухим вдаватись не спіши.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2021
Рік Щура іде в дорогу,
Всі держіть Бичка за роги,
Він до волі звісно звик,
Виросте із нього Бик.
Був не зовсім добрим рік,
Та недобре ж не на вік,
Щоб щурі перевелися,
Лиш добром усі ділиться,
Рік цей білого Бичка:
Пригадайте Третячка.
А як стане він могутнім
Буде в ньому все присутнє:
Бо життя не завжди казка,
Ріг достатку, Божа ласка,
Щоб не збитися з дороги
Сил нам втриматись за роги!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2020
Дванадцять місяців зібралися юрбою
І повели розмову між собою,
Остання в році промине доба,
Раз в рік таке трапляється, хіба.
Насупив брови ніби хмари Грудень:
На мене вкотре нарікають люди,
Що я скупий став на мороз і сніг,
Ти, брате-Січню, виручити б зміг?
Всміхнувся сивий Січень загадково:
Не підведу, ні ділом, а ні словом,
Сховати б варто дощ отой дрібний,
Що з осені лишився затяжний.
Я приморожу, снігу намету,
Цю обіцянку всім даю святу.
Озвався Лютий - теж на все мастак:
Я хоч не довго, але вшкварю так,
Що будуть ще благати про тепло,
Яке немиле в Грудні всім було.
В розмову цю ще й Березень "заліз":
Хоч молодий, любить встромити ніс:
Морози то для мене лиш плітки,
А я припас вже проліски-квітки,
І хай яка сувора йде зима,
Без пролісків ніяк весни нема.
Підтримав Березня і Квітень-Молодець:
Як прийду я - сплету Зимі вінець,
Мені мороз і вітер не страшний,
Веселий я весняний, молодий.
Промовив Травень:" Як дозволить Бог.
Я з літніми братами - вчотирьох,
Теплом і сонцем обдаруєм світ.
Так з року в рік уже мільйони літ.
Брати осінні не втручалися в розмову,
Загубить літо золоту підкову,
Збере в жнива у полі врожаї,
Тоді покажуть ще права свої.
А поки що - закінчується Грудень,
Приходить свято, хай святкують люди,
Тут кожен з нас своє наобіцяв,
Бо в свою пору кожен править бал.
І розійшлись вони в свою дорогу:
Минає рік - подякуємо Богу.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2020
Втомилася... Здалося... Гаснуть сили?
Бувало ж так, що хочеться злетіть,
І мріями торкатись верховіть
Дивуючись: чому ж я не летіла?
Безсоння. І цей і місяць ніби страж,
Що жовтим оком дивиться крізь ніч,
Я в цім житті сміюся наче паж,
Відплакавши всі ночі протиріч.
І все ж із перплавлених молитв
В долонці кілька зерен зберегла,
Було життя неначе поле битв:
До болю так хотілося тепла.
Чомусь не каже місяць-вартовий:
Де взяти сил. Я ж далі маю йти...
Вже догорають спалені мости,
Всміхаюся... Болить, хоч вовком вий...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2020
Побажання, але не без моралі
Новий зустрінете ви рік,
Під олів"є і під шампанське:
Не наступайте на граблі,
Які вам лоба били завше.
Образи відпустіть з душі,
І не беріть в Новий гординю,
Згубіть від заздрощів ключі,
Наповнюйте любов"ю скрині,
Давнішніх друзів і нових:
Всіх не забудьте привітати,
В колядках Бога прославляти
Потрібно щиро - це не гріх.
Про одиноких і старих
Весь рік не варто забувати:
Сторицею вам Бог відплатить
І милосерддям всіх святих.
Пробачте лютих ворогів,
Бо їхнє зло і так їх судить:
Навіщо серцю ця облуда,
Бог тоді ваш пробачить гріх.
В Новому році як в раю
Віднині будемо всі жити,
Як будемо ми всіх любити
І Батьківщину ще свою.
Великі статки чи малі,
Ніхто з нас не візьме у Вічність
Одна у Людства є трагічність:
Всі забувають про граблі
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2020
Вже світиться півмісяцем
У небі рік старий,
І мрії стають дійсністю
Хоч в келих їх налий,
Спливають дні останнії
За обрієм вночі,
А я нові загадую
При полум"ї свічі.
Хай будуть в серці радощі
Не дивлячись на вік,
Хай зникнуть зло і заздрощі
Любов врятує світ,
Хай буде те даровано
Приходить що у снах,
Хай навіть серед холоду
В душі цвіте весна.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2020
Минає високосний рік.
Всі справи відкладімо вбік,
Разом все добре пригадаєм:
Що забираєм, що лишаєм.
Залишим смуток ми старому,
Хай буде радісно в Новому,
Казки візьмемо для дітей,
Здоров"я для усіх людей.
Залишимо війну і втому,
Мир запанує в кожнім домі,
Любов беремо і надію,
А віра серце нам зігріє,
В старому сумніви і зло:
Залишимо, щоб всім везло.
Візьмемо кожну пору року:
Бо в кожної краси нівроку.
Залишим літні суховії,
Осінні затяжні дощі,
Весняні заморозки злії,
Погодні пакості усі.
Заберемо пісні-веснянки,
Купальські вогнища і сміх,
Жнива, осінні роси вранці,
Зимові ранки, білий сніг.
Все добре хочеться забрати:
Як це в тридцять рядків сховати?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2020
Я тебе відпускаю сама,
Без вагання,
В серці холодно, ніби зима
Де кохання?
І душею не дотягтись,
Ти далеко,
Полетіло воно кудись,
Мов лелеки.
Я тебе відпускаю, прости,
Маєш волю,
Нарікати не будемо ми,
Вдвох на долю,
Чи поранило крила нам,
Те кохання,
Роздаруєм його вітрам,
Вже востаннє.
Так заплаче самотньо дощ,
Не за нами,
Та гукатиме з нас когось,
Ще громами,
Я тебе відпускаю в життя,
Там де інша,
Тільки знай, не шукай вороття,
Став ти віршем...
Галина Грицина.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2020
Давно нема твоїх дзвінків,
Знайомих кроків за дверима,
І слів твоїх, що я єдина
Та, що із мрій твоїх і снів.
Чому ж ці сльози на очах...?
Ті ж зорі сяють, сонце сходить,
В моє життя ти не приходиш,
Бо в кожного тепер свій шлях.
А наше спільне там давно,
Лишилося десь - за плечами,
Та сниться нам обом ночами,
Наше минуле - все одно.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2020
Душа збирала "врожаї життя"...
Збирала довго - тут Господь керує,
Життя співало вдячно:" Алілуя!",
З тих пір як у цей світ прийшла дитям.
Тоді життя - мов казка на землі:
У цьому світі все дітей голубить,
Якби ми всі лишилися малі,
Любили б всіх - хто за таке осудить?
І в юності купалася душа,
Тремтіло серце в почуттях великих,
Життя мов сонце - тут немає лиха:
Тоді лише за мрією спішать.
Летіли стрімко роки молоді,
Приходив досвід і кар"єра й слава,
В душі одна лиш радість вирувала:
Якби цінили ми це все тоді...
Життя подарувало стільки літ...
Уже й зима припорошила скроні,
Мчимось здається в швидкіснім вагоні:
Оглянутися варто...Чи не слід...?
І не відомо скільки ще в путі,
Все, що було, душа в собі зібрала:
Чогось багато, щось не вистачало,
Я лише з віком з сумом помічала:
Життя врожай збирають - та не всі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2020
І Янгол втомився - підкошені крила,
На свято копають Герою могилу,
Як страшно так жити у горі й пітьмі,
Життям відплатити покуту війні.
І ненька зав"язує чорну хустину,
Вмиває сльозами страшну домовину,
У кого спитати, хто їй відповість,:
Не змінять це горе, ні сльози, ні злість.
Життя розділилось на "до" і на "після",
За мить обірвалось життя наче пісня.
І Янголи плачуть і небо в сльозах,,
Хтось скаже, що кожному Бог дає шлях,
Яка мамі радість - щасливі сини,
Хай Бог всіх синів захистить від війни.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2020
Вечір схилив до горизонту сонце,
Його і так, мов крапелька роси,
Рік усміхнувсь колядкою в віконце,
Минає він - проси, чи не проси.
У неба хмари, сірі - наче грати,
І сниться сон туманам у ярах,
Чекаєм снігу. От би дочекатись!
Вже й санки задивляються на шлях.
Де ж та зима? Заснула господиня?
Он рік Новий свій голос подає,
Кожух і валянки засумували в скрині,
Ти чуєш, зимонько, агов! Ну, де ти є!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2020
Я хочу святкувати як весь світ,
Щоб так було - від нині і назавжди,
Не може бути на землі дві правди,
Родився Син і світ змінити зміг
Одне Різдво - єдиний Бог - Ісус,
Його і люди і весь Всесвіт словить,
Лише любов може усе поправить,
Своєю з кожним з вас я поділюсь.
Бо свято це одне для нас - для всіх:
Жовтих і білих, чорних і мулатів,
Ми маємо всі разом святкувати,
Свята й людей ділити то є - гріх.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2020
Вбивали каторга і тюрми,
Та був у лідерах весь час,
Хоч раз прикинутися б дурнем,
Можливо, виграв би ще шанс.
Але душа завжди боліла:
З байдужими не по путі,
До всього брався він уміло,
Одну ідею мав в житті.
Натхненно вірити й любити,
Щиро надіючись не раз,
За що був зраджений і вбитий,
І до тепер цей гріх на нас.
Він конкурентом був завзятим,
Що в тонусі тримало всіх,
Йому повірили багато
І зраджували хто як міг.
Дорога це життя скінчила,
Як шум овацій, гуркіт площ,
Швидкість, удар і ця машина.
Це випадковість...? Плаче дощ...
А все могло б уже змінитись,
Якби не зрадили свої,
Радіють й досі московити,
Готуючи нові граблі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2020
Знову бої і знову хлопці гинуть,
Когось не дочекається родина,
Під рік Новий і як про це мовчати,
Як до глухих можливо докричатись.
Чи поклоняємося ми не тим "богам",
Чи то "пороблено-задавнено" всім нам,
Чи ми із смертного не вийдемо "піке"
Невже нам долею судилося таке?
Який обрати шлях нам в час оцей,
Кров"ю змивають нам полуду із очей,
Чи об"єднатись розум не дає:
Кожен воює тільки за своє.
Моя ти, УкраЇно, не журись,
Не раз ти помирала вже колись,
Але любов - вона завжди свята,
І хтось за тебе там віддав життя,
Якщо навіть життя хтось віддає,
Ти знай, твоє майбутнє в тебе є:
З бою Герой десь Янголом у вись,
До Господа за нього ти молись,
Ти вкотре знову йдеш на ешафот,
Стоїть за правду завжди сам Господь,
Відкрий же очі, Господи, сліпим,
Щоб мирне небо бачити живим.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2020
Дощі пророкували і тепло
Весна чи грудень- щось не розумію,
Здалося, що всі втратили надію,
Аж раптом снігом землю замело.
Хоч не багато, але ж справді - сніг,
Жартують: "Подарунок Миколая!"
У вікна як на диво виглядають,
Бо майже не було його торік
Гадають: він полежить чи розтане,
Тепер щораз так: випав і нема,
І зрозумієш: тішились дарма
Ніч сніг злизала наче кіт сметану.
Цій радості милуємось з вікна,
Здається ніч вдягнулася у біле,
І,ніби перед святом захмеліла,
Бо вже й забула що таке - зима.
Надіюсь: вранці вийду на поріг
І перший крок у цю зимову казку,
Може поросим всі гуртом, будь ласка,
Мороза, щоб для нас його зберіг.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2020
Запах глиці, мандаринки,
Подарунки під ялинку,
Заховати кожен зміг:
Здивувати в свято всіх.
Ніби дива всі чекаєм
Тільки усмішки ховаєм,
Кожна з них то є - сюрприз:
Під ялинку подивись.
Ось такий святковий вечір:
Зорі падають на плечі,
І щипається мороз,
Місяць на небесний крос
Вийшов також погуляти,
Дітям казку розказати.
Новорічний вечір - диво
Всі веселі та щасливі,
Все забути не спішіть
Казку в серці збережіть.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2020
Мороз хотів нас налякати,
Перемітав дороги сніг,
Спинити все ж ніхто не міг:
Ми бігли всі колядувати.
Малих горобчиків юрба,
Тягнулися до вікон хати
Що нам була тоді журба:
Спішили всі колядувати.
Дзвеніло з радості село,
Ходили Бога прославляти,
Так весело завжди було:
Гуртом ішли колядувати.
В долоні клали нам п"ятак,
Горіхи сипали в кишеню,
І розлітався сміх веселий:
Кожен на вигадки мастак.
Дзвенить дитяча коляда,
Радію - свято знову близько,
У небі зірка променисто
Мене в дитинство поверта.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2020
Не забувайте, не грішіть,
Ще навіть час не гоїть рану,
Ще стигне кров серед Майдану,
Із шин ще вогнище горить.
Ще вбивці ходять серед нас,
І не ховаються - відкрито,
Меморіальні тільки плити:
Герої в профіль і в анфас.
Немов спинилося життя,
Повітря ніби в грудях"сперло",
І рве як жили наші нерви,
Михайлівського серцебиття.
І Сотні Янголів десь там,
Тримають небо тут над нами,
У снах вертаються до мами,
І горнуться малим дитям.
Життя як - пісня - змовк їх спів,
Хто вправі подвиг цей забути,
Війна гірчить димом отрути,
Та сум ключами з журавлів.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2020
Переболить і відпущу:
Усе, що так мені боліло,
Я впевнено і навіть сміло,
Завжди борги свої плачу.
І стануть сонячними дні,
Міняються свята і будні,
Хоч доля й Бог є неосудні,
Буває - каюсь, і грішу.
Я - жінка і мені болить:
Я навіть плачу так - як кожна,
Змінити щось навряд чи можна,
Лиш обійняти і любить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2020
Все просто
Це вже було, я добре пам"ятаю:
Зима і сніг - від краю і до краю,
Ця непорочність, мов гріха нема:
Все просто так вирішує зима.
Якби могли і ми так з вами, люди,
Звільнитись від гріхів та від облуди,
Бо це від них наша душа терпить,
Як часто вона в кожного болить.
То ж не вбивай і не бажай чужого,
Гріх не чини - ні ділом, ані словом,
Шануй батків, щоб мати довгий вік,
Все просто - кожен виконати б зміг.
Навіть не все -лиш заповідь єдину:
Люби в собі ти Бога і Людину,
Твори всі добрі справи - хай малі
І будеш мати рай вже на землі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2020
Я вже колись приходила в цей світ:
Можливо, це було середньовіччя,
Було тоді мені сімнадцять літ...
Чи не сімнадцять - менше, або більше.
Сміливою й вродливою була,
Джульєта поряд, мабуть, не стояла,
Я теж Ромео покохати так могла,
Але я іншого тоді уже кохала.
Як і тепер кохала лиш тебе,
Одне таке кохання є на світі,
Я повернусь, як і недоля розведе,
Через віки - буду тобі світити,
Зігрію тим вогнем, що не мине,
Всім серцем я тебе буду кохати,
Впізнай, відчуй, одну таку мене,
Тебе я серед всіх можу впізнати.
До тебе я чим хочеш повернусь:
Дощем чи вітром, зіркою на плечі,
Я снігом білим впасти не боюсь,
Розтанувши в коханні в перший вечір.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2020
Закінчується рік і що тут вдієш,
Минає він - збулося щось чи ні...?
Твій ніжний погляд й досі мене гріє
Я на пероні - ти стоїш в вікні...
Рушає потяг лиш рябіють шпали
І стук коліс - так наче по душі...
Ні ти, ні я - нічого не сказали,
Були мов рідні - стали мов чужі.
Рік скине дні - як календар листочки
Такий життя не писаний закон,
Лише цей стук лунає як дзвіночки
Потім стихає мов нічний перон.
Відійде рік... І навіть буде свято...
Той, що цю зустріч нам подарував,
Хотіли ми сказати так багато
Шумів перон... Лиш кожен з нас мовчав...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2020
Звичайна ніч, а чи казкова,
В цю ніч повірю в диво знову,
Намріялося чи наснилось:
Я пильно у вікно дивилась.
Ні снігу, ні дощу, ні вітру,
Місяць з-за хмар сміється хитро,
Ніби шепоче:"Що сама?.
Мрієш про принца, а - дарма:
Принців немає в Миколая,
Чого по вікнах зазираєш?"
А я не вірю, що немає,
Мене мій принц давно чекає,
І Миколай про це, вже знає.
Про долю в Господа благає.
Як ранок зазирне до хати,
Буду його я зустрічати,
Спекла я шинку і пиріг,
Як принц мій ступить на поріг,
За стіл відразу запрошу я,
І всім смачненьким нагодую.
Бо всі жінки секрети знають,
За що ці принци їх кохають.
Ти ясно, місяцю, світи,
Що б знав мій принц куди іти.
Святкова і казкова ніч,
На небі зорі - дивна річ,
Постукав тихо хтось у двері:
Це Миколаєві манери.
Відкрила двері - що за диво:
Там білий кінь і біла грива,
І так всміхається мені,
Мій принц на білому коні.
В цю ніч трапляються дива,
Кажуть, любов завжди права,
Принцесою ти можеш стати,
Як вмієш мріяти й чекати.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2020
Спиняється на перехресті ранок,
Ще ніжний сон чаклує над землею,
І небо радісно заплакало зорею
Втомилося від мрій і забаганок.
Від мрій яких намріялися людям,
Бо що вночі, крім думати про щастя,
І п"є земля це зоряне причастя,
Бо хтось щасливий, а хтось потім буде.
І місяць он всміхнувся поміж хмарок
Одна лиш я блукаю між щасливих,
А ранок мчить на конях білогривих,
Без моїх мрій не станеться світанок.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2020
Кажуть, що біль лише сім літ болить,
Кому болить - хто міг таке сказати?
Майдан горить, ще до цих пір горить,
І вічно він в душі має палати,
Бо в нас, в вогнем обпечені серця,
Не зажили, ще кровоточать рани,
Тій пам"яті тернового вінця,
Сплітають до цих пір кати Майдану.
Та ген свободи з нами - назавжди,
Ми - інші, нам колишніми не бути,
Ніби на прощу йдемо ми сюди,
Щоб залишити тут свої спокути.
Тут кожного могла чекати смерть,
Дерева тут спиняли смертні кулі,
І міф про страх об щит розбито вщент,
Небесний легіон ми не забули.
З портретів очі дивлятьсяя на нас,
Що там в них - гордість, туга, біль чи відчай,
Чи зраджені вони покаже час,
Крізь нас ці очі дивляться у Вічність.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2020
Ти пам"ятаєш "наше море"...?
Безмежна даль і чайок плач,
Чи вони плакали від горя...
Коли почули те: " Пробач..."
Пробач, що я недолюбила
Так мало в нас було тих днів,
І чайки понесуть на крилах
Кохання до семи вітрів...
А ми роз"їдемось потому
У спогадах залишим все,
І через роки нам на спомин
Крик чайки радість принесе.
Згадаємо, як хвилі плачуть
Ніби й вони згубили щось,
Ця зустріч нам усе пробачать,
Що мало збутись - й не збулось...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2020
Ніч душу рве, чи може гоїть рану
Я спогадом горнуся до плеча,
Мені здалося, що була кохана...
Чому ці спогади наче полин гірать...
Вертаюся на пройдені дороги
Питаю в долі про щасливі дні,
Не слухала людські перестороги
Палало серце в тім святім вогні.
Судили люди - але Бог все бачив,
А світ на це кохання лиш дививсь,
Минає все - і я змогла пробачить
І ти за мене може десь моливсь...
Кажуть роки приносять біль і втому
І ніби смутком грається душа,
Навколо ніч і тихо-тихо в домі...
Дві долі все шукають спільний шлях...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2020
Врятуй мене від самоти,
Врятуй!
Мені потрібен тільки ти,
Відчуй!
Повернеться з тобою в сни,
Весна,
І щастя будем пити ми,
До дна.
Я йду шукаючи життям,
Себе,
Чи вимріяла в своїх снах,
Тебе?
Я вірю доля нам подасть ще,
Шанс.
І наше щастя збереже,
Для нас.
Від бід і лиха захистиш,
Завжди,
Я знаю де тебе знайти,
Лиш жди.
Поглянь, це справді поруч я
Твоя,
Від щастя кругом голова,
Моя.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2020
Життям крокую ніби по снігу,
І кожен раз по чистому - без сліду,
В заметах інколи, чи ковзанкою їду,
Шукаю стежку - вірю, що знайду.
І дні летять листком календаря,
Годинник миті теж в житті рахує.
Щаслива я щоб не було - живу я,
І чистий сніг вибілює мій шлях.
Життя моє як світлячок вночі,
Комусь також освітлює дорогу,
І новий день, і чистий сніг під ноги,
До щастя, вірю, знайдуться ключі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2020
Із перших днів нахмурилась зима,
Незадоволена - не діють її чари,
Скрізь потепління - холоду нема.
І як колись мороз не може "вшпарить".
Снують дощі, поміж коротких днів,
Сумують санки он в кутку на ганку,
А чорний ворон мов з лиця змарнів
Так тихо кряче - наче тягне "лямку".
Зима нервується хоч з вітром заграє
Сипнне сніжку і дивиться з-за хмари,
Вона ще встигне, ще віддасть своє:
Десь білих коней запрягає пару.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2020
В твоє життя хтось непомітно
Прийде і зміниться все враз,
Душа засвітить чистим світлом
Серце звільниться від образ.
Буде зорею гратись ранок,
Сонце розгубить промінці,
Із безкінечних забаганок
Нестимеш щастя ти в руці.
Кому від вдячності не знаю
Схилитись варто на плече,
Не раз в житті таке буває
Повториться не раз іще.
Незвідані життя дороги,
Доля дарує нам не раз,
Лишити варто всі тривоги
Все вирішено десь без нас.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2020
Розгадає хтось загадку,
Хто вдягнув ялинці шапку?
Капелюшок чи ковпак,
Щось в нас з гумором не так.
Я не бачила, панове,
Цих красунь у дні святкові,
В капелюшках чи без них:
Ні великих , ні малих.
Прикрашали їх як вміли:
Святкували і раділи,
А чому і яким боком:
Дивні жарти ненароком.
А тепер усі питають,
Відповісти що - не знають,
Хто цей імідж замутив,
Кажуть:"Це презерватив".
І чомусь стає так сумно,
Ніби це країна дурнів,
Або щось у нас не так.
І тому вдягли ковпак.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2020
Звучить мелодія із слів,
Одне, їх мало, чи багато,
Хтось душу ним тобі відкрив,
Хтось сльози ним свої пролив,
А хтось зумів полікувати.
Впиваюсь словом я твоїм,
Що наче пісня з серця лине,
Про все ним людям розповім:
Про небо, зорі, дощ та грім,
Про почуття, про Україну.
Так, словом можна вбити і зцілити,
Додати сил, підтримати спасти,
Ним можна ненавидіти й любити,
Ще славити, молитись і клясти.
Кричати, шепотіти і мовчати,
Мовчати навіть - як душа кричить,
Але подумай, перше ніж сказати,
Бо Слово - Бог, не забувай на мить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2020
Протопчу стежину я в снігах,
Ту, якою ще ходила в осінь,
В мріях десь полину наче птах,
В сни дитячі повертаюсь й досі.
Губиться стежина в тім саду:
Хай мій сад під снігом - відпочине,
Я до нього в гості знов прийду,
Вік мій в зиму, хоч в душі - дитина.
Сніг дитинства, він - той самий сніг,
Став сльозою, заховавсь в долоні,
Той не тане, що на скроні ліг,
А душі не терпиться в полоні.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2020
Чи то прийде до мене Миколай,
І скаже:" Швидко двері відчиняй,
Розказуй щиро. що хотіла б мати?"
І як в кількох словах все розказати...?
Бо я хоч жіночка й не молодая,
Та жінці стільки - як і виглядає,
І стан душі, і що на серці має,
З якими мріями встає і засинає.
І навіть як сприймає власний вік,
Чи зрозуміє все цей чоловік...?
Я вірю - він не стане дорікати,
Що зустрічаю його в капцях і халаті,
Він про життя жіноче добре знає,
В молитві йому серце відкриваю.
Хтось засмієт ься:"От чудна і дивна,
Невже казкам ще віриш як дитина...?"
Що ж ляжу спати, хай мені на вушко
Шепоче свій щось поруч на подушці.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2020
Я зимової ночі до тебе прийду
Білим снігом впаду на плечі,
І у казку чарівну тебе поведу
У цей зоряний, тихий вечір...
Нам співатиме вітер зимові пісні
Але ж будуть вони про кохання,
І дві зірки засяють над нами ясні
Ми на них загадаєм бажання.
Ти не спи і чекай, у вікно подивись
До нас місяць всміхається з неба,
І зігріє серця зустріч ця як колись
Я крізь зиму і ніч йду до тебе.
Галина Грицина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2020
На краю зими ми зустрілися,
Долю обмануть не судилося,
Ця чаклунка-ніч у полон взяла,
Зустріч видно так доля берегла.
Усміхнулася нам зима теплом,
Ніжність обняла враз обох крилом,
Заметіль для нас танцювала вальс,
І здавалося, зупинився час.
Чи наснилося , чи судилося,
В небо зоряне ми дивилися
І на щастя нам зорі падали,
А ми їм клялись, що не зрадимо.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2020
Довго зиму всі чекали,
Валянки, кожух шукали,
А вона йшла по полях,
По дорогах і стежках.
Пробиралася ще лісом,
Поруч вітерець-гульвіса,
Приморозила траву,
Польову і лугову.
Вже гукала завірюху,
Щоб пісні її послухать,
Але здибались в путі,
Хмари, як бува в житті.
Хмари сліз багато мали,
Тому слізно і благали:
Ми в дорозі заблукали,
Хоч дощів усі чекали,
Йшли ми зовсім не туди
Назбиралося води.
Ми нести її не в змозі,
Важка ноша ця в дорозі,
Щоб полегшити нам шлях,
Дай розлити по полях.
Щедро скропимо ліси,
Це додасть деревам сил.
Хмари зиму так просили,
Що відмовити не сила:
І поллялися дощі
На дерева і кущі,
На поля, стежки і луг:
Для морозів дощ не друг.
Так в житті буває часто,
Добре, як усе є вчасно:
Віддаси комусь права,
І своїх уже нема.
Втік мороз, намок кожух,
Думай, хто він - справжній друг.
Мокрим став і місяць грудень,
За добро ще й сварять люди.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2020
Вже небо хилиться до моря
Неначе сум цей стереже,
Поспівчувати тяжко горю,
А небо душі юні жде...
І падають як сльози квіти
Не на могили, на асфальт,
Викладачі... Пожежник... Діти...
Життям сплатили нашу фальш.
Отанній дзвоник телефону
Перевернув усе життя,
Вони вже не прийдуть додому
Не втішить горе співчуття.
А серед міста наче кратер
Чиїмсь життям до хмар димить...
Які слова цей біль від втрати,
Зможуть на мить хоч притупить.
Вони всі Янголи на небі...
Їм докори уже смішні,
Лише в молитві їх потреба...
Проститься гріх цей нам... Чи ні...?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2020
Життя летить, що аж лунає простір
Спішімо, бо лиш мить ми на землі,
Немов забігли на хвилину в гості
Течуть хвилини мов вода по склі.
І не повернеться ніщо, ні в яку пору
І час вирівнює собою добре й зле,
Душа вже з Богом де в кого говорить
Живим духовне закриває все земне.
Як ліпляться роки чи дні з хвилини,
Ніхто не спинить їх для нас і після нас,
Цінуй кожну із них і так живи, людино,
На зло не витрачай дорогоцінний час.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2020
Одягну хустину - хай душа радіє,
А на ній червоні квіти - мов надія,
Ще волошки сині і колосся з жита
Одягну хустину до свого намиста.
Одягаю хустку і на серці - свято
Кожен день все іншу - маю їх багато,
Хустка українська - берегиня роду,
Бо вона ніколи не вийде із моди,
І тому шанує її донька й мати,
Скарб оцей безцінний далі передати.
Одягну хустину - буду як богиня
Знаю кожна жінка має її в скрині,
Хай тепер не в скрині, в шафі чи в комоді,
Одягну хустину, вона - завжди в моді.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2020
В житті неначе сонечко з-за хмар,
Теплом, чи болем спогад пригортає,
Чомусь я в те минуле повертаюсь,
Де світлою була навіть печаль.
За вікнами вже дражниться зима,
Грудневий дощ маскує мої сльози,
Я в літо наше ще вертаюсь й досі,
Зима всміхаючись, нашіптує: "Дарма..."
В скупім промінні виграє вино,
Чи в келиху тепло лишило літо,
Грудень холодні всім дарує квіти,
Я спогадами гріюсь все одно.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2020
Сирий окоп, а небо мов руїна
І лише смерть тут завжди ловить мить,
За вас, Герої, в серці України
Глибока рана кровоточить і болить.
Про перемир"я десь лише звітують
Сміються вороги через приціл,
Чи хтось чужим життям собі жартує
І "Плине кача" - марш сумних весіль.
Як домовлятись - знаючи про зраду,
Як стерти з пам"яті криваві всі котли,
Чи для нас підлість стала вже не вада,
Чи совість на Суд Божий віддали?
Але відвагу в серці треба мати,
Щоб в цьому пеклі день і ніч стояти,
І генерал, і рядовий – солдати,
Звання високе – Батьківщину захищати.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2020
Вже день пішов спочити десь у сні,
А ніч узори зоряні малює,
Приснилось знову , що несеш мені,
Букет із квітів й ніжно так цілуєш.
Прокинуся - це сон, тебе нема,
Самотня тиша, шле свої привіти,
Ні, я цей не сон намріяла сама:
В житті зима, а так хотілось літа.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2020
Тоді здавалося - кінець...
Все - як розвалене корито,
Що вкрадено, а що пропито,
Ще й у вогні Луганськ й Донецьк.
Бо знищене все нанівець
І буде так, як було з Кримом...
Та стали дружно ми всім миром:
Мов кожен волонтер-знавець.
Всі несли те, що мали в хаті,
Боліло в серці, як від рани,
Здавалось бідні і багаті -
Всі волонтери ще з Майдану.
Бувало всяке і не просто:
Нас там чекали і раділи,
Під кулями, через блокпости
Возили все - харчі і віру,
До перемоги ще далеко,
Десь все підписують папери,
Там завжди поряд - де не легко,
Відважні люди- волонтери!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2020
Грудневий день, без сонця і тепла,
Лише туман немов солдат на варті,
З погодою тепер погані жарти,
І тільки дощ, що горнеться до скла.
Дерева вітер хилить без жалю,
І по дорозі лист останній гонить,
Промчала осінь в золотій попоні,
Не встигла їй сказати, що люблю.
Крізь марево грудневих цих дощів,
Здригаючи вологий простір неба,
Самотній ворон в безвість полетів,
Ніби поніс мою печаль до тебе.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2020
Так в когось хочеться спитати,
Чи тільки в мене так буває:
Кругом є радість, люди, свято,
А слів немає, щоб писати.
Без слів душа - ніби криниця,
Де чути тільки одне ехо,
А як з порожньої напиться
І хто почує крик далекий.
Буває думаю: " Чи варто?
Кому і хто це все читає..?"
Тоді страждаю не на жарти...
Слова і рими всі зникають.
Скажіть, а вам, це все цікаво?
Гукаю серцем мов в пустелі,
Хтось скаже: "І чого пристала...?
Не спиш вночі - дивись у стелю..."
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2020
В твоїм житті я просто - мить
Яку згадаєш ти не завжди,
Та я не вимагаю правди:
Чи спогад цей в душі болить...
І наша зустріч - мов гроза,
Як спалах блискавки в пів-неба,
Мені нічого більш не треба
Хоч на очах тремтить сльоза...
І ради цього варто жить,
Що Бог дав щастя це відчути,
За мить гріха - вічність спокути
Та знає серце як любить...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2020
Так хочеться відчути небо,
Зміцнити крила на вітрах,
Летіти наче вільний птах
І знати, що лечу до тебе.
Тільки любов дарує крила,
На землю впасти не боюсь:
І тут до тебе пригорнусь,
Але щаслива, що летіла.
Ти обніми мене крильми,
Нехай говорять, що це руки,
Я так втомилась від розлуки,
В самотності поміж людьми.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2020
Зачепився за комин місяць,
Вечір хмаркою укривав,
А зима малювала квіти,
На шибках де мороз дрімав.
Ніби в казці життя спинилось,
Серед раю зимових снів,
Чи здавалося, чи то снилось,
Чи намріялось між снігів..
Тихо падали з неба зорі
Із сніжинками до долонь,
Тих снігів непорочне море,
І кохання палкий вогонь.
Тими зоряними ночами
Поміж зоряних берегів
Ми так мріяли і благали,
Щастя в парі, ночей і днів.
Заблукала ніч між світами,
Ворожила вона на двох
А кохання стояло між нами ,
Бо так доля бажала і Бог.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2020
Одягнена в весільний одяг
Зима поважно лісом ходить,
В полях зустрінеш і в лугах
В захопленні лиш скажеш: "Ах!"
Все вона враз так гарно вбрала
Мов господиня хоч куди,
Скрізь білу ковдру розіслала
Вже й лід зробила із води.
Ялини й сосни мов бояри
Стоять у шубах дорогих,
І тільки небом густі хмари
Пливуть і дивляться на них.
Навкруг таке все біле й чисте,
Що і ступити просто гріх,
Лиш вітер граючись намистом
Струсив із горобини сніг.
Упали ягідки червоні
Як краплі крові на снігу,
Візьму я їх собі в долоні
Згадаю осінь і піду...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2020
Вже малює мороз на шибках моїх гарні узори
А дерева й кущі ніби вкрив самий ніжний ажур,
В цій морозній красі ніби бачу я хвилі на морі
Чи букети троянд і не в"янучий їхній велюр.
Заморозив мороз не відцвівші кущів хризантеми
На листках не опавших ніби вишиті білим краї,
Вітер як віртуоз на дротах виграє зимніі теми
Ці морозні вітри заколихують думи мої.
Галина Грицина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2020
Зимовий вечір: зорі, тихий сніг.
Що наче білий пух лягав під ноги,
Чому не знаю, ти відчути зміг,
Що моє серце просить допомоги.
Зустрілись очі і мороз притих
А руки враз теплом твоїм зігрілись,
Ще очі - я побачила у них
Ту щиру радість, що ми так зустрілись.
Пішли удвох дорогами зими
Здалося, що потрапили у казку,
Сніжинок в руки назбирали ми
Але вони лиш плакали від ласки.
Хурделиця співала десь пісні
Та почуття вогнем між нас палали,
Кохання нам зима подарувала
Це все було... Чи снилося мені...?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2020
В цю пору може засніжити,
Чи то зима в життя прийде,
Душі так хочеться любити,
Де ти, кохання, де ти?... Де?
Я вийду за село зустріти,
Невже дороги не знайде,
Душі так хочеться любити:
Вірить, надється і жде
Як можуть не зійтись дороги,
Не розминутись їм - ніяк,
Хай замітає сніг тривоги,
Або подасть душі хоч знак.
Я знаю, в мріях легше жити,
Не вірю я, що марно все,
Повернеться весна і літо
Навіть зима знає про це.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2020
Ти прийшла... Ти уже за вікном...
Не питала напевно й дороги,
Одягла в білий сніг перелоги
Наче лебеді вкрили крилом.
Вся земля стала білою вмить
Наречена, що тільки б - до шлюбу,
Для очей білий вельон цей любий
І душа в ніжнім смутку тремтить.
Ти прийшла - я чекала тебе
Хоч про літо ще згадую й досі,
У пташинім, дзвінкім стоголоссі,
Твоє небо таке ж голубе.
Ти спинися на мить, зачекай,
Хай вітри й завірюхи спочинуть,
В білім царстві твоїм - я дитина,
До душі мені білий твій рай.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020
Одинокий лелека відірвався від зграї,
Що полинула в небо, а він сили немає,
Тут самотнім лишився, вже за обрієм літо,
Він у небо дивився, що манило привітно.
Зграя ще покружляла і полинула в вирій
Десь під небом лунала туга в пісні їх щирій,
А його там ніколи серед них вже не буде
Чи надія всміхнеться , чи земля приголубить.
Одинокий, безсилий та душа прагне волі
Крила вітру щосили підставляє чи долі,
За моря не злетіти, тут кружляє самотність ,
Чи в озиме це жито скласти крила сьогодні.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020
Одягну капелюшок і накину вуаль,
Не показую смуток - свою світлу печаль,
І піду я в цю осінь ще й назустріч зимі,
Хоч весна в серці й досі - її чую пісні.
Є тепло там від літа - роздарую його,
І когось ще, можливо, це зігріє тепло,
Я цій осені руки простягаю сама,
Я втечу, щоб розлука не раділа дарма.
Серед осені стану - тут я грішна й свята,
Бо жила без обману - хоч гірчило життя,
Я крокую в цю осінь і зима не страшна,
Та в душі я ще й досі як весна - молода.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020
А кожен так - зумів би, зміг,
Змінити чорне враз - на біле,
Душа, щоб в смутку не тужила,
І щоб не каятись за гріх?
Зітхнула б з легкістю вона,
Пішла у рай помандрувати,
Все в білому в житті пізнати,
Серце не краяла б вина.
Отак би з чистого листа:
І Вічності було б замало,
В житті чого б ще бракувало:
Як є любов лише свята.
Йдемо по білому. Куди...?
Біда, як стане воно чорним,
У Вічності безжальні жорна:
Якщо вже чимось наслідиш.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2020
Прийшла і стала за вікном,
Вся в білому - мов королева,
Землю засипала сніжком,
Вдягнула в біле всі дерева.
Стоїть неначе в казці ліс:
Закутаний весь в білі шати,
Ту пісню, що співав "на біс",
Він знову хоче заспівати.
Та не прокинулись вітри,
Ще десь дрімає завірюха,
Їм в снах зимової пори
Щепоче казку хтось на вухо.
Сплять зачаровані поля,
Ще жодного не видно сліду,
Це ніби молодість твоя,
Жаль, перший сніг лиш - до обіду.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2020
На підвіконні квітне ще весна,
Це ніби в казці - затишно, красиво,
Якщо захочеш, то побачиш диво,
На підвіконні й власного вікна.
Воно, це диво - завжди поруч є,
Це ми не завжди вмієм дивуватись:
Помітити, спинитись, усміхатись,
Бо які цінності - таке й життя твоє.
Без дива дні - похмурі і сумні,
Як за вікном ця осінь, що сьогодні,
А в мене он весна на підвіконні:
І день всміхається так радісно мені.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2020
Хвалився грудень: в мене буде
Міцний мороз і білий сніг,
Я веселитись з ними буду,
Дахи засиплю і поріг,
Перемету усі дороги,
Ніхто мене не перейме,
Вдягайте валянки на ноги,
Не ображайтесь на менЕ.
І справді, що насипав снігу,
Морозом трохи пригрозив,
Та здибалась йому відлига,
Водою дощ його вгостив.
Утік мороз від грудня швидко,
І сніг не білим зразу став,
Стоять калюжі ніби влітку,
Де грудень з вітром танцював.
Притих, сумує місяць грудень:
Ну де ж поділася зима?
І що про мене скажуть люди?
Що вихвалявся я дарма?...
Зима всміхнулася з-за лісу:
Ти не сумуй і є ще час,
Бо січень і мороз, і вітер,
Завжди тримає про запас...
І білий танець затанцює
Ще з ними віхола сама,
Усіх до танцю запрошу я:
Я господиня тут -Зима.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020
Болить... Болить ще і сьогодні:
Страх смерті, що застиг в очах,
Бо помирали всі голодні,
Коли врожай був на полях.
Люті кати в людській подобі,
Що нишпорили по дворах,
Стріхи на корм пішли худобі,
Стояла смерть в трох колосках.
На це не здатні навіть звірі,
Тут порівняти - страшний гріх,
Вчинити звір таке б не зміг,
А ці кати, проте, вчинили.
І хай минуть навіть віки,
Пам"ять осіла в наших генах,
Застигли у холодній жмені:
Життя і смерть- три колоски.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020
Приснився сон: хлібина на столі,
А мама скибку з неї відрізає,
Прокинулася - сльози на чолі:
Немає хліба й матінки немає...
Вела у Вічність смерть, у Засвіти,
Таку ще молоду, а їй би жити,
І спогадом болять тепер завжди
Її слова:" Хай виживуть хоч діти".
Померли тато, бабця і дідусь,
Снувала тінню ледь жива ще мама,
Тепер у снах вертається чомусь,
Що скибку хліба нам дає руками.
Як вижили в страшні часи ми ті?...
Вмирали всі, ходила смерть сердита,
Ті крихти хліба в маминій руці ,
Слова останні:" Доживіть до літа"
І все життя сон душу цей пече:,
Окраєць хліба, той - в руках у мами,
Сльозою біль стікає із очей
І плаче свічка між тремтячими руками.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020
А я хворію - ти про це не знаєш
Бо я мовчу - навіщо хвилювати,
Лимон і мед та чашка з теплим чаєм
Тепер дзвінків достатньо часу ждати.
А я журюсь - думки якісь облудні,
Така одноманітність сірих днів,
В житті не завжди свято - є і будні
Ніч за вікном із безліччю вогнів...
Може відчуєш, прилетиш - так буде...
Такий приємний чай із твоїх рук,
Стомилось видно серце від розлук
А люди просто кажуть: "Це простуда..."
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2020
Цей дощ мені про щось розповідає
І барабанить краплями по склі,
Слова сумні до мене долітають
Він комусь хоче вилити жалі...
Я слухаю, не сплю - мені відома
Болюча туга, сум, цих вечорів,
Як хочется, щоб хтось заговорив:
Мовчать лиш тіні, самота і втома...
Вікно відкрию - дощ не йде в кімнату,
В руках підношу я йому тепло,
Спитаю вранці осінь цю кудлату,
Ну що його до сліз так довело...?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2020
Сьогодні щось сумує моя муза,
Втомилось тіло, серце і душа,
Я покидаю вірші, наче друзів,
До ранку хай нудьгують не в віршах.
Заснуло все - та шум осінніх вулиць,
Нагадує про день, що відлетів,
Я зловживати римами не буду,
Десь і Пегас у небо полетів...
А як наступить завтра новий ранок,
Я напишу про ніч і її сни,
Як п"ю я навіть каву на сніданок,
Про те, що з осені чекаю вже весни.
Кому цікаві ці мої "творіння",
Ви ждіть до ранку - щось він принесе,
А як всміхаєтеся вкрадки без сумління
Я ж не поет, не ображаюсь я на це.
Гриина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2020
Мене всі лають за відвертість
Кажуть - "могла б і промовчати",
А як мовчати коли лесткість
Хочуть достойністю назвати.
Багном за очі поливають,
А в очі посміхнуться мило,
Пробачте, я плювати хочу,
На таких "друзів" всяких "щирих".
Я буду ворогом затятим,
Підлизу бачу я "навиліт",
Не вмію і в душі мовчати
Якщо цінується не щирість.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2020
Ви колись чули, як волає тиша
Як б"є вона у груди без жалю?
В рази вона за урагани гірша
Вона не скаже вже комусь люблю.
Так хочеться посеред тиші звуків,
Мелодії, кохання чи води,
Від неї аж здається глохнуть вуха
І після неї ніби ждеш біди.
Не та ця тиша - в лісі, чи у полі,
Ця ворог, той - підступний та лихий,
Щоб не потрапити в тенета її волі
Виходжу в світ, хай добрий він, чи злий.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2020
Перевіяла біди всі осінь
Та й пішла у тумани сумні,
А я щастя чекаю ще й досі,
Заблукало. Здалося мені...
Де ж ти вимріяне в літні ночі,
Чи до мене ти вже не спішиш,
То міраж був, чи сон - ніжні очі...?
Хоч надію, я прошу, залиш...
Як морозні вітри заспівають,
Закружляють і прийде зима,
Знай, тебе у веснянім розмаю
Ми чекаємо вдвох - я й весна.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2020
Красива жінка, їй говорять вслід,
Вона проходить не моргнувши оком,
Життям пройде неначе річку вбрід,
Таким же впевненим і твердим кроком.
Робили компліменти їй не раз
Вона у відповідь лиш посміхалась мило,
Красивою була не на показ:
Красу ту, вона з гордістю носила.
Її мов золото не тратила ніяк,
Не розміняла, хоч би як просили,
Життя іде, але вона ніде
Красу як і жииття не забруднила.
Одному вірною лишилася вона,
Не оцінив: йому хотілось волі,
Вона, як келих недопитого вина,
Що грає іскрами життя в бокалі долі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2020
Взяв дощ і вечір нас в полон обох
Душа болить коли вона самотня,
Я буду поруч завжди - як сьогодні:
Самотність цю розділимо на двох.
Обнімуть хмари місяцю чоло,
Збіжаться зорі зграйкою погрітись,
І будуть мов красуні чепуритись,
Вдивлятися в річок розлите скло.
Мого ти серця, рук тепло відчуй,
Чомусь цей вечір так минає швидко,
Тобі віддам всю ніжність як лебідка,
А ти свою для мене подаруй.
З дощами вечір утікає в ніч,
І як разом з тобою нам набутись,
Кохання мед... Чи то гірка отрута...
І хто на це питання відповість?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2020
Сховай мене від горя і біди,
Від злих людей і від очей нещирих,
Я буду серцю лиш своєму вірить,
В осінню казку цю зі мною йди.
Дорогу золотом застелять нам ліси,
Щось листя шепотітиме про тебе,
А сонце усміхатиметься з неба
Між цими барвами осінньої краси.
В руках моїх букет наче вогонь
Палає так, що аж горять долоні,
Здається осені золотогриві коні
Промчали, що аж вітер біля скронь.
Хай навіть осінь - але поруч ми,
І цей букет в моїх руках осінній,
В коханні ми знайшли своє спасіння
Не страшно, що йде осінь до зими.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020
Заглянь до мене в душу - ніби в очі
Тихо, без слів - навіщо ті слова,
Кохання в серці - то й душа жива,
Завжди з тобою бути поруч хочу.
І не важливо - день, чи тихий вечір,
А може ранок промінців налив...
Я хочу знати - ти не розлюбив:
І знову ніжно обіймаєш плечі.
Не будемо гадати: що нас жде...
Довіримося тільки ми коханню,
І кожна ніч як - перша і остання
Нас у спасіння чи у гріх веде...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020
Коли в душі гримить війна,
То на шляху завжди стіна:
Із болю, сумнівів, біди,
Як обійти, як шлях знайти?
Стіна - лиш над тобою небо,
А під ногами твердь землі,
Відкинь всі сумніви свої:
Бо знає Бог твої потреби.
До Нього ти в душі звернись,
Чи просто щиро помолись,
Нехай душа злетить у вись.
Там де стіна була колись:
Широкий шлях і всі дороги,
Які ведуть тебе до Нього.
А Він твій поводир в житті
Зруйнує стіни Він в путі.
Ще крила дасть душі літати,
Ти маєш тільки віру взяти,
Він буде завжди поруч йти
Здолаєш перешкоди ти,
А як в душі немає Бога:
Буде стіна і більш нічого.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2020
Тут смерть за смерттю, в небі - б"є набат,
Бо в ті роки вмирали щохвилини,
Так проявляв "любов" свою наш "брат",
Бо що йому було життя людини.
Чи йому в радість смерті тих людей,
Що пухли з голоду батьки з дітьми у хаті,
Хай захистить Бог від "любові" ката:
Від втілення його страшних ідей.
Вже небо повне душ- земля кісток,
Від наших сліз стало солоним море,
Страшний екзамен, чи гіркий урок:
"Любов" сусідів - сльози, смерть і горе.
Що нас чекає? Ще один Майдан?,
Рабами нам не бути в своїй хаті,
Та варто пам"ятати всім катам,
За злочини їм не минуть відплати.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020
"Як буде хліб, то буде й пісня",
Згадалась приказка колишня,
Тепер не тішать вже свята:
Про мир благаємо Христа.
Бездушність, нелюбов, хвороби,
Ідемо в храм вклонитись Богу,
Чи є той Храм в нашій душі,
Що нас хвилює в метушні?
Якими хвалимось дарами:
Єгипет,Турція, Багами,
Є яхта, мерседес, ленд крузер:
Фальшиві цінності та друзі.
Однаково вмираєм всі:
Багаті, грішні чи святі,
І нас одна веде дорога
Всі ми на суд йдемо до Бога.
Не знаємо, що нас чекає:
Але гріхи свої ховаєм,
Мов камінь в серці їх несем,
Не ті ми цінності берем,
В дорогу, що веде у Вічність.
Чи зрозумієм цю трагічність...
От душу б нам про це спитати,
Щоб в ній Христа не розпинати.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020
Цей злочин не сховає час,
І не забудуть його люди,
Будити пам"ять вічно буде
Навіть коли не буде нас.
Бо тай закон:"три колоски"
Поклав мільйони у могилу,
Не люди, а самі кістки
Кричали в небо так безсило.
За що цей страшний геноцид,
Що українці завинили?
І плаче віск, свіча горить:
За тими, що життя любили.
Там наші люди-трударі,
Тут наші землі-чорноземи,
Мільйони вбили москалі:
Безбожна нечисть і нікчеми.
О, Господи, цей голод - гріх
То наслідок злочинців, змови,
Бо був тоді врожайний рік,
А люди хліб пекли з полови.
Які страшні були часи:
Вмирали сім"ї просто в хаті,
Ще по два двадцять ковбаси
Де-хто й тепер хотів би мати.
Їдять, наш хліб і воду п"ють,
І ворогів знов кличуть в хату,
Їх з того світу проклянуть,
Хто колоски ходив збирати.
Тому вставайте хто не спить,
Будіть, кого уже приспали,
Хай серце свічкою горить,
А злочин той навіть на мить,
Не сміли і не забували.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
Вже руки падали мов крила
Згас навіть відчай у очах,
Село мовчало як могила
Кудись подівся уже страх.
З погаслими очима діти,
Забули, що таке обід,
А голод наче звір сердитий
У скибці хліба - цілий світ...
Здавалося - цей світ вмирає
У сні чи в мареві поля...
Богом дарована земля
Що чорноземами буяє...
Три колоски - ціна життя
Мільйони голод звів в могили,
Земля життями хліб родила
А Кремль не знав про каяття.
Та кари не минуть кати
І чи можливо це забути,
Гірчать слова наче отрута
Як де-хто каже:" Ми брати..."
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
Рокам не стерти з пам"яті ті дні,
Ще наші кровоточать в серці рани,
Ще він палає той вогонь Майдану:
Бо хлопці й досі гинуть на війні.
Проте не всім ця рана так болить,
А де-хто вже хотів би все забути,
Ту жертву добровільної спокути:
Той шлях Свободи кров"ю освятить.
Не смійте! Гріх забути жертву ту!
Скільки цих жертв за волю України,
Радіють вороги, нашим руїнам:
Якщо в душі до Волі гасне дух.
Ми шансу не залишим ворогам,
Ми нашу пам"ять не дамо приспати,
Палає в серці й досі ще Майдан,
І буде вічно в пам"яті палати.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
Безсило руки падали на плечі,
Ти обнімав мене - звучало танго,
Нас поєднала музика чи Янгол:
Хотілося, щоб не кінчався вечір.
Хоч серед люду - ми одні з тобою:
Дві долі, що поєднані танцполом,
І тільки музика, і тільки ніч навколо,
Ще небо зоряне у нас над головою.
Затихла музика - єднались руки-крила,
Ми одне одному даруєм тільки погляд,
Злітаєм в небо - падаєм безсило:
Нехай ця мить для нас триває довго.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2020
Оплакав листопад дощами осінь:
Пожухле листя догорає в травах,
І захід не палає вже в загравах.
Здається, небо заховало просинь.
А я ще йду в туманну прохолоду.
Загублений шукаю день барвистий,
У росах чистих, в золотім намисті,
Щоб пам"ятати незабутню вроду.
Верба в затінку береже свій одяг:
Зеленим оксамитом тішить воду,
Вітри холодні перевівши подих
Так ніжно з нею водять хороводи.
Мороз напевно запрягає коней,
В полях гукає поспішати зиму,
Вона десь поруч але ще незримо,
Холодні всім простягує долоні.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2020
Доторкнувсь до щоки ти устами, як вітер осінній,
Жаль в душі лиш тепла від цілунку такого нема.,
Ніби поруч зима, а душі так хотілось спасіння,
Маю все пережити - я тоді зрозуміла сама.
Хоч здалося життя - під укіс, чи з обриву - в тумани,
Без дороги, самотність впивалася - мов колючки,
Як повірити знов? Непорочною вийти з обману,
Як відчути тепло, щирість серця і ніжність руки?
Та минають морози і стихають вітри між ярами,
І наступить весна, і з бруньки народиться цвіт,
Тільк віра і правда лікують серця від обману.
Лиш любов до життя повертає і рятує цей світ.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2020
В душі наче в природі - міжсезоння
І ні весна, ні літо, ні осінь, ні зима,
Оголена душа нічним безсонням
Кому цікаво, що в ній є чого нема...
Моя душа тріпоче наче пташка
І бореться з негодою життя,
Летить навпроти вітру - так їй важко
Кому відкритися й зігрітись каяттям.
Обпечена думками мов багаттям
І плине час, міняючи пейзаж,
Душа моя так скучила за щастям
Життя у щасті - радість, не багаж.
Притихла, затаїлась - міжсезоння...
В природі теж як у моїй душі,
Десь випав сніг - прикрасив білим чорне
Ці почуття - то сльози, чи вірші...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2020
Уже мороз обцілував троянди,
Що красувалися у пізньому цвітінні,
Під небом, що буває навіть синім
Злітає лист останній і назАвжди.
Ще крізь тумани усміхнеться сонце
Та від усмІшки повіває сумом
А навкруги усе стоїть в задумі
І гілка стиха стукає в віконце.
По осені земля роки рахує
Зітхає так - наче стара бабуся,
Я ж рахувати їх чомусь боюся
В уяві весну молоду малюю.
Стихає день, що нічка його вкрала
Усе живе ніби спішить сховатись,
Минає все - не буду сумувати
Бо я надію в подруги обрала.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2020
Мабуть ці затяжні дощі
В дорогу проводжають осінь,
А нам вона ще сниться й досі
З букетом хризантем в руці.
І як чаклункою в лісах
Все прикрашала так майстерно,
Що дивувалось навіть небо
Такій палітрі в кольорах.
Та всім відомо - в світі цім,
Нічого не триває вічно,
І ці дощі - це не трагічність,
Кожна пора прекрасна в нім.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2020
Між нами дощ стояв стіною
Між нами відстань - лише крок,
Душа зіщулилась від болю,
А їй летіти б до зірок...
Холодний дощ лягав а плечі,
Замерзли руки і серця,
І безкінечності в той вечір
Здалось, немає вже кінця.
В душі нам біль той хто загоїть
Хто нас почує - дощ чи небо...?
Ступити крок єдиний треба
Та вперто мовчимо обоє.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2020
Сирий окоп, а небо мов руїна
І лише смерть тут завжди ловить мить,
За вас, Герої, в серці України
Глибока рана кровоточить і болить.
Про перемир"я десь лише звітують
Сміються вороги через приціл,
Чи хтось чужим життям собі жартує
І "Плине кача" - марш сумних весіль.
Як домовлятись - знаючи про зраду,
Як стерти з пам"яті криваві всі котли,
Чи для нас підлість стала вже не вада,
Чи совість на Суд Божий віддали?
Але відвагу в серці треба мати,
Щоб в цьому пеклі день і ніч стоять,
А як, скажіть, тоді про тих сказати
Хто землю нашу має план продать...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2020
Навколо осінь - мов життя завмерло
А я в ту весну ніби знову йду,
Ніч над землею губить зорі-перли
Сміється місяць на таку "біду".
Для нас у тиші пісня солов"їна
Тихе " Кохаю" - крик поміж планет,
Твої вуста як запашна малина
Ніжних ромашок у руках букет...
Все відбулося - знов сумує осінь
І падають дощі - сльози жалю,
Та я з тобою в тій весні ще й досі
І чую незабутнє те: " Люблю"
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2020
Осінній день - сумує небо
Природа ніби зиму жде,
А я душею біля тебе
Тільки скажи мені: ти де...?
Може тобі пора осіння
Заворожила всі шляхи,
Теплом від серця і руки
Любов засяє в небі синім.
Може нашіптує слова
Вже інша про своє кохання,
І в тебе кругом голова...
Мої даремні сподівання...
Хай скаже доля, навіть так...
Я очі підніму в це небо,
Як птах у вирій на вітрах
Все ж серцем полечу до тебе.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2020
Пекли в душі несказані слова
От тільки очі мов кричали в тиші,
І стала зустріч спогадом чи віршем
В народі кажуть, що любов права.
Пішли життям наче широким полем
Але чомусь все нарізно шляхи,
Вже спогадом тепер тепло руки,
Вже ніжність перемішана із болем.
Чи будуть сказані ті головні слова
Які мовчали в серці нашім криком,
Любов ніколи не буває лихом
Проте як справжня - то завжди жива.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2020
Прощається осінь - зібрала пожитки в дорогу,
Спинилась на мить - нам останню дарує красу,
А в шелесті листя мов чути молитву до Бога,
І що в цій молитві-мелодії радість чи сум?
Прощається осінь - обличчя нахмурило небо,
Напевно заплачуть дощі вже сльозою жалю,
Я вийшла провести в дорогу - сказала:"Не треба"
Букет з листя клена поклала ще в руку мою.
Прощається осінь - вклонились їй верби додолу,
Можливо, то річкою стали їх сльози сумні,
Туман застелив всі дороги аж до видноколу,
"Я ще повернуся" - вона шепотіла мені.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2020
В душі прошу я тихо Бога
Про те, що вголос і не смію:
Нехай пошле ногам дорогу
І не втрачати щоб надію.
Прошу відкрити віри очі,
Напитися в житті любові,
Ще сподіватися я хочу,
Щоб друзі були вірні в слові.
Хай все лікується любов"ю
Біди і горя менше буде,
Хай не проллється й крапля крові,
Не розчаровують хай люди.
Прошу я сонця в небі вранці,
Зірок в вечірнюю годину,
Не бути щоб багатсва бранцем,
Хай прийде мир на Україну.
Прошу добра у кожну хату
Щоб всі трудилися від нині
В своїй господі, в рідній хаті,
А не на пана на чужині.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2020
Від щастя втікає з під ніг земля,
Всміхається сонце в небі,
Веселка з дощем освятила поля
На крилах лечу до тебе.
І вся моя ніжність - одному тобі
Тебе б лиш теплом огорнути,
Бо ти моє щастя - сказала собі.
І хочу з тобою я бути.
І сонце, і дощ, і світ цей для нас:
Хай нас обійде розлука,
Хай нашу любов не зітре навіть час,
Я серце віддам в твої руки.
Втікає у мене з під ніг земля
В коханні душа до неба,
І квітами доля стежину встеля,
Це я поспішаю до тебе.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2020
Поїду, попливу чи забреду,
Від цих людей, подій або обставин,
І тихо витру вкрадкою сльозу
Ніхто в цьому признатись не заставить.
Не покажу нікому, що болить
Лиш засміюсь крізь сльози - мов радію,
Не зрозуміють навіть у ту мить,
Що лиш на Бога маю я надію.
Мені потрібні тиша, Бог і я,
Душа омиється і стане мов кришталь,
Спитає хтось, за чим шкодую я
Скажу: "В минулому - нічого вже не жаль".
Галина Грицина .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2020
Зустрілися - бо так хотіло небо
У погляді очей і дотику руки,
Губами доторкнувся до щоки
Здалося, щастя іншого не треба.
Все про кохання сказано до нас
Словами почуття не передати,
І кожна зустріч нам уже як свято.
Ніби тоді спинився навіть час.
Обставини чи зорі так зійшлися
Дороги перетнулись в певній точці,
Сміялось літо в вишитій сорочці
Не розлучатися з тобою поклялися.
Хоча в житті по різному буває
Та наша клятва наче сонце в небі,
Я серцем пригортаюся до тебе
Навіть тоді як доля розлучає.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2020
Осінь я запрошу на каву,
Чи вона полюбляє чай,
Горизонту палає заграва,
День гукає мені:"Доганяй!"
В небі зорі сяють намистом,
Все на двох у нас - радість-печаль,
Вона тут десь блукає барвиста,
Вже парує в горнятках чай.
Гарний з листя букет дарувала,
Он калинове гроно горить,
Тихо пісню мені співала,
Ця мелодія й досі звучить.
Попрощалась, в туман імлистий,
Подалася... Сипнула жалю,
Шелестіла пожовклим листям,
Я їй вслід шепотіла:"Люблю..."
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2020
Нам всім би карантину, та від - зла,
І обсервації від жадібності й болю,
Щоб лиш любов тільки в душі жила
І кожен, щоб не грав фальшиві ролі.
Щоб посадить язик на карантин
І руки, що уміють тільки красти,
Не заздрили б сусіду через тин,
Вміли б радіти і чужому щастю.
На обсервацію ще б посадить війну
І не на день, чи місяць, а - навічно,
На волі залишити лиш весну
Спасати світ, що гине так трагічно.
Імунітет, ще правдою зміцнить,
Тоді брехня загине як мікроба,
Любов і віру в душах поселить,
Не ідолам вклонятися, а - Богу.
Дезинфікацію провести всіх думок,
Добро, це - вітаміни від напасті,
Коли б засвоїли ми Божий лиш урок
То б і жили всі - в радості і щасті.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2020