| Сторінки (16/1506): | « | 11 12 13 14 15 16 | » |
Грає дощ за вікном увертюру,
Струни рвуться від цього жалю,
І гортають вітри партетуру
Я шедеври природні люблю.
Гне дерева зриваючи листя
Вітер вправний такий диригент,
І злітають краплини намистом
Ніби небо розбилося вщент...
А то раптом усе затихає:
Наче простір легенько тремтить,
Чи то дощ, чи то музика грає,
Чи душа хоче біль відпустить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2020
Край берега, внизу долини,
Де багряніє кущ калини,
Вже літом скошені жита,
Крилом там простір ріже птах.
Синіють ягоди ожини,
Солодким спогадом єдиним,
В долонях ти мені підносиш,
Ожина кличе в гості осінь.
З тобою вдвох її збирали,
Вона з коханням смакувала,
І білим цвітом все цвіла,
Шукала в осені тепла.
Так часто сниться поле й луг,
Калина, верболіз навкруг,
Нам не забути смак ожини,
Та в юність нашу цю стежину.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2020
Природа - храм, тут літургію править,
Сам Бог, що нам її подарував,
Та як себе поводимо ми в храмі,
Чи вже про сором не відомо нам.
Що нам святе? Що душі відчувають?
Молитви завчені наче вірші - мана...
Жаль, "Вірую" і "Отче наш" читають,
Віри не маючи гірчичного зерна.
Прости нас, що забули ми про Тебе,
За все, що вже збулось і не збулось,
Ти ще над нами все тримаєш небо,
В надії, що покається з нас хтось.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2020
В цім останнім бою, вони падали серцем на землю,
І гаряча їх кров поливала зелену траву,
З неба сонце кричало промінням:" Це все не даремно!
Ви - герої, ви - гордість, ви - залишитесь завжди в строю!"
Хтось сухими словами, десь там рапортує на гору,
Іловайський котел - перекручені факти і дані,
Але Бог усе бачив, хто закрив оцю скриньку Пандори,
Не за це Україна боролася там, на Майдані.
Хтось поміряв, чи знає, скільки сліз полином проростає,
В скількох діток-сиріт, гіркота полину на чолі,
А жінки молодії, ще й досі коханих чекають,
ДНКа хоч розбило, надії краплини малі.
Українська земля, що як мати хоронить синів,
І зелена трава, прикрашає могили нові,
Не загубиться слід, серед гірких оцих полинів:
У серцях всіх людей, ви залишитесь завжди живі.
Галина Грицина.
Вірш був написаний під час тієї страшної трагедії, коли наших Героїв розстрілювали в так званому "зеленому коридорі". Пам"ятаймо!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2020
Тримайтеся, брати,
Ідіть в свою дорогу,
Не легко буде йти
Звертайтеся до Бога.
Ви - вільні! Ви - народ!
До волі шлях торуйте,
Поміж усіх чеснот,
Свободи смак відчуйте.
Будіть, навіть хто спить,
Хай вільна пісня лине,
Ніколи і на мить.
Не зрадьте Батьківщину!
Ви - біла, чиста Русь,
Слов"ян живе коріння,
Як хтось забув чомусь:
Ховають волі дух-
Пророщують - НАСІННЯ.
Галина Грицина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2020
Душа немов із скла:
торкайтесь обережно,
Бо навіть і в словах
Переступають межі.
Душа, вона - болить
І плаче мов дитина,
Забуде хтось на мить,
Яка душа ранима.
Не зміниться уже
Бо як її змінити,
Хтось словом як ножем...
А слово маже вбити.
Отрутою слова,
А справами ще більше,
Поки душа жива
То пишуться ще вірші.
Ніхто душі повік,
Не змінить вже ніколи,
Гроза, дощі чи сніг,
І знову все по колу...
Обняти може всіх,
Безмежно всіх любити,
Безсмертні душі - міф
Так легко душу вбити.
Розбити може зло,
І підлість, і образа,
Душа - неначе скло,
А склеїти - ні разу...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2020
Якщо мене питають про життя...
Є миті - які хочеться згадати,
А є такі, що в річці забуття
Їх би втопити, чи хоча б скупати.
Але це все залишиться моїм
Не відкажусь й чужого не бажаю,
Зле проминуло мов гроза чи грім
Та я чомусь лиш добре пам'ятаю.
І вдячна долі - за уроки не прості
Чогось навчилась, щось собі минуло,
Бувають сміх і сльози - в самоті,
Не вірте... як скажу, що все забула...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2020
Ще зелений ліс і в росах трави
Неба голубого височінь,
Осінь літу вже кує оправу
Із туманів сиву далечінь.
Дивний скрізь чарує аромат,
Червоніють кетяги калини,
Звук горіхів падаючих в такт
І під небом туга журавлина.
Тихо літечко зібралося у путь
Та на мить спинилося край шляху,
Вже його, як років не вернуть
Вчуся це сприймати я без страху...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2020
Я так люблю- коли співа родина,
Зібравшись за столом як є причина,
Затягне пісню дядько а чи брат,
Бо в нас усі співають гарно й в лад.
Ось лине пісня в вись про білі гуси,
А потім ще про Гриця і Марусю,
Про чорнобривці мамині сумні,
Та про кохання справжнє на війні.
Чомусь тепер так рідко чути пісню
А в нас рідня співає залюбки,
Думками я вертаюся в дитинство
І душу мені гріють ті думки.
Мій дід співав про хміль в зеленім лузі,
Про чумака, що той горілку п"є,
Про що тепер співають наші друзі,
І що згадати їхнім дітям є.
Вже не співають мами колискову,
Про сон, що тихо ходить край вікна,
І не шанують рідну свою мову,
А слухають пісні все "з-за бугра".
А я люблю, коли співа родина,
Бо лине пісня з серця і душі,
Співали прадід, дід, вся Україна,
Свої пісні співали, не чужі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2020
Сьогодні лист мені прислала юність,
Немов щасливі роки повернулись,
Читаю - знову оживають почуття,
Цей лист неначе з іншого життя.
Натрапила на нього випадково
Пожовклий аркуш першої любові,
Надії в ньому ті, що не збулись
Хоч щиро вірили в них ти і я колись.
Не ходять листоноші вже до хати:
Завжди приємно їх було чекати,
Листи мов зустрічі і почуття вирують,
А в них слова, що душу так лікують.
Сьогодні в час мереж та інтернету
В руках тепло колишнього конверта,
Перечитала - сльози наче град
Жаль, відповіді не чекаєш вже назад.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2020
Хочу прокинутись в обіймах рук твоїх
Відчути подих, губ п"янке тепло,
Збудити поцілунком - то не гріх
Гріхом кохання ще ніколи не було.
Хочу відчути захист твій і силу
Обпертись завжди на твоє плече,
Довіритись в усьому тобі, милий
І бути вдячній лиш тобі за це.
І засинати хочу на плечі я
Такому сильному і рідному завжди,
Хтось і осудить - дуже дивні мрії...
А ти будь поруч...Тільки поруч йди.
Хто любить, лише зможе захистити
Зігріти, мов підставити крило,
Моїй душі, так хочеться любити,
Щоб затишно й не боляче було.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2020
Квітнуть айстри - осінь вже в дорозі
Стежкою прямує по полях,
Айстри квітнуть довго, до морозів
Літо айстрами заквітчує свій шлях.
Мов вогонь - палає горобина
Яблуками пригощає сад,
Зашарілась дівчина- калина
В вишень розпочався листопад.
Ранок запечатаний туманом
Ластівки й стрижі зібрались в путь,
І жоржини цвітом полум"яним
Хочуть мабуть осінь обмануть.
Верес заквітчав принишклий ліс
Клен вже одягає багряницю,
Вже пожитки складені на віз
В літа, що зимою нам присниться.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2020
Напевно, що я долю ображаю,
Життя по ночах часто "вивертаю",
У дзеркало проходжу - не дивлюся,
Частіше тепер Господу молюся.
Чи то старію, чи чекаю старість,
Змирилася давно із цим я мабуть,
До слів навіть байдужа й компліментів,
Лиш погляд на важливості моментів.
Так швидко дні, навіть роки минають,
Та все ж ще душу мрія окриляє,
Про що я мрію? Соромно признатись,
Щоб просто кожен ранок прокидатись.
Всміхатись сонцю, квітам, дню новому,
З доріг далеких повертатися додому,
Щоб були ті, котрі чекають вдома,
Завжди від праці, ще приємна втома.
Хтось скаже:" Що за мрії - чи це жарти?"
Проте на долю ображатися не варто,
В житті у кожного наступить такий час:
Це щастя - новий ранок є у вас!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2020
В траві зеленій яблука горять:
Червоні, жовті, білі - всі яскраві,
Ховають їх нескошені отави,
Щедрий дарунок їм дарує сад.
Упали в цю нехожену траву,
Ніби перлини літа під ногами,
Вдихаю запах в кольоровій гамі,
Я в казці, в сні, чи наяву живу?
Вони як мед - в них сонце виграє,
Беру в долоні - гріють моє серце,
Тепло в них літо людям роздає,
Прислухатися - чути літнє скерцо.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2020
Ти не сумуй, що хмарно за вікном
Важливо, щоб в душі світило сонце,
Гірчить хай доля навіть полином
Нам ще всміхнеться щастя у віконце.
Хай будуть чорні хмари до землі
Вони минуть, як ці дощі сумнії,
Ще будемо з тобою ми в сідлі
І коні донесуть ще нас до мрії.
Ти не сумуй, життя хоч і одне
Та спільна є життєва ця дорога,
Минули хмари - сонечко ясне
Всміхається, за це ми вдячні Богу.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2020
В барвисті роси- ніби в храм,
Гріхи змиваю - ні одного,
Хай чиста стелиться дорога
В словах підношу серце вам.
Щоранку в роси як в Йордан,
Ще не лягли отав покоси,
В словах залишу біль і сльози,
А радість людям всю роздам.
Ще буде сповідь, як дощі,
На землю ляжуть після спеки,
Мої слова в світи далекі.
Як журавлинії ключі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2020
О, який за вікном туман:
Ніби в хвилях луги та нива,
Я з тобою була щаслива,
Тепер спогад горну до ран.
Наче літо кохання дні,
Переходять у ранню осінь,
Там думками з тобою досі,
Де всміхаєшся ти мені.
Ці тумани нагнали жалю,
Котить сиві отари поле,
Тільки спомин твоє:"Люблю"
Невже іншій його говориш?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2020
Тремтить мереживо літа,
Мені б лише душу зігріти,
Чому ж так багато горя,
Душа втомилась від болю.
Рве павутинку вітер,
Яскраві ще літні квіти,
Десь мак над окопом квітне,
Війни не існує для літа.
Вже скільки таких серпнів,
Жнива тут лише для смерті,
В молитві свій біль ховаю,
У Бога про мир благаю.
Два фронти - війна в країні,
У душах й серцях - руїни,
Добробут - нові могили,
Єднаймося - тануть сили.
На перемовинах - старці,
На себе надіятись варто,
Як мантру повторюю знову,
Один лише шлях - ПЕРЕМОГА!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2020
Мені так хочеться в луги,
Як пройде літо, щоб згадати,
Де річка миє береги
Між запахом п'янкої м'яти.
Ще помандрую в літню ніч,
Де зорі падають дощами,
А місяць дивиться віками
І не збагне у чому річ...
Піду ще в літнії поля,
Де перепілки славлять літо,
І де натруджена земля
Навіть не думає спочити,
Туди, де в небі журавлі
Несуть на крилах твої мрії,
Де небо обрію землі
Свої розказує надії.
Так хочеться зловити мить
І назавжди запам'ятати,
Ось павутинка так тремтить...
Чи то життя...? Не обірвати б...
Галина Грицина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2020
Звичайний день, яких багато
А може й не багато вже,
Пливуть хмарки по небу - свято
Вже літо осінь стереже.
Вже сад дарує стиглі груші
І впали яблука до ніг,
Хоч літо, а чомусь у душу
Тихенько падає вже сніг.
І скаже хтось - кругом ще квіти...
Який там сніг...? Яка зима...?
Ось так буває - наче літо
В душі на жаль тепла нема.
Звичайний день - хвилинка суму
Набігла хмаркою на мить,
Хоч проганяє літо думи
Та серце всеодно щемить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2020
Стежина лугом в"ється наче річка
Поміж густих зелених берегів,
Ця стежка в юність в пам"яті навічно
Ми нею ходимо з тобою до цих пір.
Нам сонце усміхнеться в чистих росах:
Розсипав хтось перлини поміж трав,
І вітер граючись заплутається в косах
Хоч білий сум нам в коси завітав.
Цілуєш ніжно мої губи й руки
Ми назавжди залишимося тут,
Життя дарує інколи розлуки
Кохання квіти тут для нас цвітуть.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2020
Гоню із серця смуток чи журбу
Ще серце тішать літні краєвиди,
Цей літній рай і відступають біди...
Ще літні квіти до грудей горну.
Як гляну в небо чисте, світанкове
Чи в темну ніч милуюсь на зорю,
Висить там місяць - золота підкова
Його вогнем у щасті теж горю.
Як ранок, що закутаний туманом
Мене пробудить від нічного сну,
Щаслива бути теж не перестану.
Ніщо щасливих не введе в оману,
Я в щасті в снах і наяву живу.
Так і живу - із щастям в світі поряд
Між сонячним теплом і зорями ясними,
І навіть як панують грім і злива
Щаслива тим, що твій так гріє погляд.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2020
Життя - дорога в один бік,
Про душу як таке сказати,
Душі важливий часу лік,
Щоб тішитися чи страждати?
Коли б відповісти хтось зміг...
Маленький проміжок - життя,
Що кожному Господь відміряв,
Як зберегти любов та віру,
Не зловживати у довірі:
"Прощається все каяттям".
В надії душу освятить,
Бо безнадія лиш калічить,
І цей земний так шлях прожить,
Щоб потім Господа потішить,
Все осягнути й зрозуміть,
Що на землі ми лише мить.
А душу Бог створив для раю,
Людину, щоб добро вершить,
Бо мудрість в приказці гласить:
"Гріхи до раю не пускають",
Та вільний вибір кожен має.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2020
А серце прагне любові,
І в почуттях, і в слові,
У вчинках, в букетах квітів,
А серце прагне - любити.
І вдень, і вечором, зрання,
Не втомиться від кохання,
З край світу його виглядає:
Воно живе - бо кохає.
Біда не страшна і горе
В коханні немов у морі,
Невже бувають на світі,
Серця, що не вміють любити?
Ніколи не манить їх небо,
Живуть ці серця для себе,
Повільно так помирають
Таланту любити не мають.
Моє не зчерствіло - я знаю,
Душею я це відчуваю,
Любов вона все лікує,
Свою вам у слові дарую.
Зігріє когось, чи потішить,
Хтось, може, назве її віршем,
Душі хай торкнеться слово,
Безмежна сила любові.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2020
Ця ніч мабуть буде снитися:
Не видно у зорях дна,
Чи можна любов"ю напитися
П"яніємо без вина...
Ці очі бездонно-сині,
І серця стук такт-у-такт,
Як мало потрібно людині
Для щастя всього так.
Гойднулось в очах небо,
І місяць упав з висоти,
Від серця ключі в тебе
До твого хочу знайти.
В житті така ніч єдина,
І небо таке одне,
Питаєш мене чи любила...
Одного лише тебе...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2020
Є у кожного з нас душа,
Та чи кожен те відчуває,
Чи всі чують як плаче вона,
Як до дзвону в ушах волає.
Дайте волю й свободу душі,
Вона чує щастя і лихо,
А ми бігаємо в метушні,
Їй наказуєм: "Сиди тихо".
Вона каже - он зорі ясні.
Місяць в небі казково чаклує.
Зупинись на хвилинку...
О ні, в мене справа, що більше вартує.
Вона мовить - хтось кличе й голосить.
Ти прислухайся. чуєш голос?
Ні не чую, тобі здалося...
Я біжу, що там слухать . що просять.
І забилась в куточок душа,
Тихо плаче там. мов дитина.
Я ж старалась...Я болем пекла...
Я надіялась ти людина...
Що ті справи й діла без душі,
Все порожнє й глухе мов те ехо,
Хто згада добрим словом тебе?
Я душа, буду теж далеко.
Не глушіть в собі струни душі.
Бо це совістю часто зветься,
Життя піснею прозвучить
І в серцях всіх людей відізветься.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2020
Про що так тихо шепотіло море,
У дзеркалі води палав від блискавок вогонь,
Чому із подивом дивилися так зорі,
Мою ти просто руку,взяв до своїх долонь.
Мою ти руку грів в долонях біля моря,
І навіть не обняв за плечі ти мене.
Душі тепла хотілося, не спорю.
Та я все думала. що скоро все мине.
Так все минуло і не вернеться ніколи.
Ні шторм, ні гори і ні хвилі по воді,
І спогади потонуть, мов камінці у морі,
Що їх із берега ми кидали тоді.
А що залишиться , питаю я у себе,
В долонях і в душі залишиться тепло,
Не маю права запитати я у тебе.
Хай буде так, немов нічого й не було.
Але ж були , це море, шторм і вечір,
І дрібний дощ, і вітер за вікном,
Як зараз хочеться, щоб ти обняв мене за плечі
І мої руки знов зігрів своїм теплом.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2020
Домовилися ніби на папері...
Чи просто обіцянки на крові,
Така війна престолів чи імперій
Тут головне - якби усі живі...
Даремно... Бо на ранок знову втрати...
І душі вже до Господа спішать,
І не одна уже в скорботі мати...
"Та тільки змії кубляться й сичать..."
Над полем і не пахло перемир'ям
Чи бракувало в перемовників ідей,
Ридає тепер небо над подвір'ям
Де вже батьки не дочекаються дітей.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2020
А небо наче одягло вуаль
Із хмар, що навіть сонце засмутилось,
Минає серпень - літа ніби жаль
Та кілька днів у нього ще лишилось.
Тепер жоржиновий панує всюди рай
І айстри вже готові розквітати,
Пора весільна і на коровай
Вже борошно везуть з млина до хати.
І серпень дивиться терновими очима
На пари, що закохані кругом,
А лебеді на крилах їм нестимуть
В коханні вірність в небі над селом.
А потім стиха підкрадеться осінь,
Що вже підходить стежкою здаля,
І як подяку за труди попросить
Тоді в людей уся свята земля.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2020
Я твої очі й руки пам'ятаю
Твої слова, лилися мов струмок,
В коханні не бажала навіть раю
Тепер вся ніч в полоні у думок.
Я так бажала щастя, щоб назавжди
Я за тобою йшла десь у світи,
Хіба бояться у коханні правди...?
Чому обставинам так легко здався ти?
Нас люди, чи то доля розлучили
Бо кажуть долю не об'їхати конем,
Синицю ми кохання відпустили
А милувалися у небі журавлем.
Тепер не відаємо хто з нас винуватий
Життя вже доживемо мабуть так...
Скупий говорять часто двічі платить
Кохання не купляється однак.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2020
Чому ж ви всі як затялись:
"Будь хто, якби лише не Порох",
Хай буде все - війна і горе,
І до Зелених подались?
Питання до усіх їх є:
Їх п"ять - не мало, й не багато,
Та коли ворог рветься в хату,
Хто ж власну землю продає?
А шостого питати - зась!
Тепер п"ять років ждати дива!
Зелений колір - він красивий,
Чи правильно обрали "масть"?
Та з неба манна не впаде.
То ж думайте, що тут чекати,
Лишилось тільки уповати,
Що Бог біду цю відведе.
Я вірю - Україні бути!
Відсотками рахують нас,
Але не можна повернути:
Слова, можливості і час.
Галина Грицина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2020
Те що було - давно минуло,
Забулося чи не збулось,
Чи так здалося, що забулось,
Чи то так спогадом війнуло,
Чи в пам"яті воскресло щось?
І не хвилює, і не тішить,
Крізь призму років і життя,
Минуле може стати віршем:
В нікуди був тоді той шлях.
Не раз звертаючись до Бога
Чи каюся, чи знов грішу,
Пішла з тобою в ту дорогу,
Навіщо... В серці біль та сум...
Хоч розумію сумувати,
Не варто, згадуючи все,
Якби спочатку все почати...
В собі не можу розібратись,
Цей спогад гріє, чи пече...?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2020
А день подався десь собі спочити
За горизонтом тихо у полях,
Вже вечір заходився скрізь бродити
Для ночі роздивлявся видно шлях.
Притих і вітер теж тихенько в лісі
Приліг поміж кущів в гущавину,
А місяць вигнав зорі на обійстя
І все шукав поміж усіх одну.
Кудись пливли по небу дивні хмари
Немов їх гнав невидимий пастух,
Були рожеві, голубі отари
Запанувала тиша вже навкруг...
Здалося, що русалки виглядають
Між вербами з глибокої води,
Немов Лукаш їм на сопілці грає
І Мавка йде стежиною сюди...
Лягла на воду місячна дорога
Як золотом посипав хтось її,
Усе в молитві стало перед Богом
Безгрішні лиш співали солов'ї.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2020
Горять кругом жоржинові вогні,
Та літо стежку тихо топче в осінь,
Але чомусь все мариться мені,
Що юність на нестримному коні,
Ще мчить лугами і збиває роси.
Чарує запах скошених отав,
І зорі ще летять в поля дощами,
Вирують ніжні почуття між нами,
І серпень повноважень ще не склав.
Та довше ночі прохолоду п"ють,
Тумани приміряючи на плечі,
Лелеки в небі майже кожен вечір,
На південь оглядають в небі путь.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2020
Ми знову стоїмо на перехресті,
Не знаємо в який рушати бік?
Дилема - вибирати жити з честю
І те, що не намазати на хліб.
Народе мій, не загубись в дорозі,
В пустелі сорок років не блуди,
Не їдь до раю на чужому возі,
Щоб не вернутися до "братньої орди".
Не вір, що буде легкою дорога:
Легким до волі не буває шлях,
Вічні традиції та солов"їна мова,
Молитва з вірою до Бога на устах.
Бо предки проклянуть нас із могили,
Ми - нація, а не якийсь нарід,
Любов до волі в боротьбі сталили,
Щоб кожен з нас гордитися цим зміг.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2020
Прийду до тебе я у твої сни,
Колись серпневим ранком дня нового,
І зазвучить мелодія струни
Бо я торкнуся ніжно серця твого.
Прийду і заспівають солов'ї,
Ніч буде пити цей кохання трунок,
Ти очі й губи вже забув мої,
Але згадай той перший поцілунок.
Прийду на ті дороги і стежки,
Що нас водили в казку - в те кохання,
Я пам'ятаю ще тепло руки,
Ще в пам'яті той зорепад бажання.
Хоч спомином я вранці на зорі
Прийду в твої думки, як в дім до тебе,
Ти вийдеш з дому, ставши на поріг
Я сонечком всміхнуся тобі з неба.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2020
Ти йдеш у бій - за мене, за країну,
За волю, щоб завжди добро жило,
А я і в снах, моя чужа дитино,
Все бачу твоє змучене чоло.
Солдате мій, ти - не чужий,я - мати,
Хоч і не знаю як твоє ім"я,
Хтось і за мого сина теж солдата,
В молитві просить як за тебе я.
Хай янгол стане там де ти - стіною,
Хай Бог в опіку вас усіх візьме,
А смерть завжди обходить стороною
Ти мені рідний - я люблю тебе.
Мій син можливо поряд із тобою,
У тому пеклі, там де ти стоїш,
Смерті синів, які не вийшли з бою.
Для кожної з нас в серце - гострий ніж.
Хай цю молитву матері солдата
Почує небо й Бог її прийме,
Щоб повернувся син у рідну хату.
Хай буде мир, хай ця війна мине.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020
Гукаю літу: "Зачекай!"
Хай навіть скошене вже жито,
Буяє ще квітковий рай,
Ще все тепло твоє не спито.
Іду ногами по стерні
Літають в небі лелечата,
В осінь не хочеться мені,
Бо серце на любов багате.
Ще квітнуть мальви запашні
І чорнобривці душу гріють,
Так роси ще бринять мені
Ще маю нездійсненну мрію...
Гукаю літу:"Зачекай!,
Я ще стежок всіх не сходила,
Я навіть ще недолюбила,
Мене любові не лишай!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020
Дивлюсь на місячну стежину,
Через кімнату із вікна,
Кому простелена вона?
Не скаже місяць із гордині.
Он світить сам собі вночі,
Вже навіть зорі десь поснули,
Тільки згубили, чи забули,
Мабуть до сну мого ключі.
У роздумах втікає ніч,
А ми із місяцем - солдати,
Чийсь сон взялись оберігати
З безвиході - від протиріч.
Не здогадається ніхто:
У ніч таку - як місяць повний,
Його тримаєш між долоней -
Кермо небесного авто.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020
Дарувало літо калині намисто
Щось в нього на серці - думає своє,
А жоржини квітнуть в квітниках барвисто
Не журися, літо, час ще в тебе є...
У садах ще груші медом наливати,
Напоїти сливи чистим янтарем,
Годі тобі, літо, годі сумувати,
В небі он веселка грається з дощем.
Думаю, що рано смутком душу рвати,
Ще маєш зробити ти чимало справ.
Так ти любиш людям щастя дарувати,
Щоб тебе ще довго кожен пам'ятав.
Одягнулось літо у вінок із квітів,
Заплело у коси пелюстки троянд,
І пішло по саду промені ловити,
По краї налити ними виноград.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020
Хтось бореться, а хтось сидить тихенько,
Хтось думає, як має далі буть,
Когось за Україну - рідну неньку
Товариші в останню путь несуть.
Живуть і тішаться - їх серед нас не мало,
Що на війні ще й мають бариші,
Зозуля двадцять літ нарахувала
І хтось упав в зелені спориші...
А Україна терпить біль і розбрат,
Ковтає гіркі сльози, що печуть,
Сини і дочки по світах урозбрід,
І чи повернуться...? Куди проліг їх путь...?
Єднаймося! Що матері ми скажем...?
До кого голову прихилимо в житті...
Чи в чужині кістками десь поляжем
Забувши про місця свої святі...
Єднаймося! Бо лиш одна дорога
Лише один до процвітання шлях,
Це тільки віра в Бога й перемогу
Та ще молитва щира у серцях.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020
Через городи і межу,
Через двори і перелази,
По росах в літо я біжу
Не дожену його ні разу.
Спинюся, стану - гляну ввись,
В долонях сонце потримаю,
Насниться може ще колись,
Чи просто я його згадаю.
Душа наповниться теплом,
Дитинство й босоноге літо,
Ще небо голубим шатром
І килимом яскраві квіти.
Стежина в літо - дивний сон,
Який ніхто не забуває,
Але життя такий закон
Завжди у осінь повертає.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2020
А ви проходили крізь коридор ганьби?
Напевне є він біля кожного під'їзду,
Ти йдеш... А в слід тобі вже вироком юрби:
Приречена! Юрба вже править тризну.
Словесним брудом з голови до ніг
Тебе тут обіллють - нема пощади,
Як ступите на рідний свій поріг
Під душ з молитвою - лише одна порада.
І так завжди, про кожного і враз,
Від ранку і до вечора святого,
Не виняток неділя - миють нас...
Це правда, що не буде хоч артрозу злого?
Та не хвилюйтеся, не вічна ця мана,
На довго в них не хватить аргументів,
Не раз ще тема поміняється брудна,
Хтось інший на язик потрапить - як на вертел.
Галина Грицина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2020
Мені ти снишся інколи вночі,
Так пристрасно вдивляєшся у очі,
Лиш рук тепла не відчуваю, ні,
Але відчути так його я хочу.
Ти ніби промовляєш і слова,
Лише чомусь я їх не чую зовсім,
І ніби кругом в мене голова,
Немов вертаємося знову в нашу осінь.
І вже кружляє понад нами листопад
Ми листя знов збираємо як квіти,
Кохання наше повернулося назад
І щастю ми радіємо мов діти...
Прокинусь. За вікном буяє літо,
І солов"ї комусь співають знову,
Люблю я осінь - ніде правди діти,
Вона весна, у нашої любові.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2020
Зустрілася з очима я брехні,
Вона відверто в очі посміхалась,
А соромно було чомусь мені
Але вона про це мабуть не знала.
Я думала:" Признається чи ні?"
Бо про неправду знали усі люди,
Вона нічого не сказала, ні,
Ніби все рівно, що там далі буде.
Та просто так нічого не мине,
Брехня ніколи не була всесильна,
Життя не вічне - швидко промайне
А як душі - вона ж не буде вільна?
Душі кайдани одягла брехня,
А вона прагне правди і любові,
Як до Христа має прийти вона,
Коли неправда у ділах, і в слові?
Нещасні люди - мені шкода їх:
Вони неправду ідолом зробили,
Чи розуміють, що неправда - гріх,
Невже підуть з неправдою в могилу?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2020
Початок серпня - світлий день Іллі,
Квітують айстри, гладіолуси, жоржини,
І запах неймовірний - на столі,
Стигне з нового урожаю вже хлібина.
Лелеки в небі синім й журавлі
Своїх дітей навчають там літати,
І так медами пахне на селі,
Час до весілля готуватися дівчатам.
Дбайливий серпень огляда двори:
В усіх все є - чого душа бажає,
Веселка усміхається згори,
Небо освячує ці щедрі урожаї.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2020
Ми стали наче звірі на землі
Ні, не на волі - в клітці, чи в полоні,
Живемо тепер в цім Арамагедоні
Було нам сумно в райському теплі.
Ми нищимо все на своїм шляху
Хоч маємо де жити і що їсти,
Роси не помічаємо намиста,
Не цінимо життя - його красу.
Це страх чи гріх, та звірі - краще нас
Вони природі не приносять лиха,
І кожен живе скромно, навіть тихо
Не маючи нічого про запас.
В людській подобі нас створив Господь
Він дав нам серце - світле, добре, чисте,
А ми себе ведем як терористи:
Загублений наш людяності код.
Ми знову розпинаємо Христа
Наш кожен гріх для Нього - нові рани,
І ллється кров Його за нас свята
Куди прийдемо грішними стежками?
Все терпить Бог - але не вічно це,
Ми благ не зрозуміли - тому й гинем,
Страшніше звіра стала ти, людино,
Відповідатимеш за все перед Творцем.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2020
Не помічаєм одне одного - це гріх,
Або життя марнуєм - як ніколи,
Чи в цьому світі вічні дощ і сніг,
Весна та літо й сонця жарке коло?
Для чого ж Бог тоді життя дає?
Напевно, щоб жили не існували,
А ми минаєм, так як день мине,
Не зрозумівши що і де втрачали.
Так і скінчиться наче мить життя,
Що спогадом чи забуттям засвітить,
Омиє душу хтось лиш каяттям,
А може й ні - розвітнуть тільки квіти.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2020
Спинилася...Дивуюсь не на жарт...
Тут на дорозі, що розпечена від літа,
Як диво, проростають крізь асфальт
Та ще й цвітуть маленькі білі квіти.
Їх топчуть люди, сонце попелить
Розпечений асфальт пече мов рана,
Вони ростуть, квітують і на мить
Не думають, що це життя погане.
І пробиваючись у світ через пітьму
Не дивлячись чого життя їм варте,
До сонця квітку нахиляють чарівну
Бо вижити в умовах цих не жарти.
Відкинувши умовності речей,
Всі труднощі достойно пронести,
Маленька квітка - приклад для людей,
Так прагнути життя, та ще й цвісти.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2020
Десь за літом підглядає осінь:
На полях стерня - жнива минули,
Вже птахів не чути стоголосся,
Все частіше небо брови хмурить
Десь ще у отавах спрагле літо,
У вінки заплетене кохання,
Та квітують вже осінні квіти
І холодні роси уже зрання.
Ще буяє оксамитом зелень,
Все одно на серці є тривога,
Ніби десь у просторі рожевім
Осінь освятила вже дорогу.
Стану край села - немов край світу
Ще кругом усе таке яскраве,
Осінь підглядає десь за літом
Гріє душу сонечко ласкаве...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2020
Він мій земляк - мені за нього сором,
Що маю я такого земляка,
Іде війна - навколо смерть та горе
Куди стареча манить нас рука?
Він місію вже виконав державну
"Кравчучку" ще не кинули в смітник,
Чому старому доручили справу -
бо має він "підвішений" язик?
Молоти ним - для нього звична справа
І ворогів ганьбити він не звик,
Зброю віддав - то і віддасть державу,
Він - комуняка - ось його ярлик.
В нас молодих, є і досвідчених багато,
Цей все віддасть - у цьому він мастак,
Краще за душу хай він молиться завзято,
"Нове" обличчя - чи недобрий знак?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2020
Зізнаюся - мені буває сумно,
В душі чекаю, що задзвонить телефон...
Самій дзвонити - поступати не обдумано,
Бо в кожного в житті є свій закон.
Я всіх ще можу навіть здивувати,
Що до сюрпризів не збайдУжіла душа,
Та інколи, потрібно визнавати,
Що не романтики з сюрпризом не спішать.
Так і живу - немов чекаю дива,
Яке приходить в вигляді дзвінка,
При цьому почуваюся щасливо,
Блокую серце, завжди - я така...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2020
Не хочу я писати про війну,
Вже стільки років сум з"їдає душу,
Та обнімають рідні десь труну
І зрозуміло, що писати мушу.
До пульта і не тягнеться рука:
Як боляче почути - знову втрати..
Писати б, що любов така палка,
Пишу про смерть - бо гірко плаче мати...
Так серце прагне - літа і тепла,
Оспівувати б все, що є красиве,
Щоб в Україну звістка не прийшла,
Що знову десь батьки ховають сина.
У росах ранок - Бог дарує день,
Прошу в молитві миру та любові,
Щоб в них була причина для натхнень
Хочу радіти, а не плакати у слові.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2020
В моїм житті було всього чимало,
І щастя в жмені мов синичку я тримала,
За журавлями не навчилась полювати
Бувало мало, а було і не вміщалося у хату.
Щоб щастя не було - не пам'ятаю того,
Сказати про таке - грішити проти Бога,
Коли душа вмивається сльозою
Я пам'ятаю - Бог завжди зі мною.
Коли радію, то боюся забувати
Хвалитись щастям - заздрощі пізнати,
Так і живу з синицею в долоні
До сліз сміюся - сльози хоч солоні...
Заплачу - зразу соромно мені:
В людей бувають навіть тяжчі дні.
Тримаю у руках своїх синицю
Бо журавель там може й не вміститься,
Ціную, коли доля щось підносить
Живу по- совісті, цього для щастя - досить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2020
У небі місяць зоряний
Невже не хочеться спати?
Там поле мінами зоране,
Страждають в окопах солдати.
А ворог все ближче,ближче:
Здається дивиться в очі,
Димить між них попелище,
Стріляють коли захочуть.
А наші Герої наказами,
В окопах сирих прив"язані,
Ніби м"ясо гарматне
І наглядач на варті:
"Не смійте стріляти!
Не жарти! Виконувати команди!"
А в грудях вогонь палає:
Чому ми тут помираєм?
Ми б землю давно звільнили:
Накази - кладуть в могили.
А ворог сміється радо,
І нерви лоскочуть гради,
А ми повинні мовчати,
Бо є наказ:"Не стріляти!"
Керують десь там - з Мінська,
Ще й ті, що не бачили війська,
Вертають старих комуністів,
Тут кров закипає злістю.
Звичайно, ми хочемо миру,
Вмираєм за землю і віру,
Як вас скажіть захищати,
І чий цей наказ: "Не стріляти?"
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2020
Державні справи - діло непросте,
Коли війни негода у державі,
Здавалося б все - дрібне і пусте:
Дадуть сценарій і купайся в славі.
Невже він думав, казка - це життя?
Найвищий трон і булава вже сниться,
Так захотілося впіймати журавля?
А мав же у руках свою синицю.
Тепер у снах він бачить рай чи жах?
Летять прокльони і сміються люди,
Говорять, що життя це - бумеранг:
Сміявся ти - той над тобою будуть.
Ніколи вже не буде як було...
Державником потрібно народитись,
А що його на шлях цей завело?
І пам"ятати б варто все ж було:
"Не плюй в криницю - будеш з неї пити".
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2020
Вкриюсь тишею - може засну:
Передумає сон і вернЕться,
В небі місяць он зірку ясну
Забавляє і горне до серця.
Вже блукає за вікнами ніч
Вже і вітер приліг - хоче спати,
Лиш від мене всі сни врізнобіч
Розбігаються, як їх впіймати?
Чую ходить десь поряд мій сон
Поправляю подушку й чекаю,
Навіть дихаєм вже в унісон
Надобраніч усім...Засинаю...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2020
Ми поряд йшли - куди вела дорога...
В розлуку... до короткого: бувай...?
До запитання у очах німого:
Зустрінемось...? Чи просто: прощавай...
Перон шумів, Сплітались руки й очі,
Слова усі поділися чомусь...
Ось ми ще поряд - доторкнутись хочу...
Немає сенсу. Ніби й не дивлюсь...
А хтось комусь нашіптує ласкаво
Слова, що у душі залишать слід,
Я так тобі нічого й не сказала...
І ти пішов за кимось - наче вбрід...
Була ця зустріч, як хотіло небо,
Чи може так, як нам це все вдалось,
Спитати в кого - в тебе, чи у себе...
Це все було... чи нам лише здалось...?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2020
У мальвах гріється село:
Рожеві, білі, полум"яні,
Квітують так, наче востаннє
Дарують всім своє тепло.
Ще літо роздає меди,
А соловей втомивсь співати,
Квітують мальви біля хати -
Нема війни, нема біди...
Та плачуть інколи з дощем
Їх пелюстки летять у трави,
Вони про щось може згадали,
Але нікому не сказали,
Лише шепочуть з вітерцем.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2020
Вже скоро журавлі на крилах,
Нестимуть літо за моря,
Земля вкладе всі свої сили
В те, що зростила на полях.
Замовкне солов'їна пісня
Гаї затихнуть і ліси,
І осінь одягне намисто
Калині дивної краси.
Дощем заплаче синє небо,
І стане мокрим битий шлях,
Ти в мене є, а я у тебе,
Є почуття в наших серцях,
Я звісно буду сумувати
За літа дивною красою,
Не прийде осінь в нашу хату
Не сумно разом нам з тобою.
Завжди у серці буде свято
Нам буде навіть осінь раєм,
Одне протрібно просто знати,
Є я і ти і ми - кохаєм...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2020
Я плачу, я сумую разом з вами...
Батьку Героя, що поліг за нас,
І біль ваш вже не втішити словами,
Не залікує в серці рану час.
Як нам тепер дивитись вам у очі,
Як цей тягар ви маєте нести?
Чотири дні, чотири страшні ночі...
Він був живий - його могли спасти.
Гарант відпочивав - бо що для нього,
Одного воїна, ще й на війні життя...?
Це був ваш син, і з волі року злого:
Вмирав солдат, а він ваше дитя.
Гріх прокленати, але Бог пробачить,
Гаранте, як ти спиш тепер вночі?
Не тільки Ви - вся Україна плаче,
Бо журавлині більшають ключі.
Галина Грицина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2020
Я йду життям - воно мене все кличе,
Буває, що блукаю між доріг,
Їх у житті пройти потрібно більше,
Обрати, щоб свою серед усіх.
Я йду - буває навіть без дороги,
А інколи крокую навмання,
Я впевнена, що всі вони від Бога,
Але одна з них, точно є - моя.
За спиною я чую пересуди,
З чиєюсь перетнулися шляхи,
Йшли поруч вороги, і справжні люди,
Були й такі, що не дадуть руки.
Якщо в житті мені і пощастило
То знаю, що на добрих лиш людей,
Коли в дорозі падала безсило,
Давав хтось руку, чи то серце із грудей...
Я йду своїм життям - воно для мене
Безмежне - все в дорогах навкруги,
А світло то червоне, то зелене
Вже видно доля і все з Божої руки.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2020
Малинові цілунки - пестять літо
На смак приємні, ніжні і палкі,
Лелеки в небі вчать дітей летіти
В чужі краї - далекі не близькі.
Красуні дві - калина й горобина
Так зашарілись в літню пору цю,
В саду у травах яблука - перлини,
Між запахом п'янкого чебрецю.
Летить над світом вдаль чарівне літо
Уже в минуле відійшли жнива,
В цьому теплі так хочеться любити
Душа радіє - бо вона жива.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2020
Так хочеться потонути у літо:
Вдихнути його терпкий аромат,
Подарувати щастя всьому світу,
І іншого шукати вже не варт.
Дивитись в небо, на легенькі хмари,
Що наче пух на голубому полотні,
Чи в літню ніч спостерігать стожари,
Що з темноти всміхаються мов в сні.
Помилуватися прозорою водою,
Що плине між зелених берегів
І зустрічі чекати тут з тобою
Завмерти в щасті, наче Бог велів...
Бо кожен день, який дарує літо,
З ним мов у казці перетнулися путі,
Благословляє й славиться над світом
Не раз ще й спогадом зігріє нас в житті.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2020
Намалюй мені картину, літо,
Щоб були на ній розкішні квіти,
Голубе, безкрайнє, чисте небо,
І стежина в споришах до тебе.
Ти для мене ніби малювало,
Щоб краса ця серце чарувала,
Щоб веселка усміхалася привітно,
Намалюй мені таку картину, літо.
У яскравих кольорах навколо
Як в раю, щоб колосилось поле,
Маки розцвіли й волошки сині,
Де така краса як в Україні?
Я у серці збережу картину
І свою любов до Батьківщини,
Все навколо в кольорах розквітло:
Може так намалювати тільки літо.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2020
Знову розстріляне століття:
Ми на останнім рубежі,
Терпіння наше на межі,
Бо гине юне покоління.
Усі чужі наче круки,
Виймають серце Україні,
Здається, тішать їх руїни,
Бо усміхаються "брати".
Не опускаймо пліч і рук,
Високо голову тримаймо,
Козацький рід не забуваймо,
Несемо гордо волі дух.
Кругом окопи і хрести
Земля ридає під ногами,
Ми діти України- мами,
Слов"яни ми, а не вони.
З кордонів наших - ні на крок!
Тримаємо наш стяг високо,
Холодний розум, ясне око,
І добре вивчений "урок"
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2020
Біжить стежиною десь літо,
Стежина в'ється поміж трав,
Вітають літо ніжні квіти,
Зелень нескошених отав.
Вінок на голову вдягнуло,
Хоч босоноге й молоде,
Здається, літечко забуло,
Що уже осінь його жде.
Чекає у кінці дороги,
Дощі збирає мов гриби,
І хмари кличе на підмогу
І дні із присмаком журби.
Та ще цвіте й співає пісню,
Мені гукне: Не відставай!
Та плаче поглядом тернистим
Не молодий за полем гай.
Так і в людей - весна квітує,
Весела пісня у душі,
Та на стежках життя чатує
Осіння сповідь, як вірші...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2020
Туманом сивим плаче небо,
Чи розлилися так жалі,
Я в літо повернусь до тебе,
Букет поставлю на столі.
Парує вже духм'яна кава,
І очі в очі - ніжно так...
З тобою в літо заблукала,
Та осінь мариться однак...
Про неї нагадав цей ранок,
Сумним туманом за вікном,
Як добра кава на сніданок
Наша розмова за столом.
Нехай туман - в душі в нас літо,
І пахнуть квіти на столі,
Не буду я роки лічити
Поділимо твої й мої.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2020
Не новина - люди бояться правди:
Хоча любити - не перестають,
У правди є лише єдина суть:
Бо вона правдою лишається назавжди.
І справжню її бачить лише Бог,
Людина може гарно грати ролі,
Правда завжди лишається на волі,
Хоча в брехні багато перемог.
Вони так часто поряд у житті
Та подружитися не вдасться їм ніколи,
В народі кажуть:"Правда очі коле",
Колись та перетнуться їх путі.
І як би не хотілося завжди:
Якщо не люди, Бог неправду бачить,
Покайтеся, то може і пробачить,
Щоб потім не накликати біди.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2020
Лягли покоси ніби рушниками:
Жнивує літо - з неба п"є тепло,
У перевесло сонечко вплело
Чарівні квіти вправними руками.
Вільно гуляє вітер по стерні,
Лякаючи маленьку перепілку,
У травах теж наспівує мені
Ще непосида-коник пісню дзвінку.
У золото вдягнулися поля,
Чекає запах хліба кожна хата,
Обдарувала щедро всіх земля,
Бо на добро вона завжди багата.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2020
Життя розділене на "до" і "після"...
У кожного буває така мить,
Минуле - відзвучало наче пісня,
Майбутнє - невідомісттю манИть.
Є ще - сьогодні, тут воно і поруч...
Ця кожна мить на серце - мов бальзам,
Мене обніме ніжністтю твій погляд,
День подарує спільну стежку нам.
П'ю я ці миті, разом тут з тобою
П'янію, як від гарного вина,
В душі минуле - задзвенить струною,
Майбутнє - лиш надією зрина,
Живу цей день як вперше, чи востаннє
Для щастя мало потрібно так мені,
Одне найзаповітніше бажання
З тобою ще згоріти в тім вогні...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2020
Нас літня ніч чарує зорепадом,
Свої бажання їй загадуєм завжди,
Ти загадай, щоб бути в парі разом,
І в щастя як в цю ніч мене веди.
Я загадаю, обминуть розлуку,
І вічним, щоб кохання в нас було,
Серця з'єднались - як сплелися руки,
Так близько твої очі і чоло...
Упала зірка в ніч та так зненацька,
Ми поглядом її шлях провели,
Чого бажати у ці миті щастя,
Ми уже й так щасливими були.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2020
Екватор подолало літо,
І чепуриться осінь десь,
Пшеницю вже скосили й жито,
В стодолах урожай увесь.
Поважно полем походжає,
Лелека й чорний ворон вже,
А в небі ген за виднокраєм,
Ще сонце літо стереже.
І перші яблука червоні
В зелену падають траву,
А на леваду гонять коней
В нічне - хай волею живуть.
Село заквітчане в жоржини,
І мальви, як вінок душі,
Синіє поміж трав ожина,
Квітують білим спориші.
А літо пахне огірками...
І матіолою в саду...
Лишайся ще надовго з нами
Я ще до тебе в гості йду...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2020
Буває так болить душа,
Кому про біль цей розказати?
Коли немає сил мовчати:
Ляжуть слова в рядки вірша.
Тут мої сльози і жалі,
Сердечні і душевні рани,
Тут квіти мрій моїх не в"януть,
Навіть співають солов"ї.
Тут моя радість і печаль,
Тут мої весни й листопади,
І твоїх губ й очей принади,
Що я забула, і що жаль.
І хто читаючи збагне,
Словами що сказать хотіла,
Душа боліла, чи раділа,
Хто мою душу осягне?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2020
Від смерті гірко плакала земля
Вгиналась наче прірва під ногами,
Бо кожен син для неї немовля:
Серце болить за кожного як мамі.
Хай голову за друзів - вища суть,
Це зрозуміло, був - в бою убитим,
Але таке як розумом збагнуть,
Що після смерті познущалися бандити.
Не буде виправдань і міри цій вині,
Щоб не посміли й правнуки забути,
На трон проклав дорогу хто війні
І гріх спокутуваним теж не може бути.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2020
Вмирав солдат, а поруч Ангел плакав,
Втомився мабуть крила підставляти,
Смертей навколо так було багато
Війна і смерть ніби дочка і мати.
Душа змирилась - смерті уступила,
Земля у травах обіймала тіло,
Самотньо думка билася одна:
"Вмираю не тому, що йде війна".
У світі цьому людяність згубили,
Вже Ангели боротися безсилі,
Бо для любові світ створив цей Бог
Не варта смерть ніяких перемог.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2020
Слова вмирають не оживши навіть,
Ні, не слова, ридання, крик душі,
Вони могли лягти у вірш рядками:
Впали мов сльози-роси в спориші.
Кожне з яких це ніби шанс, щоб жити
Без спраги хто б пізав ціну води,
Як ми життям не вмієм дорожити,
Як миттю прозріваєм в час біди.
А от коли без вибору і шансу,
І ні одного - навіть на мільйон,
Слова тепер чомусь безсилі часто:
Не виправиш не писаний закон.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2020
Було не раз так у житті:
Здавалось, сили покидали,
У небо руки в самоті...
Поради в Господа благала.
В очах лиш сльози як туман
І не відомо де дорога,
Зневіра й відчай - то дурман,
Бо все завжди в руках у Бога.
Життя все ставить на місця,
Лікує час найтяжчі рани:
Замість тернового вінця,
Квітують квіти полум'яні.
Відразу соромно стає:
Як я могла засумніватись,
Людині Бог хреста дає,
Щоб впавши, та, змогла піднятись.
І знову будуть у житті
Дороги, що забракне сили,
Та Бог все вирішить в путі
І Янголи підставлять крила.
Тому життя долаю шлях
Згадавши про потоп і Ноя,
І в радощах і у сльозах
Я знаю - Бог завжди зі мною.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2020
Так, ми - Жінки і нас створив Господь
Жінка з ребра Адама має тіло,
Бо в кожній з нас - різномаїття нот
І кожна нотами виспівує так вміло.
І кожна з нас, щось має неземне
І в кожної- свої принади й рухи,
Бо кожна серце чоловіче не мине
Його врятує від самотності й розлуки.
"Шукайте жінку" - кажуть мудреці,
Тільки вона в житті - єдина , мила,
Тримає серце чоловіче у руці
На подвиги веде додавши сили.
Так, ми - Жінки і все до наших ніг
Поклали королі і принци, і вельможі,
Бог таємницю із ребра створити зміг
І світ навряд чи розгадати її зможе.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2020
Над річкою стоїть моє село,
Де верби з сумом дивляться у воду...
В дитинстві тут так затишо було:
Тут відчувала щастя і свободу.
Ногами босими ступала по стерні
По споришах ходила і по росах,
В садку збирала груші запашні
В любистку бабця мила мої коси.
Недавно і давно все це було,
Життя снігами вкрило вже волосся...
Тепер лиш в снах вертаюся в село,
І тільки в снах - ті роси й ноги босі...
Болить мені село навіть у снах,
Бо не живе воно, а доживає:
Ті, що жили уже на небесах,
Старі - померли, молоді - немає,
Зміліла річка, верби ті ж сумні,
Старенька груша біля хати й слива...
Та гріють серце спогади мої:
Де я була по-справжньому щаслива...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2020
Напевно десь ти дивишся у небо
І мрієш у думках про щось своє,
А я думками завжди біля тебе,
Так як тепер - як вечір настає...
Спитаю: як твій день пройшов сьогодні...
Чи все задумане вдалось тобі звершИть?
Між нами відстані далекі мов безодня
Так дивно захід вже вогнем горить...
Присяду в думці поруч я з тобою,
Торкнусь руки зненацька хоч на мить,
Цей вечір нас обійме таїною,
У серці ніжність піснею звучить.
Вже ніч дістала в зорях покривало
Тихо на землю опустивши з неба...
Я думкою у тебе гостювала...
Чи то я просто думала про тебе...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2020
Одягнуло сонечко вишиванку
Дощик умивав його аж до ранку,
Промінці-волосячко чесав вітер
Усміхалось сонечко вранці квітам.
М'ягкими хмаринками втерло личко
Ніжно цілувало так всі сунички,
У кожне віконечко заглядало
Щоб малеча літечко не проспала.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2020
Він не служив, не воював, не знає,
Військову справу - як її збагнуть,
Коли солдат від ран десь помирає,
Як шану побратими віддають.
Не знає, як пече вогнем у грудях,
Коли загинув на очах твій брат,
І не командувач, і навіть не солдат,
І вже ніколи ними він не буде.
Не гинуть його рідні там сини,
Якби відповідальність ніс велику,
Але потрібно бути чоловіком,
Хоча б відчути почуття вини.
А так все - мішура, театр, квартал,
Та тільки не придумані тут ролі,
Щоб помирав із кожним там у полі,
Може й не *** але й не генерал.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2020
Стоїть хатина у моїм селі
Де я родилась й виросла з малої,
З криниці воду несла у відрі
Води в житті я не пила такої.
Стоїть моя хатина - сирота
В задумі опустивши гірко плечі,
І згадує життя коли було
Веселі чути голоси малечі.
Тут виросли і в світ пішли сини
Моїх, дідуся і бабусі - трудівниці,
Не знали і не відали вони,
Що в чужині судилось їм лишиться.
Розкидані могили по світах
Чи хтось згадає їх в далеім краї,
Тому і плаче хата - сирота
І плач той моє серце обпікає.
Живу і я одна на чужині
Та до чужих людей іду в печалі,
І чую я бабусині пісні
І руки ніжні на плечах я відчуваю.
Не плач моя, хатино, не ридай
Хто ще живий, тебе ті пам'ятають,
І рідні стіни як святий вівтар
Нас у життєвих бурях підпирають.
З криниці воду п'ю я хоч у снах
У сад ходжу я по ранкових росах,
І чути буду я, як дід клепає косу
Поки ти там стоятимеш сама...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2020
Була весна, цвів квітень і буяв,
В цвітінні вся земля немов молилась,
Та третій Янгол у сурму заграв,
У трави чорна зірка покотилась.
І плачуть згірклі роси про біду,
І враз весь білий світ зробився чорним,
Людина цю придумала війну,
І смерті закрутилися вже жорна.
І стало місто - привид на землі,
Як спомин людям про їх рук творіння...
Не всі народжені лишилися живі,
Земля все родить радіації насіння.
Кричать у небо села і міста,
Лиш саркофаг стоїть над полем битви,
Червоний ліс уже зеленим став,
Сурми четвертої чекаємо в молитві.
Зірками - душі пращурів з пітьми
Ще вогник свічки і молитва до ікон...
Зробили висновки...? Чи стали ми людьми...?
Щоб головним - Господній був закон.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2020
Промінчиком а може вітерцем
Прийдете, мамо, ви тепер до хати,
Метеликом на квіточку тихцем
Присядете подвір'я оглядати.
І будете дивитися на світ,
І не порушить ваш прихід цей тиші,
Не скрипне навіть хвіртка від воріт
Легенько вітер лиш фіранку заколише.
Та не зустрінете онуків вже з доріг,
Не запитаєте дітей про їх турботи,
Сльоза дощем впаде лиш на поріг,
Так й не дороблена стоїть ваша робота.
Приходьте, мамо, вранці на зорі,
І вечором прилиньте на хвилину,
Стоїть портрет у квітах на столі,
А ви пішли і не вертаєтесь до нині.
Тепер і світ напевне втратив щось
Я втратила це "щось" уся родина,
Веселка в небі усміхнулася чогось:
То мамина душа до Бога лине.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2020
На кленовім містку
Ми зустрілись з тобою весною,
В тихий вечір такий
Коли плив над рікою туман.
Соловей нам співав
Зорі кликали нас за собою,
І солодким таким
Твоїх губ був кохання дурман.
Сонце ми зустрічали
Тримаючись ніжно за руки,
Очі в очі дивились
Ми йшли і не знали куди
І такими приємними
Нам були ніжності муки,
І серця треперали
Й не чули приходу біди.
А біда вже стояла
Сміялася тихо нам в спину
Над невинним коханням
Ворожим махнула крилом,
Ми не знали тоді,
Коли голуб кохання наш линув,
Що війни скосить куля його
Наче ліс бурелом...
Не вернуться роки
Та весна, що приходить до мене,
Твоїм образом ніжним
Все будить мене кожну ніч,
Я все йду на кленовий той міст
І ти йдеш біля мене,
І губами торкаюся я...
Твоїх губ... Твоїх пліч...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2020
Я стану дощем на твоєму шляху
Зупинись біля мене.
В долонях твоїх - не краплини дощу,
То сльози мої таємні.
Я вітром стрімким закружляю тебе,
Обійми мої відчуй ти.
На плечах твоїх ніжні руки мої,
Та слів моїх не чути.
Я сонця теплом зігрію тебе,
В проміннях скупаю душу,
Оглянься: я поруч...Не бачиш мене?
І знову чекати я мушу...
Чекаю й чекаю, проходить життя
Ну, де ти блукаєш?
А, може, так само у мріях, як я,
Мене виглядаєш?
Я стану повітрям твоїм назавжди,
Надихайся мною.
Ми ходим обоє та все не туди
Не там ми шукаєм любові.
Не знаєм обоє, ні ти, ані я
Чи доля дасть шанс чи мить...
Та все ж я назавжди залишусь твоя,
І радісно серце тремтить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2020
Про що так тихо шепотіло море...
У дзеркалі води, палав від блискавок вогонь,
Чому із подивом дивилися так зорі...
Мою ти просто руку, взяв до своїх долонь...
Мою ти руку грів в долонях біля моря
І навіть не обняв за плечі ти мене,
Душі тепла хотілось - я не спорю
Але я думала, що скоро все мине...
Так все минуло... Не вернуть нічого...
Ні шторм, ні море і ні хвилі по воді,
І спогади потонуть мов камінці у морі,
Що їх із берега ми кидали тоді.
А що залишиться - питаю я у себе
В долонях і в душі залишиться тепло...
Не маю права запитати я у тебе
Хай буде так, немов нічого й не було...
Але ж були - це море, шторм і вечір,
Той дрібний дощ і вітер за вікном
Як зараз хочеться, щоб ти обняв мене за плечі
І мої руки знов зігрів своїм теплом...
Галина Грицина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2020
Одягнуся у щастя - воно мені личить
І життям покрокую, мов в заквітчений сад,
Ніжні промені сонця торкнуться обличчя
Моя доля - весна, а твоя - листопад.
Я до щастя іду і в любов лише вірю
Ти ніколи не знатимеш цього в житті,
Все тому, що це ти обманув нашу мрію
І пішов собі десь навпрошки - в манівці.
Не ображусь тепер, що не спільні дороги
Ті образи в минулому, я залишила всі,
В листопаді - де ти, не суди мене строго
Я щасливо живу в цій квітучій весні.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2020
Ці літні дні доп'ю наче вино:
Терпкі, солодкі, з присмаком осіннім,
Цей стан душі, що дива жде давно
І молиться, і вірить у спасіння.
П'янкий вдихаю літа аромат
Його дарує сад в туманах сивих,
Тут так промінням грає виноград
Наче в кришталь вина з нього налИли.
То тут, то там, лишає осінь слід
Ховається вона поміж ялинок,
Запросить її літо на обід
І з журавлями в вирій вже полине.
А я доп'ю ці літні, теплі дні
Хочу піти з тобою я в цю осінь,
Тільки ніхто не пояснив мені,
Чому нарізно ми в цім літі й досі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2020
А він лежав поранений, безсилий:
Розкинув руки-крила наче птах,
А серце в грудях билось-тріпотіло
В спасіння так ще вірила душа.
Боліли рани, пересохлі губи
Шукали хоч краплиночку води
Дивились на ці муки ніби й люди
Ні, то не люди - нелюди, кати.
А над ним небо голубе світило
То сонцем, а то зорями вночі,
Та по хвилині десь дівалась віра,
А поруч усміхались палачі.
Застигло у очах навіки небо,
Сльозою покотилася зоря,
І рани лікувати вже не треба,
Лиш росами заплакала земля.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020
Під дощ підставлю я долоні.
Ці краплі, наче сльози з неба,
Прозорі, але не солоні...
В долонях піднесу для тебе.
В небесних краплях грає сонце
Чи то веселка кольорова,
Можливо, як краса в долонці,
В душі народжується слово.
Тільки тобі сказати маю
Усі слова як подарунок,
Їх дощ в оваціях скупає.
Ні, це не дощ - кохання трунок.
Стихає дощ, уже пів неба
Неначе голубі вітрила,
Горнуся пташкою до тебе,
Душа летить кудись на крилах.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020
Торкнись мого волосся наче вітер,
Чи губ торкнись, мов келиха вина,
До серця пригорнись - я в щасті мліти,
Для тебе стану літом - де зима.
Почуй мій подих поруч із собою
В душі нехай співають солов'ї,
Я з осені враз розцвіту весною,
В долоні зіркою я упаду твої.
Торкнись мене, як до води у спеку,
Я твою спрагу зможу погасить,
Полину я у небо де лелеки,
І нам там небо всі гріхи простить.
Я квіткою розквітну біля тебе,
Торкнися ніжно так, мого чола,
До твоїх ніг впаду я синім небом,
Я хочу знати, що коханою була.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020
Розмовляю, чи мовчу думками
Вечір вже заглядає в вікно,
Щось було, чи буде щось між нами
Так здалося -марилось давно...
Я сама придумала напевно
Мрія, народилась через страх,
Варто вже забути - та даремно
Дотик поцілунку на губах.
Вечір. Ні, вже ніч - темніє небо
Тліють зорі - спалені свічки,
Промовляю думкою до тебе,
Чую дотик рук твій і щоки.
Тихо в домі - ніч як безнадія
Я і ніч, ще в келиху вино,
Боляче, що мрія не зігріє
Серцю чомусь холодно давно...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020
Зупинилось літо за селом
І завмерло на якусь хвилину,
Глибина небес б'є джерелом,
А в ній птах десь високо полинув.
Навкруги безмежні поле й луг
І у цьому розмаїтті раю,
Все лікує душу від недуг
Щастя більшого тут серце не бажає.
Коник голосно співає у траві
Ті пісні з дитинства, в кожне літо,
На крилі ще юні журавлі
Цю красу в світи будуть носити.
Очі п'ють і не нап'ються - до знемог
Погляд аж за обрії полинув,
І милується красою навіть Бог
Це ж мій край... це рідна Україна.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020
Ми поряд йшли - куди вела дорога...
В розлуку... до короткого: бувай...?
До запитання у очах німого:
Зустрінемось...? Чи просто: прощавай...
Перон шумів - сплітались руки й очі
Слова усі поділися чомусь...
Ось ми ще поряд - доторкнутись хочу...
Не має сенсу... Ніби й не дивлюсь...
А хтось комусь нашіптує ласкаво
Слова, що у душі залишать слід,
Я так тобі нічого й не сказала...
І ти пішов за кимось - наче вбрід...
Була ця зустріч, як хотіло небо,
Чи може так, як нам це все вдалось,
Спитати в кого - в тебе, чи у себе...
Це все було... чи нам лише здалось...?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020
Я думкою до тебе завітаю
І прожену із твого серця сум,
Я так від тебе погляду чекаю
В душі бринить мелодія без струн.
Я стану сонцем, щоб тебе збудити
Чи вітром пригорнуся до щоки,
Вночі зорею буду приходИти
Тебе зігрію дотиком руки.
І кожен день буде тоді щасливим
І кроки спинить невблаганий час,
Ти не дивись, що скроні наші сиві
Життя весною розцвіте ще раз.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020
Чи то на мене так впливає літо,
Моїй душу все ж хочеться тепла,
Ще гріє серце різнобарв'я квітів
І тихий дощ, що горнеться до скла.
Дивлюся в двір - сумує чомусь вишня
І плаче жовтим листям у кутку,
'Одягнена як модниця колишня
Цвіте гортензія в сусіднім квітнику.
І підібгавши поли по калюжах
Іде десь літо прогулятись вдаль,
А вслід за ним із поглядом байдужим
Проходить липень - ось така печаль...
Вже пахне хліб нового урожаю,
В цих клопотах жнивує все село,
Я, може, часто в душу заглядаю...
Хвилююся, щоб повз щось не пройшло...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020
Яка різниця - дощ чи сніг,
Зима чи просто міжсезоння,
Що можна мазати на хліб,
Спимо, чи мучить нас безсоння.
Яка різниця, що в нас є,
Чого нам ще не вистачає,
Чи нас реклама дістає,
Чи вже й каналів в нас немає.
Яка різниця ми - народ...?
А може ми - безмовне стадо,
Навіщо городить город
Воно нам треба чи "не надо"?
Як ми в історію ввійдем?
Як нація чи просто "лОхи",
Яка різниця - ми помрем,
Чи проживемо ще хоч трохи?
Питань багато - де межа...?
Знущанню, болю чи терпінню,
Цікаво - є ще в них душа...?
Чи цього слова розуміння...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2020