| Сторінки (16/1506): | « | 11 12 13 14 15 16 | » |
Між грибів у лісі зранку
Виросла бліда поганка,
Біла, зла і небезпечна.
Обійти її доречно.
Не підходьте навіть близько
Хай сидить собі під листям,
Пам"ятайте всі про це:
Вона смерть в собі несе,
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2020
А Україна є, була, і буде
Вона навік - як небо і земля,
Ми українці - не раби, ми - Люди
І лиш "хохли" в очах у "москаля".
Трудились на своїй землі з любов'ю
Діди і прадіди - за волю йшли у бій,
Ми газди й патріоти вже по крові
Наш стяг то - поле й неба голубінь.
Нас на коліна ставили не раз
Та ми вставали: брязкали кайдани,
Наша любов нам лікувала рани
Так і тепер - свобода кличе нас.
Рабів до раю, знаєм, не пускають
До волі шлях лежить крізь боротьбу,
Не маєм права на зневіру і журбу
Над нами небо Янголи тримають.
Ми - українці: з нами правда й Бог
Надіятись на когось вже не варто,
Як і колись вставаймо всі на варту
Єднаймося - для нових перемог.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2020
Моліться Богу, а не сатані,
Святами Україна в нас багата,
У колі дузів, близьких, чи рідні,
Традиції не варто забувати.
Із вірою в молитві до Хреста.
І тільки щиро - всіх Господь почує,
І Богородиця - Заступниця Свята,
В молитві тільки Богу - Алілуя!
Навіщо нам це слово - хелловін,
Не варто нечисть цю пускати в хату,
Святиням всім небесним і земним,
Ми маємо кому й чому вклонятись.
Всміхається десь тихо сатана,
Що люди стали забувати Бога,
Продати душу то - страшна вина,
Як повертатись потім до Святого.
Це сатанинське свято -хелловін,
Свої свята-традиції ми знаєм,
Двері душі закрийте перед ним,
Чужинців в свою хату не пускаєм.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2020
Вийшла осінь погуляти
Золотила ліс і гай,
Вітер грав дощу сонату
На землі усюди рай.
Сонце золотом світилось
Ніби в золотому сні
Потім хмаркою укрилось
І підморгує мені.
Золота не довго буде
Дивина казкових снів,
Бо зимовий місяць грудень
Скличе в гості сім вітрів
Стануть ті вітри гудіти
Почорніють гай і ліс,
Як завжди зрадіють діти
Грудень снігу ще б приніс.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2020
Я хочу прихилитись до плеча:
Такого рідного, і дужого - такого,
Ми будемо про щастя це мовчать:
І буде в нас на двох одна дорога.
Сховай мене від горя і біди
Я сильною давно стомилась бути,
В цю казку щастя ти мене веди:
Я випила самотність як отруту.
Не страшно, серед смутку і тривог:
Мене теплом огорнуть твої очі,
І все в житті тепер лише для двох
Гадати, що там далі - я не хочу.
Як добре, коли поруч є плече
Ця ніжність рук, і ці уста гарячі,
В душі кохання будить ніжний щем
І я повірю, що від щастя плачуть.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2020
Останнє листя облітає з сумом
І чорний ліс стоїть немов в задумі,
Одні думки приходять восени
Чи доживемо разом до весни.
Так туга обіймає серце й душу
І чорні хмари сонце заступили,
Шукаю позитив бо жити мушу,
Любов і віра додають ще сили.
Я до людей іду нагріти серце,
У Бога прошу сили, щоб піднятись,
Із ждерела життя несу відерце
Добром я хочу з кимось обмінятись.
У кожної пори , життя чи року,
Свої завжди бувають "за" чи "проти",
Важливо те, які ми робим кроки
І чи візьмемо від життя уроки.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2020
Є один шлях в житті лише для двох
В цім світі десь блукають половинки,
Два промінці, чи схожі дві краплинки
Чому ж окремо... Що так хоче Бог...?
Можливо так розпорядилась доля:
Життя окремо мов наполовину,
Хоч кажуть люди, що самому воля
Щасливі лише разом дві людини.
Так і живуть, минають дні та роки,
Життя назад не можна повернути,
(І вже звикають ніби до отрути),
П'ють душі смуток гіркий одиноко.
Як зрозуміти людям - в чому суть
Як їх з'єднати, лише Бог підкаже,
І заповітну стежку Він покаже,
Щоб щастя їм в житті не оминуть.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2020
Мов жінка роздягається земля,
Дерева теж скидають з себе одяг,
Русалки жовтим листям тихо бродять,
Їх Перелесник десь гукає по полях.
В осіннім сні все слухає казки,
Сумує вітер між опалим листям,
Він так свої пісні співав колись нам,
Що аж дуби вклонялись, як дядьки.
Туман молочний ранок п"є до дна
Стежки ховає, - хай блукає осінь
Земля перину розіслала в росах,
Спочити мабуть хоче теж вона.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2020
Під кущами, під дубами
Я зустрілася з грибами,
Їх була ціла сім"я,
Зустрічі зраділа я.
Поруч наче помідор
Посміхався мухомор,
Гарна шапка в мухомора.
Та від нього тільки горе.
Білі в крапочку узори
Не чіпайте мухоморів.
Гарний має капелюх
Але він не добрий друг,
Обійшла я стороною
Хай красується собою.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2020
Стежки життя, ми - подорожні,
Незвіданий чекає світ,
Хоча живу не мало літ
Дитина я ще і сьогодні.
З часом змінилися смаки:
Усе сприймається гостріше,
Так інколи дивує тиша,
Колись було все - навпаки.
Вже помічаєш кожну мить,
От зупинити як - не знаєш,
Її як диво відчуваєш,
Що павутинкою тремтить.
У Вічності, ця мить - життя,
Відчути, встигнути, спіймати,
Яке це щастя - мандрувати:
І вміти вибрати взуття.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2020
А я про тебе думаю завжди
Про когось ти... Я навіть не питаю,
Думки як сторінки перегортаю
В душі радію : в них зі мною ти.
Ти знаєш мою радість і печаль,
Чомусь не сумно у осінній вечір,
Неначе плед накинув ти на плечі
Твоїх цілунків лиш немає - жаль.
Здається, що в кімнату ти зайдеш
І будуть не думки вже, а реальність,
Тобі смішна моя сентиментальність...
Я впевнена, ти - десь відчуєш теж...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2020
Так плине час, аж чути його кроки
Невідворотно йде у небуття,
Хоча ніхто не відає це доти,
Поки не втратить дороге життя.
Спішімо жити, дихати, любити,
Бо не вернеться навіть мить одна.
Як легко його просто загубити
Жити для грошей, втіхи чи вина.
Ловіть прекрасні миті сьогодення
Їх так багато в нашому житті,
Черпайте з джерела життя натхнення,
І не втрачайте ці хвилини золоті.
Бо прийде час, життя не повернути
Не перепишеш ніби чорновик,
Відав би все, щоб тільки раз відчути
Ту мить життя, що втрачено навік.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020
Не сплю ночами, щось пишу
Де-хто говорить, що це вірші,
А я в душі своїй ношу
Любов і біль або ще й гірше.
Болить душа чекає знов,
Щоб хтось подарував любов,
Не в борг, за гроші не малі,
А просто так як Бог велів.
Це не вірші а біль це мій
Носити важко все самій,
Тому ділюся з вами люди,
Мені чи вам, все ж легше буде.
Хтось засміється - Ну й вірші!
Не осудіть сльози душі,
Вам довіряю сокровенне,
Бо є ж комусь важче за мене.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020
Моя душа - як пізні квіти
Цвіте морозам всім на зло,
І щоб в житті там не було
Їй в небо хочеться летіти.
Моє життя - як літня злива
Є в ньому сонце і гроза,
Хто б що про мене не казав
Живу - і цим уже щаслива.
Іду життєвими стежками
Бо кожен день має свій шлях,
Ще дух бунтарства не зачах
Ще в серці місце є для храму.
Так і топчу свою дорогу
Долаю я дев"ятий вал,
Святкую кожен день як бал
Але за все вклоняюсь Богу.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020
Так листям плакали дуби,
Що захотілось їх обняти:
"Не плачте, годі сумувати,
Нема причини для журби"
Всім роздавав дарунки ліс:
Гриби ховалися між листям,
А горобина пломенистий
Свій бісер сипала "на біс"
Чомусь так зашарівся клен,
Берізка поміняла шати,
Ця осінь гарно вміє ткати,
Свій такий дивний гобелен.
В казку веди мене свою,
Я відпочину тут душею,
Зненацька так, зустрівшись з нею
Мов зачарована стою.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020
А за вікном туманна мла
Чорні дерева ніби вдови,
Зносила осінь всі обнови
Минула чарівна пора...
Тепер туман приліг спочити
Між ним немов блукає сум,
І вітер листя всім на глум
Сипне під ноги вже сердито.
Десь журиться у хмарі сонце,
Вогнем калина лиш горить,
І цей вогонь ніби на мить
Теплом залишиться в долонці.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020
ЗапрОшу осінь на гостину
Вином терновим пригощу,
На струнах тихого дощу
Для нас мелодія полине.
Я розповім їй про любов
Яка була зі мною літом,
Як запахом п'янили квіти,
І закипала в серці кров.
Осінній вже звучить романс
Чи дощ співає, чи то вітер,
Вже зорі в небі наче бісер
Їх місяць запросив на вальс.
Жіноча, щира в нас розмова
Чомусь торкнувся сум чола,
Так тихо осінь відійшла
І я сама лишилась знову.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020
Нарешті тиша - слухайте серце,
Щось вам підкаже ваша душа,
Хто за цю землю готовий вмерти,
А хто продати її за гроша.
Одні і другі - у вишиванках,
В словах, здається, та сама суть,
Все стане ясно уже до ранку,
"Електоратом" нас обізвуть.
Будемо жити чи животіти
І прокленати чужі гріхи,
Та чи побачать щось краще діти
Кому довірим свої шляхи?
Не всім судилось тут керувати:
Комусь орати, сіяти хліб,
Важливо розум й серце з"єднати:
Граблі безсилі вже стільки літ.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020
Йдемо до миру крізь війну,
Вже скільки років - смерть і горе,
Слізьми наповнилося б море,
Гіркіше мабуть полину.
Живий ще не один солдат,
Що вийшов в ту війну із бою,
Що землю захищав собою...
І знову пам"ять б"є в набат.
Сучасності нові Герої,
Життя не бачили вони,
З коханням стрілися б сини,
Та полягли на полі бою.
Навіщо гинути їм там:
Хтось абсолютну хоче владу?
Стріляють прямо в серце гради,
Рано посивівшим батькам.
На себе хто візьме вину,
Чи справедливість лиш у Бога?
До миру крізь хрести дорога
Тільки життя не повернуть.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2020
Білими перлами - роси ранкові,
Холодом сяють у дивній красі,
В золоті осінь моєї любові,
Тільки одна - відлетіли усі.
Лиш пам"ятаю те перше кохання,
Що усміхається через роки,
Пізня любов, ніби птаха остання
Що тебе держить - у вирій лети.
Я пам"ятаю ті ночі травневі:
В травах купались небесні зірки,
Ніжністю стомлені ранки серпневі...
Спогадом осінь - мов терен думки.
Що, ти зігрієш мене в цих туманах,
Кинеш останній свій промінь тепла?
Хай навіть буде любов ця остання
Радісно так, що душа ще жива.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2020
Побудь зі мною тут посеред осені:
Я так самотньо вже стомилась йти,
А мої сльози впали в трави росами,
Напевно цього не помітив ти.
В осінньому тумані заблукаємо
Бо в літо нам стежину не знайти,
Чи в осені дорогу запитаємо
Хоч спалені позаду всі мости.
І хай до нас ця осінь ще ласкава:
Цим теплим листям падає до рук,
Для неї вся печаль моя - забава
Чи вона теж страждає від розлук?
Стежки наші літами запорошені,
Покриє листя, заметуть сніги,
Ми ще разом з тобою серед осені,
Побудем без самотності й журби.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2020
Як добре, я - не кандидат:
То й депутатом теж не буду,
Дивлюся чесно в очі людям:
Відверто - не через мандат.
Бо в де-кого він як більмо,
Не видно поруч і нічого,
Забув за депутатства свого,
Що він людина вже давно.
Мандат, це від людей довіра,
Чи навіть людяності міра,
Дороги хто брехнею міряв
Лиш в одну сторону ведуть.
Так легко натовп обмануть:
Є совість чи її немає,
Чи за слова відповідає,
І лише Бог суддя, мабуть.
Радію, що не кандидат,
Бо депутат, то вже - неволя,
Від партії залежить доля,
Тут виборців на слово ловлять:
Шикуйсь в ряди електорат.
А якщо ти не кандидат,
Бо не навчився обіцяти,
Важливо просто пам"ятати:
Свобода краще - як мандат.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2020
Все буде добре: Бог як завжди з нами
І мабуть усміхався Він з тривог,
В душі молитва лікувала шрами
Я відчувала - нас не лишить Бог.
Як добре жити і не сумніватись
Зневіру гнати всю від серця геть,
Тоді б не довелось душі страждати
Бо сумнів не такий вже легкий хрест.
Страхи позаду - вибач мені, Боже
Наче дитя, що провинилося, прошУ,
Бо так як Ти - ніхто не допоможе
І Слава Богу! З вдячністтю кажу.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2020
Багато років разом прожили,
Їх друзями всі вірними вважали,
На двох ділили все в житті вони,
Один за одного немов гора стояли.
Один володар і в усьому повелитель,
Але для друга статусу нема,
Коли людина - друг та ще й учитель,
Було все в радість - літо і зима.
Так прожили вони років немало,
Як вірні друзі - пес і чоловік,
Жили собі, років не рахували,
Хоча в собаки зовсім інший вік.
Як і в людей - роки взнаки даються,
І хоч для дружби не існує віку,
Пес вірив в дружбу, але обманувся:
Не зрадив він, це - не про чоловіка.
Життя не мед - самому жити важко,
Коли на хліб рахуєш копійки...
Лишив у місті друга-бідолашку,
Не глянув в очі - як не подав руки.
А пес чекав, надіявся і плакав,
Дивився в очі тих людей чужих,
Хтось співчував. а хтось сказав:"Собака!
Скільки їх є - породистих й простих".
Хтось хліба дав, а інший налив воду,
Голод - не тітка, та очі друга ждуть.
За вірну дружбу - зрада в нагороду...
Собаки також гіркі сльози ллють.
Яка мораль? Про що тут говорити?:
Собачі очі дивляться в журбі,
Цей чоловік з цим буде якось жити,
Кожен про дружбу цінить по собі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020
Поведи мене в осінь:
Там де золото стелить дорогу,
Де завмерла природа
Ніби в казці своєї краси,
Поведи мене в осінь:
Ми поклонимось небу і Богу,
Хай додасться серцям
Нашим,- щастя, любові та сил.
За тобою без страху
Я в цю подорож піду осінню,
Тільки руку тримай:
Поряд очі і губи твої,
Я так вірю тобі:
Так ще вірю я в Боже спасіння,
І з тобою в цю осінь
Можу йти хоч до краю землі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020
Втомилися руки від зброї
І серце за друзів болить,
Ми скажемо:"Слава Героям!"
Хто землю пішов боронить.
Скільки нас загинуло,
У страшних боях,
Але ми не знаємо,
Того слова - страх,
До землі вклоняємось,
Мертвим і живим,
Землю захищаємо
Ми життям своїм.
Земля наша кров"ю полита
Віками в тяжкій боротьбі,
Топтали ворожі копита
Та вірні були ми собі.
.Славу пам"ятаємо
Є гордитись чим,
Порох свій тримаємо
Ми завжди сухим.
Не страшні віками нам
Зайди-вороги,
Навіть помираємо
Вільними завжди.
Кати нас морили, вбивали
За волю стаємо ми в бій,
Безсила ворожа навала
Ідеї ми вірні своїй.
Всіх ми пам"ятаємо
Воїнів УПА,
Землю захищаємо,
Нація Свята.
Боротьба не скінчена:
Завжди на броні,
З смерттю ми повінчані,
Навіть в наші дні.
Українці - Нація:
В нас козацька кров,
Ми життям завдячуєм,
Цій землі любов.
Скільки нас загинуло,
З нами віра й Бог,
Але свято віримо,
В радість перемог.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020
Ще не зотліло за життя
Ніжним теплом ще серце гріє,
Як стежка поміж трав біліє
Так тішить спомин почуття.
Той перший дотик до руки,
І перший погляд - очі в очі,
Той поцілунок твій терпкий,
Обійми ніжні в літні ночі.
І хай нічого не вернуть:
Назавжди доля розлучила,
Вже інші стежкою ідуть,
Туди де ми колись ходили.
Було нам лиш сімнадцять літ,
Наш подих чули тільки роси,
Вплітав ти квіти в мої коси
Немов на щастя оберіг.
І хай на відстані життя,
Ці почуття для нас як диво,
Ми там і спомином щасливі
Куди нема вже вороття.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020
Чарівне це "бабине літо"
Як рай в цій осінній порі,
І ця павутинка на вітрі
Бринить мов сльоза на чолі.
Та я все одно сумувати
Не буду, що осінь мине,
Є фініш - то й буде початок,
Незвідане жде щось мене.
Минуть хуртовини-морози
Зітру сльози й смуток з чола,
Душа ще любов в собі носить
Вона від любові жива.
А поки що - "бабине літо":
Бринить як мелодія струн,
Не варто, не треба тужити
Летить кудись вітер-пустун.
Пора ця мені нагадала,
В житті хай снігами мете,
В морози душа оживала
Хай "бабиним літом", проте...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020
Осінні тумани блукають
Мов хмарами вкриті луги,
Нас доля уже не з'єднає
Окремо ми - мов береги.
Червона калина з вербою
У осені просять тепла
Ми тут і зустрілись з тобою
Тоді ця калина цвіла.
На щастя нам падали зорі
Співав соловей нам пісні,
І трави гойдались як море
Щасливі були такі дні.
А осінь накрила туманом
Те щастя забрала у нас,
Ще буде у росах світанок
І той солов'їний романс.
Але не для нас вже напевно
Калина і луг зацвіте,
Стрічаєм ми осінь окремо
Туман нагадав знов про те.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020
Скільки згоріло їх за ці роки:
Котрі спалили тіло, чи то крила,
Але були серед усих такі,
Своїм вогнем зігріти всіх зуміли.
Не кожен зрозуміє їхній шлях:
Осудить, чи помолиться за душу,
А зірка їх палатиме в світах,
Дорогу, щоб побачили заблудші.
Хай Бог самопожертву цю прийме:
Він праведних і грішників прощає,
Як смолоскип за мить життя згорає,
Для Вічності ця мить не промине.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
За чим так плаче цей осінній день?
По шибці сльози, чи спливає вічність,
Закам"яніла в небі вся трагічність,
Шукаю в краплях я слова натхнень.
Ридає день - в душі латає діри:
Під небом цим в усьому є душа,
Колись так зорі падали з Ковша,
Теж плакали, а хтось у щастя вірив.
Стомився дощ... Скінчилася печаль?
Біль відступив, полегшало... Буває...
Нічого вічного під небом цим немає
Не вічні й сльози, що змивали жаль.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
Дощі осінні, затяжні дощі,
Як виграють симфонію їх струни,
В єдиному скрипічному ключі
Мелодія для старших і для юних.
Сумує дощ за вікнами в ці дні,
Чи то співає пісню про кохання,
Воно буває перше і останнє
В кожній душі є струни потайні.
Йому відкрию я вікно своє,
Хай зазвучить мелодія сильніше,
Бо сум також буває душу тішить,
І гріє серце ніжністтю моє.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
Напишу свою книгу - її видасть життя,
Сторнки, наче скиби, ніби чорна рілля,
Тут росло по ній жито і волошки, і мак
В цьому полі ходити я навчилась однак:
Напишу як співали, тут мені солов"ї,
Як у вирій літали з журавлями жалі.
Як я зерна збирала, де були устюки,
Скільки бід пережито за життєві роки.
Напишу про кохання - ним світилась душа,
Як мене на світанні, день новий воскрешав,
Напишу про надію - бо я нею живу,
І про мрії, що ними мрію, в снах й наяву.
Напишу свою книгу - вона буде моя,
Та ще маю орати - поки родить рілля.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2020
Сльози - душі крик безсилий,
Туга торкнулась небес,
В пам"яті вузлик могили,
Раною в серці навхрест.
Пахнуть поля чебрецями,
Терпко гірчать полини,
Йду поклонитися мамі:
З сумом і з болем вини.
Ніби доспівана пісня,
Чи то до краю життя,
Стежка дитяча колишня,
Травами геть поросла.
Ось мамо ваша могила,
Болем у серці цей хрест,
Тільки душі крик безсилий
Міг би торкнутись небес.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2020
Ходила я сьогодні на побачення,
А всім сказала ніби по гриби,
То осінь мені так його призначила
Забрала мене з смутку і журби.
На лісовій стежині ми зустрілися
І я потрапила у царство золоте,
Вона спитала: "Ти чого журилася?"
Не знала, що сказати їй на те...
Красою осінь так мене втішала
Словами не опишеш ту красу,
Чарівний ще букет подарувала
Його додому наче скарб несу.
Ми з нею дивне бачили кохання
Там дуб берізку ніжно обіймав,
Свої пісні співав для неї зрання
Лиш вітер безсоромно роздягав.
Червоний клен стояв і ніби плакав
Летіло листя мов із серця сум,
Він про свою любов співав-балакав,
А для мелодії було замало струн.
Сказати осені: "Прощай,," я не посміла
(Як попрощатися чарівної пори),
Вона грибів у кошик положила,
І ніжно сонечком всміхнулася з гори.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2020
Дивлюсь на світ дитячими очима:
За спиною уже чимало років,
І крила відчуваю за плечима
Хоч інколи робити важко кроки.
Дивують небо, сонечко і хмари,
Зірки і місяць мене теж дивують,
Ще звуки зачаровують гітари
Як вечорами я її почую.
Спів солов"я п"янить мене вночі,
Я ніби пісню журавлину чую вперше,
Павук он павутинку теж мерщій,
Старається ще до дощу завершить.
Казковий світ, в усьому - дивина:
І я неначе в царстві неземному,
Веселка з річки воду п"є до дна
І навіть гуси, що спішать додому.
Співає пісню коник у траві
І сонях голову схиляє у чеканні,
Як сонечко засяє у вікні
Я разом з ним здивуюся світанню.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2020
Діво-Маріє - Матір Господня,
Так нам потрібен Твій захист сьогодні,
Син Твій Ісус Тебе завжди почує,
Славимо ім"я Твоє - Алілуя!
Ти Всецарице землі і неба,
Чуєш молитви, знаєш потреби
Твій Омофор захистить хай Героїв:
Кожен живим, хай повернеться з бою.
Випроси миру для України,
Зглянься, Пречиста, на сльози вдовині.
Бачиш, як ллються, сльози дитячі,
Як над могилами матері плачуть,
Хай омине нас війна і все горе,
Покрий Україну Святим Омофором!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2020
Від банерів аж мерехтить в очах,
Від усмішок та обіцянок - нудить,
І кожному, хто в бюлетенях блудить:
"Поводирі" покажуть вірний шлях.
Це ненадовго - скоро все мине,
А після свят завжди приходять будні,
Місцеві кандидати, чи приблудні,
Кожен із обраних нішу свою займе,
Життя вируючи в каденції років,
Не мало й не багато - аж чотири,
За обіцянки із брехливих слів,
Навряд чи хто спитає:" Що зробили?"
Всіх рівнів депутатськийа марафон,
В дистанціях - так і минають роки,
Питав Тарас: Ну де ж той Вашингтон?
Чи Конституція, шо контролює кроки?"
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2020
Моє життя немов постійний шторм,
Але навіщо мені гавань тиха?
Я не соромлюсь посивілих скронь.
Не нарікатиму на горе і на лихо.
Це все моє - життєві кораблі,
Ломали щогли - рвалися вітрила,
Я говорила в цих штормах собі:
"Світить маяк - твоя Любов і Віра!"
Пливу наперекір лихим вітрам,
Зневіру не пускаю в свою душу,
Скільки разів серед життєвих драм,
Собі казала:" Вистояти мушу!"
Шторми не вічні, як не вічний штиль,
Вітрів чекаю - піднімуть вітрила!
Я вірю - Бог додасть життєвих миль,
Бо свій "дев"ятий вал" ще не скорила.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2020
Несу вогонь до вас із серця свого:
Може комусь освітить він дорогу,
Когось зігріє в холоді й нещасті,
Хтось зрозуміє, що життя це - щастя
З душі всім роздарую - хай палає!
Чиєсь тепло й мені допомагає
З холодним серцем певно важко жити:
Дарую вам вогонь як взимку літо.
Несу вогонь - комусь він допоможе,
В ньому й моє благословіння Боже,
Несу давно - вже посивіли скроні,
Щоб цей вогонь зігрів і вам долоні.
Несу вогонь в словах - з душі та серця,
Його тепло до мене ще вернеться.
Господь вогнем наповнив мої груди:
В словах нестиму - скільки жити буду.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2020
Піду в осінню заметіль
Чи заблукаю між туманів,
Горить так обрій полум'яно
Мов спалює у серці біль.
І сняться вже осінні сни
Пісень мелодії притихли,
Так ніби з почуттям вини
Злітає тихо листя з липи.
Вже золотом палає шлях
Земля вбрання своє скидає,
Лише душа неначе птах
Думками в спогадах літає.
Життєві губляться сліди
Через весну ведуть у літо,
Проте й осінні тішать квіти
Хоч осінь теж - не назавжди.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2020
У нас - паради і свята:
На Сході хлопці помирають,
Війною це не називають:
АТО, ООС - сім років так.
Я інший бачила парад:
Вели по вулицях військових,
Били, принижували словом,
І кожен плюнути був рад.
Як виправдати злість юрби?
Скалічені душа і тіло,
А скільки в небо відлетіло,
Щоб нам не бачити біди.
А цих вели свої, брати,
Одної з ними ніби крові,
Народе мій, це від "любові"
Ми стали гірші, ми- кати!
Ті воїни - чиїсь сини,
А поруч в натовпі - теж мати,
Вона в лице плює солдату,
Не розуміючи вини.
В душі від чобота сліди:
Злість перемішана з журбою
Я бачила парад біди:
Сльозами скроплений і кров"ю.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2020
Сьогодні я блукала дивним лісом,
Павук мереживо через стежини вішав,
Осінь стелила листя там під ноги,
Були мов золотом посипані дороги.
Гриби сиділи на пеньках стареньких,
Поміж кущів ховалися опеньки,
Туман ходив по хащах як примара.
Пливли по небу тихо сірі хмари,
А потім дощ заплакав з них рясний,
Сьогодні настрій в осені сумний,
Чому сумна не стала я питати:
Боялась ніжну душу травмувати.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2020
Ой, краще б він не говорив
А просто з толком щось робив,
Щоб наших хлопців не вбивали,
Щоб ми жили - не виживали.
Триндіть, то не мішки носити
Бо хто від слів тих буде ситий,
А ця словесна діарея...
Навряд чи толк нам буде з неї.
Навіщо словом розкидатись
Пора вже за роботу братись,
Тоді як результати будуть
То хай про них і скажуть люди.
А то рекорд... слова... слова...
Від них вже кругом голова,
Слова без справ - полова, звуки
На жаль, до ср@ки ця наука...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2020
Ми йшли за лінією долі
Шукали щастя в чистім полі,
З нами було воно в тім літі
Та осінь стрілась непомітно.
Нам вже зозуля відкувала...?
Я тихо в осені спитала...
А ти обняв мене за плечі:
Нам до душі й осінній вечір.
І соловейко не співає...
До інших в літо поспішає...
Промовив ти: "Осінні квіти-
квітують, і в серцях в нас - літо".
Встеляла осінь нам дорогу
Лягало золото під ноги,
Хоч і минуло наше літо
Душа не стомиться любити.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2020
Чому відклали щастя ми на потім,
Серця заковані наче колючим дротом,
Надіємось, що доля дасть ще шанс
Чи вирішити зможе все без нас?
Життя летить - чекаємо даремно?
Чи шанс останній втратимо, напевно,
Погляд з надією ховаємо весь час.
Хто хоч хвилину дасть нам прозапас?
Навіщось почуття ми закували,
Навіть життя комусь буває мало,
Ми поруч ходимо - вдаємо, що чужі,
Чи сліпо віримо в казкові міражі?
Чому не зважишся в мої поглянуть очі,
Я твоїх рук тепло відчути хочу,
Поглянь, адже ми поряд стоїми,
Свою самотність півжиття п"ємо.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2020
Як сонце за вікном береза
І липа з кленом мов вогонь,
Чарівна в осені імпреза:
Душі торкається й долонь.
Під музику кружляє осінь
І дощ по нотах виграє,
Плакучі верби жовтокосі
Розчісують гілля своє.
У плесах вод купають віти,
А в хмарах все озерне дно,
Лякав мороз останні квіти
Вони ж всміхаються назло.
До скла, мов до душі листок
Тихо кружляючи торкнеться,
Роблю я в осінь знову крок,
Він може спогадом вернеться.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2020
Якщо комусь не до снаги:
В житті одне лише -"якби",
То я вам хочу нагадати:
Згадайте на війні солдата.
Який в окопах сьомий рік,
Де втрачений вже й часу лік,
І лише мить одна до смерті,
Хтось забуває про це вперто.
А ми спимо собі в теплі,
Проблеми в кожного свої:
Нова машина, чи курорт,
Чи кандидатів цілий "фронт".
У вишиванки одяглись,
І банери із "щирих лиць"
Живуть ніби нема війни,
Не відчуваючи вини,
На попередників -"якби"
Таке життя вам до снаги?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2020
А я щасливою була:
Від щастя мліла,
Неначе воду з джерела,
Пила й хотіла,
Воно торкалося душі:
Було зі мною,
Але враз стали ми чужі,
Нема спокою.
Весна вже наша відцвіла.
Минуло й літо,
Так наче порохом іржі
Серця покрито.
Дороги наші розійшлись,
Мабуть назавжди,
В мої ти очі подивись,
Побачиш правду.
Були щасливі я і ти
Тепер нарізно,
Могла любов наша цвісти.
Та стало - пізно.
І плаче листям золотим,
За нами осінь,
То діамантами під ним,
Сльози чи роси?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2020
Бувають у житті моменти не прості:
Коли здається виходу немає,
Та скільки раз стрічала я в путі
Добрих людей, що доля посилає.
А може просто - посилає Бог,
Щоб з ними я зустрілася в дорозі,
І щоб душа звільнилась від тривог
Які здавалося нести була не в змозі.
Знов сходить сонце й щастя знаю є
Бо в кожен день несуть ці люди диво,
Бувають дні - "негода" дістає
Я з вами, друзі, почуваюся щасливо.
Що не кажіть, - мені щастить в житті
І хай там що - мине найбільший клопіт,
Я вдячна Богу, що зустрілись ті,
Що доброти дали мені уроки.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2020
Я кожний день по-новому люблю,
Ось цей осінній з присмаком гарячим,
Що відкриває очі всім незрячим:
Життя - як дзвін гірського кришталю.
Люблю зимові, білосніжні дні,
Що землю одягнуть як наречену,
А молодість, що мчала у стременах,
Вже з далека всміхається мені.
Весняним днем милуюся завжди,
Надія й радість так у ньому тішить,
Колишні мрії, що вже стали віршем,
Він юний і стрімкий, і молодий.
Як аромат суничний - літній день,
Здається, що триватиме це вічно,
У ньому все прекрасне і незвичне:
Від ніжності до трепетних натхнень.
В осінніх цих яскравих, щедрих днях,
Спинилася, та в пам"яті все ж - кожен,
Ніби чаклун - для мене щось ворожить.
Я вірю, він до щастя стелить шлях.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2020
І знову ти в мої осінні сни,
Прийшов... І не спитав мене - чи можна,
Ніби приклав до серця подорожник.
Повів із осені мене у рай весни.
Чи був то сон, а чи якась мана?
Мені здалося - виросли враз крила,
Я б за тобою й в небо полетіла:
П"яніла б там тобою без вина.
Я ніби чула - в сні мене ти кликав,
Але в тумані зник цей дивний сон,
Співала осінь з вітром в унісон...
Осінні сни - до щастя, чи до лиха..?
Галина Грицина .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2020
Спинився потяг на одній зупинці,
Ти вийшов сам - наш закінчився шлях,
В очах лишився смуток, чи то страх,
Наче життя на перегорнутій сторінці.
А мене в даль покликав горизонт,
Бо в тім житті для нас не стало місця,
Наша мелодія скінчилася, чи пісня,
Хтось випадково сів не в той вагон.
Ну що ж іди - ти не король - валет,
Сама в дорогу, хоч в душі так щемно,
Один із нас не той купив білет,
І зрозуміло, шлях цей був - даремний.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2020
Хочеться, щоб повернулося літо
З теплим дощем і веселкою в небі
Хочеться ще раз душею зігрітись
Ніжно ще раз пригорнутись до тебе.
Літо й кохання в полях заблукало
В осені десь все розпитують путь
Ти не журись, що кохання не стало
Десь журавлі його в вирій несуть.
Пройде зима і весна засміється
Із журавлями повернеться знов,
Наше кохання зігріє нам серце
Бо не минає ця справжня любов.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2020
Осінній день палає мов вогонь,
Вже зранку сонце встало з личком чистим,
До всіх протягує промінчики долонь
І на росі виблискує намистом.
Життя продовжує свій безперервний лет
Встигай лишень за цим спостерігати,
Спинись на мить і назбирай букет
З листків осінніх і запросиш осінь в хату.
Поглянь яка вона весела господиня
Всім хоче розказати свій секрет,
Ми спішимо так це життя прожити,
Що навіть не вникаємо в сюжет.
А так прекрасно - зупинити мить
Спостерігаючи як хмари в небі бродять,
Як павутинка на гіллі бринить,
Немов життя мелодію виводить.
Один лиш ранок, день, єдина мить,
Ви зупиніться, люди, зачекайте,
Життя, воно так стрімко пролетить,
Ви цих прекрасних днів не пропускайте.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2020
Малює осінь все в яскраве,
Ще листя падає до ніг,
Така у осені забава:
Яскраве листя й білий сніг.
Летять сніжинки білі-білі
До них долоні простягну,
У цій осінній заметілі
Чую мелодію сумну.
Поміж гіллям співає вітер
Кружляє листя, сніг летить,
Чудес багато в цьому світі
Вірніше, чудо - кожна мить.
Затихла осені забава
Чи то був просто жарт її,
Всміхнулось сонечко ласкаво
Здалось, співають солов'ї.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2020
Для мене наче Храм - моє село,
Тут в мене ніби виростали крила,
Кожну стежину в ньому я сходила:
Тут завжди мені затишно було.
Заквітчене було воно в сади,
Бузковим раєм пахла кожна хата,
Дивні околиці, що на красу багаті
Де верби голови схиляють до води.
Плаче душа - став пусткою цей Храм,
Немає в ньому голосів дитячих,
Над плесом річки чайка тихо плаче,
Не чути вже пісень та сміху там.
Мовчки вклоняюся хатині у журбі,
Що мов старенька мати зажурилась,
З подякою, бо тут мене зростили,
Літати мов пташа мене навчили,
Моя Святине, щиро дякую, тобі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2020
В долині розцвітають квіти,
А на вершинах сніг лежить,
Так і душа, де правду діти,
Жива - радіє, чи болить.
Життя від того не спинити:
Навчився ти чи ні - любити,
Чи все ненавидиш навкруг,
Комусь ти ворог, комусь друг.
Але ж і сніг від сонця тане,
І квіти без води зів"януть,
Це як душа - без почуттів,
Любити нам Господь велів.
Ідеш життям неначе полем,
Коли черства душа до болю,
Чужого болю, що кричить,
Вона як сніг, що там у горах,
Що ніби на вершині спить.
Сонце його може зігріти.
Струмки, враз побіжать згори,
Напоять у долині квіти.
Щоб довше всім вони цвіли.
Тому не біймося любові:
Бо тільки в ній душа жива,
І в почуттях, в поступках, в слові,
Цвіте мов як квітка лугова.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2020
Нас вже здають, чи ми самі здалися
Чи патріоти в нас перевелися...
Забули смак ми волі і свободи...
І нам кують кайдани в нагороду?
Якщо це так - нас прокленуть потомки,
(Знать де впадеш - то б підстелив соломки),
Не продавайтесь, якщо м'ягко стелять
Бо сорок літ блукатимем в пустелі.
За волю скільки полягло Героїв
Коли б той досвід кожен з нас засвоїв,
Бо всі вожді, як Моісеї наші
Вели дорогою, яка лише до Раші.
Як нам знайомі - воля і кайдани...
Ще кровоточать наші свіжі рани,
Нема до волі шляху навмання
Без боротьби не буде того дня.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2020
Ну, от чому, скажіть мені,
Як всім спокійно не живеться,
Чому хвилюють моє серце
Події радісні й сумні?
Кажу собі:"Живи як всі,
І не звертай на все увагу,
Собі вкорчуєш цим дні,
Недобру здобуваєш славу."
Так прожила своє життя
І не навчилася мовчати,
Стрічаю поряд тих щодня,
Що всім уміють торгувати.
Вже не змінюся і не час,
Собою буду - не чиєюсь,
Та бачить Бог мене щораз,
Чи я "лукавила" душею.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2020
Чому нам на своїй землі
Кудись потрібно відступати,
А діти з смутком на чолі
Бо там за всіх поліг їх тато.
І в матері одного дня
Не стало сина там - Героя,
Бо він цю землю захищав
Не повернувся з того бою.
І душі воїнів з небес
На всіх нас дивляться з докОром
І на могилах кожен хрест,
В серця впивається нам з болем.
За свою землю полягли
Життям від "брата" захищали
Ні сантиметра не здали
Живим стояти наказали...
За що боролися вони
Хто дав наказ своє віддати,
Не змиє й кров'ю той вини
Чи й матір зміг би так продати...?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2020
Як сон: я теж колись мала,
Поріг переступала школи,
Це не забудеться ніколи
Як перша вчителька моя.
Було ще школою - життя:
Де були будні і свята,
Екзамени життю здавали,
Оцінки різні там бували.
Доля розкидала нас всіх,
Вже в однокласників моїх,
Де-кому Бог оцінки ставить,
І не зогледілися, навіть.
Та все ж при зустрічі, буває,
Сюди нас пам"ять повертає,
Школа була для всіх як Храм,
Вклонитись хочу вчителям!
Педагогічну знаю ниву:
Сама там сіяла й родило,
Але сказати правду мушу:
"Бездушні там калічать душі,
Бо педагогом той лиш є,
Хто серце дітям віддає"
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2020
Переступлю через калюжі,
Минатиму грязюку й бруд,
Ще є на світі добрі люди,
Недобрі зміняться, мабуть.
Пливу життям навіть в негоду,
Долаю посмішкою зло,
Якщо й ломається весло:
Не кланяюсь комусь в угоду.
Тому в житті, хай би там як
Навіть коли болить нестерпно,
Я знаю сонце, не померкне
Не згасне віри мій маяк.
Шляхи, які Бог дав - мої,
Здолаю гордо перешкоди:
Потішить серце насолода,
Як заживуть всі мозолі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2020
Життя - надірвана струна:
Стихла мелодія печалі,
Ти там - один, я тут - одна,
А що там з нами буде далі?
І серед натовпу завжди
Шукають очі тільки очі,
А руки доторкнутись хочуть,
І захистити від біди.
Самотність Всесвіту - сама
Блукають десь дві половини,
Зустрілись раптом раз єдиний,
А шансу вдруге вже нема.
То Бог чи доля, як вони,
Раптом обнімуться серцями,
Було, чи буде це між нами,
Щоб зрозуміти лиш змогли.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2020
Вона між струнами дощу,
Шукає обержно стежку,
І золотим усе мережить,
Милуюсь на її красу.
У танці вітер закружляв,
Стрічав її мов королеву,
Схиляли голови дерева,
Туман дорогу їй встеляв.
І тільки в неба гордий щем:
Йому не вірилось, що осінь,
Їй промінці вплітало в коси,
То з хмари плакало дощем.
Вже марились туманні далі
Хоч"бабине" всміхалось літо,
Всіх пізні тішили ще квіти,
Стигли калинові коралі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2020
Біля річки, край долини
Зашарівся кущ калини:
Є тут ягоди смачні
Як прийдуть морозні дні.
Прилетять сюди пташата,
В гості, щоб посмакувати,
Тут вечеря і сніданок,
Ягоди завжди рум"яні,
Як весна в права вступає
Кущ калини розцвітає:
Гарні квіти запашні
Чути тут птахів пісні.
Про добро не забувають
Солов"ї пісні співають.
Взимку сніг завіє слід
Всіх тут жде смачний обід.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2020
Я осінь цю запрошую на чай,
І скатертину білу застеляю,
Її солодким медом пригощаю
У нас це кожен рік так, зазвичай.
Люблю я з нею тихо гомоніти:
Про сенс життя, погоду та роки,
Про те, що так не хочеться старіти,
Секрети в нас - їх люблять всі жінки.
Ця модниця мені покаже шати:
Багатство кольорів, яскравих барв,
Як золотом уміє прикрашати
Тут з нею сперечатися не варт.
Я їй все про осінні почуття,
Що кожен день у зиму поспішає,
А вона тихо:" Ти - люби життя!"
І терпкі вина в келих підливає.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2020
Я - паросток на дереві життя
Хай навіть кажуть:"Молодість минула",
Сама не розумію до пуття,
Як роки ці неначе мить майнули.
А я живу немов мале дитя,
Я - паросток, що тягнеться до світла,
Для мене якось дивно постаріти,
Я вірю є у Вічності життя.
Я - паросток, я хочу ще цвісти,
Я навіть не навчилася мудріти,
Мене не буде, але будуть квіти,
Під небом ясним пахнути й рости.
Це все обман - якийсь там певний вік,
Що люди ще придумають для себе,
Я паростком залишуся повік,
І буду вічно - так як вічне небо.
Для мене нудно рахувать роки,
І жити згідно видуманих правил,
Хіба існують рамки для таких,
Хто може мене жити в них заставить?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2020
Червінці жовтень роздає,
Встеляє золотом дорогу,
І вдаль від хатнього порогу.
Спішить кудись життя моє.
Кохання як весняний грім
Тепер лиш спогад серце гріє,
Під небом зоряним, ясним,
В дорогу кликали нас мрії.
Тепер ця осінь золота
Сховала мрії всі в тумани,
Давно вже скошені жита
І слід від нашого кохання.
Йдучи ловлю скупе тепло
Збираю листя мов червінці,
Все, перегорнуте давно,
На перечитаній сторінці.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2020
А скільки горя, скільки сліз?
Країна вся - кишить бідою,
Мірила в нас нема для болю
Змінили немічність на злість.
Нам все розказують байки,
Всі ті, що прагнуть в депутати,
Та добре знають кандидати:
З їх не спитають за гріхи.
Хіба, що Божий лиш закон,
Колись спитає - як нам знати?
Хто вміє гарно обіцяти:
Того і виберуть на трон.
Всі біди знає кандидат,
Став депутатом - не хвилює,
Не вперше совістю торгують,
Ми лише "галочки" малюєм,
Цим їм даруючи - мандат.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2020
З іменинами Вас, Віри, Надії, Любові та Софії!
Любов - свята! Завжди їй все під силу!
Вона - будує, вказує нам шлях,
Наша Надія тільки світла й щира,
Її на Господа плекаєм в молитвАх,
Безмежна Віра, що Господь почує:
Цей до Безсмерття вірний шлях веде,
Несімо в серці вічне - Алілуя!
І страх дорогу в душу не знайде.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2020
Прокинулася - ранок вже розцвів
І усміхається до мене крізь фіранку,
Я так чекала теплих, ніжних слів,
Здалося, що заснула перед ранком.
Мене ти поцілунком розбудив,
Запахла кава в голубім горнятку,
Цей ранок він дарує стільки див:
З ним щастя починається спочатку.
Співає пташка пісню за вікном
І в неї кожен ранок інша пісня,
Мій сон пішов кудись уже давно
В небі хмаринка лист коханню пише.
Побудь зі мною поруч, не спіши,
Я хочу ніжність всю запам"ятати,
Ту ніжність в якій затишно душі
Якщо ти є то і вона в кімнаті.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2020
Лечу у мріях наче птах:
З весни у осінь кличе небо,
Тримають крила на вітрах
Бо я лечу завжди до тебе.
Роки туманом сивим вдаль,
Пливуть над грішною землею,
Та огортає все ж печаль:
Не набулась я ще твоєю.
І не наслухалась зізнань
Про те, як ти мене кохаєш,
В душі не маю я вагань
Зустрінемось - я добре знаю.
Ти про одне лиш не забудь,
Розлука нам ламає крила,
Коханням міг би ти мабуть
Підтримати, щоб долетіла.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2020
Вкриваюсь пледом - гріє чай в негоду,
Панує осінь - за вікном дощі,
Лиш в спогадах всі літні насолоди,
А як, скажіть, зігрітися душі?
Зігріти може посмішка звичайна,
Дотик руки, що теж тепло несе,
А як душі коли вона печальна,
Коли болить і біль той так пече?
Душі важливі - щирі почуття,
Бо вона фальш на відстані відчує,
Хто почуттями запросто торгує
У нього просто камінь - не душа.
Зігріє тіло плед, чи теплий чай,
Поможе хтось коли важка дорога,
Одним лиш завжди гріється душа:
Любов"ю і молитвою до Бога.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2020
Сьогодні велике свято, що має відношення до кожної людини. Бо ми часто вживаємо ці слова:"нести хрест", що звучать як нарікання на долю. А варто кожному з нас, подивитися на ситуацію з іншого ракурсу і дякувати Богу, що маємо можливість підносити, (ВОЗДВИГАТИ), саме СвогоХреста. З святом Вас, ЛЮДИ!
Несемо хрест... Несемо - кожен свого,
Так часто нарікаємо в путі,
Хоч знаємо, ніхто нашу дорогу,
Крім нас не пройде в нашому житті.
Несемо хрест... Чи легкий, чи не дуже,
Все рівно важким він здається нам,
Одному Богу тільки не байдуже:
Неси і знай - в дорозі ти не сам.
Бог любить нас - Він хрест дає і силу,
Не дасть такого, щоб не встояв ти,
З народження до самої могили,
Не нарікай - ти зможеш донести.
Згадай Ісуса - як терпів Він муки,
Не свого ніс хреста - Він ніс за нас,
Вбивали цвяхи у безгрішні руки,
Щоб грішні ми, на Вічність мали шанс.
Тому хрести в нас різні - всім відомо,
І кожному з нас буде свій вінець,
Із гідністтю неси хреста додому:
Бо смерть - початок шляху - не кінець.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2020
Як легко в чужу душу наплювати
Чи словом вдарити як гострієм ножа,
За добре серце можна постраждати
І сльози литиме невидимі душа.
А потім поєднається із болем
Або застигне - ніби й не болить,
І між людьми наче порожнім полем
Самотньо буде вже тоді бродить.
Як камінь стане і не кровоточить
Від слів лиш рани - але мертве все,
Чи на чужу біду уже промовчить...
(Слова як кулі - вбили в ній святе).
Буває, що від слів душа і гине
Слова нещирі важко їй нести,
І за добро страждає без провини
Не ставте словом на душі хрести.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2020
В саду осіннім стежка вкрита листям
Минуло літо, осінь вже гуляє,
Співав тут соловей пісні колись нам
Цей спомин тепер серце забавляє.
Снують дощі так, ніби грають гами
Хай навіть і сумні виводять ноти,
Про щось шепоче листя під ногами
Ми зупинились - осінь теж навпроти...
Вона собі і нам щось нагадала
І усміхнулась золотом червленим,
Нам молодим зозуля тут кувала
Тоді весна буяла скрізь зеленим.
Та все одно, хай осінь нам під ноги
Тут стежку стелить ніби молодим,
У долі я прошу лише одного:
З тобою йти цим листям золотим.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2020
Такі тривожні ці осінні сни,
Роки життя збираються в дорогу,
Життєві підсумки - чекаємо весни,
За все потрібно дякувати Богу.
А ще ж зима - завіє, замете,
На серці буде і печаль, і туга,
І літо завітає в сни, проте...
Гостює осінь - вірна як подруга.
Ще вітер запросив її на вальс,
Кружляє в золоті неначе королева,
Я думаю, в нас з нею є ще час:
Навіть вбрання не скинули дерева.
Хай до зими дорога нас веде,
Не будем сумувати ми - не варто,
Палає осені така яскрава ватра,
І зігріває серце ще вогнем.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2020
За ними гірко плачуть небеса,
Осінні роси - мов солоні сльози,
Зламали крила - обірвався шлях.
До Господа тепер вони в дорозі.
З болю туманами посИвіла земля,
Немає слів... Безсила допомога...
Упали мрії як підбитий птах,
Лиш крила-руки матерІв до Бога.
Ви Янголами стали на землі,
Тепер завжди ви зможете літати,
Соколики, синочки-журавлі,
Жаль, вам лише пілотами не стати.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2020
Давай перечекаємо дощі:
Вони не будуть панувати завжди,
Тепло потрібно так моїй душі
Я у твоїх очах шукаю правди.
Цей дощ стіною розлучає нас
Ти там, я тут- вдивляємось у простір,
Під хмарами, мов зупинився час
Думками я іду до тебе в гості.
Ти не сумуй, що дощ ллє за вікном
Що нам дощі - коли в сердець є крила,
Ми ще зігріємось любов'ю і теплом
Нас осінь просто перевірити хотіла.
Галина Грицина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2020
Осінні квіти цілував мороз
І обнімав холодною рукою,
А наша зустріч теж була такою...
Ти жартував - я вірила всерйоз.
Мені здалося, чи було насправді
Кохання найніжніше на землі,
А хто повірив - обпечеться завжди
Ті рани до цих пір болять мої.
А ти напевне, навіть не помітив
Як той мороз, що квіти цілував,
Душа жила і вірила, що літо,
А ти чомусь морозом обнімав.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2020
Мене не згадуй і не проклинай,
Я теж тебе давно забути хочу,
Що нам обом ще доля напророчить
У парі пекло, чи самотній рай.
Наші давно дороги розійшлись,
Ми по життю блукаємо з тобою,
Щасливо усміхаємось від болю,
І плачем від самотності колись.
Чекаємо в надії хоч би раз,
Зустріти поглядом такі знайомі очі,
Самі собі признатися не хочем,
Що втратили назавжди ми цей шанс.
Можливо і зустрінемося ще,
Можливо, та про це ніхто не знає,
Чому ж душа ночами так ридає,
Чому сльоза вогнем ще так пече.
А дні життя спішать за небокрай
І паморозь торкається волосся,
Було те щастя чи лише здалося
Те в парі пекло, чи самотній рай.
До тебе я і ти до мене в сни,
Приходимо самотніми ночами,
Невидимо стоїть мабуть між нами,
Наша любов з далекої весни.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2020
Кажуть стежина наша в осінь,
Десь там за нею жде зима,
А я в очах твоїх ще й досі
Тепла шукаю не дарма.
Я в них знаходжу насолоду,
В очах, як небо голубих,
Не хочу я шукати броду:
Хочу потонути у них.
Мої в своїх зігрієш руки,
Так завжди тепло нам удвох,
Не боїмося ми розлуки,
З"єднав тут наші долі Бог.
Цю осінь вип"ємо до дна,
Від ніжності та щастя п"яні,
Ти не один, я не одна:
Одне на двох лише кохання.
Хай осінь наша зачекає,
Теплом до себе пригорне,
Стежину в осінь добре знаєм,
Нас до весни вона веде.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2020
Живемо не задумуючись часто
Про сенс життя і про короткі дні,
Душа полине пташкою у щасті
Залишить все на грішній цій землі.
Нічого не візьме ніхто з собою
І якось навіть дивно, що все так,
Була людина поруч із тобою
Здавалося жила і враз...Отак...
Пішла з життя тихенько - як з кімнати
Вийшла на мить і вернеться за мить,
Чекаєш знаючи, що вже не дочекатись
Чому ж болить душа...чому болить...?
А ми живемо далі і так само
Повторюємо знову ж помилки,
Життя нікчемними все тішимо ділами
Тих, що пішли вже не відчуємо руки.
І не побачмо вже посмішки ніколи
Слова у спогадах і зустрічі мов в сні,
То спомини чи сльози проти волі...?
І лиш прохання, щоб приснилися мені...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2020
У лісочок під дубочок
Вийшов погулять грибочок,
Шапку замшеву вдягнув
А про ніжку геть забув.
Ніжка мерзне - осінь вже:
Гриб присів там під кущем,
Задрімав собі в малині,
А прокинувся в корзині.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2020
Хоч літо мариться мені,
Ви чуєте осінні дзвони...?
У золотій попоні коні
Це осінь тут вже перегони
З вітром влаштовує в ці дні.
Туманом вкрились луг і гай
Птахи зимуючі затихли,
Невже забули літній рай
А стежку стелить листя з липи
Благає зиму: "Зачекай!"
Дуби, чи велетні казкові
Скидають жолуді в траву,
Зеленим листям гонорово
Сміються з жовтої обнови
Згадавши славу вікову.
Таки ж дзвенять осінні роси
Журитись марно - все минає,
Щось віднайшли, а щось втрачаєм...
Одне, про що я добре знаю,
Життя і рОки не вертають...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2020
Затихло восени село:
Роботи в полі менше стало,
Сад жовтим листям замело
Тут осінь щойно мандрувала.
Стоїть у золоті вже сад
Весна і літо тільки сниться,
У відра, що стоять у ряд
Ллє воду журавель з криниці.
Давно минули всі жнива
Тчуть павуки тонкі вуалі,
І ніби справді ожива
Тепло у цих осінніх далях.
Дивна печаль у цій порі
Душі нагадує щось весну,
Вклонитись хочеться землі,
Що "літом бабиним" воскресла.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2020
Народжується день новий,
Я навіть чую його кроки,
Зоря у небі ще високо
Стрічає ранок молодий.
І так по колу йде життя,
Ранок дарує всім надію,
Не довіряти я не вмію
І вірю в щастя мов дитя.
Я знаю - він не обмане,
І все нове здивує в ньому,
Вклонюся наче молодому:
Чекаю я - дивуй мене!
Свіже повітря - мов бальзам,
Вдихаю вибігши на ганок,
Я зустрічаю новий ранок
Дарую, люди, його вам.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2020
Два роки... І усе життя...
Скільки несказано й до нині,
Проліг у Вічність, мамо, шлях:
Широкий, чи вузька стежина.
Тепер я тільки вже молюсь,
Відкинувши печаль і горе,
Колись здавалося чомусь,
Навіть признатись не боюсь,
Це не пробачиться ніколи.
Пробачилось... Лікує час...
А так хотілося любові,
Пораду маминого слова,
Я б зберігала про запас.
А в мене пустка на душі,
Немаю навіть що згадати,
Щасливий- хто міг маму мати:
Щось в серці ніс їй, щось - в руці.
Тепер я - справжня сирота:
Я звикла бути сиротою,
Два роки... І усе життя...
Чомусь в душі не менше болю.
Молитимусь - поки живу,
Завжди Бог чув мої молитви,
Життя було як поле битви
Смерть- відпустила тятиву.
Я вас пробачила... І всіх...
Не хочу більше болю в грудях,
Я жити й пам"ятати буду:
Лиш Бог - суддя за кожен гріх.
Галина Гицина ("донька").
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2020
Скаче по калюжах вітерець,
Бульбашками грається бешкетник,
На кораблик перерОблю папірець.
І назву його - "Крилатий вершник".
Хай мандрує світом він своїм,
Щоб здолав усі він перешкоди,
Нехай мрії з ним пливуть мої,
Вірю збудуться вони всі згодом.
Попливе "Крилатий вершник" по світах.
І хоч я не будівельник, не конструктор:
"Я бажаю тобі плавати в морях!"
Прокричу услід з долонь зложивши рупор.
Галина Грицина .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2020
Поставлю я на стіл букет,
Красивий, наче спів природи,
А чи відкриється секрет
Чому краса ця завжди в моді.
Проходять роки і віки,
Усе відійде разом з нами,
Але залишаться квітки,
Що Бог створив як нас так само.
Вони повернуться, а ми...
Нам не дано того вже знати,
Якщо ми будемо людьми.
Щоби було кому вертатись
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2020
Люблю я вас і поважаю
Мої ви друзі й вороги,
Не заважаю, не бажаю,
Нічого злого, лиш руки,
Мені біда, я ваші руки,
Відчути хочу кожен раз.
Теплом зігріти в час розлуки,
І очі бачити весь час.
Не дай Господь у вас нещастя,
За вас зійду на Еверест
Щоб ви відчули, що це щастя,
Як хтось поможе нести хрест.
В житті по різному виходить,
Буває друг - не там, не сям,
Чи навіть так, що може згодом.
Простягнеш руку ворогам
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2020
Твоє кохання, як холодна осінь
Слова мов вітер, в полі по стерні,
Фальшиві почуття вони ще досі
Про біль в душі нагадують мені.
А за вікном сумний танцює морок
Здалося, що любов тут не жила,
Пішла вона - сліди покрив вже порох
А вітер наче лист поніс слова.
Лишилася сама, а поруч осінь...
Та час від часу спомин ще пече,
Наша любов самотньо мерзне й досі
Тепла шукає в холоді очей.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2020
Кладуть на серце руку - Гімн співають,
І гречку до знедолених несуть,
До виборів мов янголи літають
Та брешуть так, що й оком не моргнуть.
Електорат для них ці бідні люди,
Не знають навіть як вони живуть,
Життя усіх як голову на блюді
У жертву "кандидати" віддають.
Забувши геть про все, як обіцяли,
Собі державного "натиривши бабла",
Хай потім навіть пахне і скандалом:
Все куплене від вілли - до рожна.
Згадають нас через чотири роки,
На банерах вже пик їх не вмістить,
Ми в Україні бідувати будем доти:
ПОКИ ЗА ГРЕЧКУ БУДЕМ ЇХ ЛЮБИТЬ.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2020
Прекрасні миті позичаю в осені
Листок яскравий з дерева летить,
Навіть калюжі, ще в небесній просині
Осінній грім, десь в небі гуркотить.
Розквітла ніжна квітка серед поля
Та й одиноко мерзне на вітрах,
Мандрує світом перекотиполе
Здається, що не відає про шлях.
І час від часу хмурить брови небо
Дощ сльози-струни тягне до землі,
В ці дні роки нагадують про себе,
Що наче листя тануть в цій імлі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2020
Стежки всі засипала осінь
Мов золотом листям жарким,
Вітри серенади розносять
Над полем самотнім таким.
Коханий, я все добре знаю
Розлука стоїть край воріт,
І пісню вже нам не співає
В гаю соловей скільки літ.
Де ж ми ту весну загубили
Для нас жовте листя шумить,
І вже не повернемо, милий
Кохання хоча б одну мить.
Чому нас ця доля спіткала
Навік вже не разом шляхи,
Нам осінь обом нагадала,
Що ми одинокі птахи...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2020
А я живу - немов співаю пісню:
Веселу інколи, а інколи сумну,
Буває доля рве навіть струну,
Радію, як звучать акорди чисто.
Чи доспіваю - знає тільки Бог,
Але в душі не замовкають струни,
Гримить оркестр яскравих перемог,
Душа співає наче в роки юні.
А то заплаче - налетять жалі,
Буває, що ридає мов дитина,
Як осінь зустрічають журавлі,
Та журавлина пісня в душу лине
Хай кожну душу пісня окриляє:
Тихо звучить, а чи дзвенить сопрано,
Душа, навіть як плаче - то співає,
Нехай співає й не змовкає рано.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2020
І знову ніч думки мої мережить,
Снуються наче біле полотно,
Життя роки рахую як належить,
Зі мною сон не дружить вже давно.
Під вікнами блукає, в шибку стука,
Чи фірткою скрипить біля воріт,
Безсоння - чи то щастя, а чи мука,
Я в нім здолала тисячі доріг.
Дитинством босоногим я ходила,
У юність мене стежка завела,
Де щиро і замріяно любила,
Де молодість стояла край села.
Не спить зі мною зірка за вікном
І місяць заглядає крізь фіранку,
Я спогади ці п"ю наче вино
І в дійсність повертаюся щоранку,
І хай говорять, що безсоння мука,
А інколи це для душі - бальзам,
Втікав мій сон, а спогад в шибку стукав,
І лікував старі рубці від ран.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2020
Ця пристрасть розгорілася весною,
А літо спопелило їх серця,
Кохання, що було, на жаль, бідою
Банальна їх історія уся.
Жонатий він, вона - заміжня жінка,
Навіщо ж перетнулися шляхи,
Солодкий келих - виявився гІрким,
Кохання - мед із присмаком таким.
А щастя того виявилось мало,
Бо вкрадене - чуже - недобрий знак,
І довго вони все це забували
Ховаючи лиш смуток у очах.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2020
Здається осінь над водою
Замилувалася на вроду,
Ми зупинилися з тобою
Де осінь дивиться у воду.
Спостерігали мовчки диво
Не можна відвести очей,
Осінь як дівчина красива
Вдивлялася у чар ночей.
Красою вітер милувався
Чесав їй коси золоті,
В озера очі все вдивлявся
Стелив під ноги барви всі.
Вона сміялась між дощами
Проте чаклункою була,
Вітру пісні співала з нами
І брала воду з джерела.
Осінь і вітер цілувались
Не відпускаючи долонь,
Від їх кохання запалало
Все навкруги немов вогонь.
Це все насправді чи здалося?
Питаєш ти, питаю я,
Горить вогонь в її волоссі
І золотом уся земля.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2020