| Сторінки (16/1534): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Вже про кохання сказано не мало
В поемах і віршах, романсах і піснях,
Кохати, щоб душа без слів співала
Злітала в небо наче вільний птах.
В коханні ще так хочеться творити
І світ увесь любити, мов пісню чарівну,
І тільки поглядом можливо говорити,
І дотиком руки на мить одну.
Душа в коханні не чекає нагороду
Іде на подвиг і приймає все,
Ще жертвує комусь свою свободу
Бо тільки світле у життя воно несе.
Кохання хай, не обмине нікого
Хай буде, без краплини каяття,
Бо як не стрінеш справжнього такого
Даремно проживеш своє життя.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2021
Ну що ж я - не така як всі...
Ні тілом, серцем, ні душею,
Тримаю душу в кулаці,
Щоб не питали: "Що там з нею...?"
На світ по своєму дивлюсь,
Під вигідних - не прогинаюсь,
Як вмію Богові молюсь,
Що далі буде - не питаю.
Я знаю, я - така одна,
Як би життя мене не било:
П"яніла в щасті без вина,
Без фальші вірила й любила.
Хто зрадив - відпускала вмить.
(признаюся - душа боліла...),
Це досвід - вміти відпустить,
Я навіть помсти не хотіла.
На зустріч не зроблю їм крок,
Хто зрадив раз - це не минає,
Такий життя дає урок
Та знаєте - допомагає.
Не хочу бути як усі...
Хай навіть я в житті не криця,
Не зраджую своїй меті
Не поміняюсь і в дрібницях.
А мою душу бачить Бог
Живу, чи ні, так як годиться,
Я не збирач чужих думок,
Та перше ніж зробити крок,
Запам"ятала "на зубок",
Що хтось сказав:"Не плюй в криницю".
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2021
Соколики... Синочки... Вояки!
В очах дитяча посмішка застигла,
Розпочалась тільки життєва битва:
А ви вже Ангелами в небо - навіки.
І як без вас настане знову день,
Невже і сонце зійде так як вчора?
В снігах земля, що сива стала з горя,
Нема крім "Плине кача" в нас пісень.
Чи це сльозами з неба - біль снігів,
Скільки тих сліз на ці холодні труни?
А ви такі в них молоді та юні,
Та прийде кара ще на ворогів.
Неньці-Землі болить ваш кожен хрест,
В яких словах біль рідних передати?
Сьогодні теж чиясь ридає мати...
О, Господи, Твій справедливий перст.
Вклоняємось ми низько до землі,
Пробачте, вберегти вас не зуміли,
Ви в полум"ї війни життя спалили,
Забути подвиг цей не вправі всі - живі.
Галина Грицина.
ЗНОВУ СТРАШНА ЗВІСТКА ПРО СМЕРТЬ. ВОНИ НАЗАВЖДИ ЗАЛИШИЛИСЯ МОЛОДИМИ: НАЗАРІЙ ПОЛІЩУК ТА ОЛЕКСІЙ ПІДВЕЗЕННИЙ. СЛАВА І ВІЧНА НАША ПАМ"ЯТЬ , ВАМ ГЕРОЇ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2021
Я ще вірю в людську порядність
Чи не я - може, вірить душа,
Хоч в житті зустрічаючи блазнів
Я їм навіть даю відкошА.
Та все ж вірю - коли дають слово
Не важливо чому, а дають,
Та ручитися стовідсотково
Можу я лиш за себе, мабуть.
Вірю я, в щирий погляд і очі,
Що з любов"ю всміхаються так,
Та в житті все було і я хочу
Про всі зради забути, однак...
Коли зраджують знову і знову
То душа так від цього болить.
Все одно я стараюсь полову
Від зерна у ділах відділить.
Бо в душі є щоденна потреба
Щиро вірити - в цьому вся суть,
Віра душу підносить до неба
В неї крила від віри ростуть.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2021
Наша Матір-Земля і вона - найцінніша святиня,
Продавати її - заробляти смертельні гріхи,
Що ж це, люди, на світі між нами тут коїться нині,
Хто ми є - хазяї чи безмовні, німі кріпаки...?
Є такі, що за гроші давно продали свою совість,
Заробляють мільйони на смерті і навіть війні,
Для хапуг і злодюжок не має в цім світі законів:
Продадуть рідну неньку, от тільки - вся справа в ціні.
Забувають вони, за гріхами ще прийде розплата,
І повернуться їм бумерангом ці справи брудні,
Прийде час і на них, бо від смерті немає відплати,
Невже тішаться думці, що справа вся лише в ціні?.
А кишень в домовині немає - всі банки й валюту,
Ви залишите тут на цій проданій вами землі,
Та душа перед Богом нестиме вже вічну покуту
І даремні надії, що справа лиш тільки в ціні.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2021
Душа всміхається весняно,
Втікає сон десь в такі ночі,
Нас солов"ї будять піснями
А поруч рідні, ніжні очі.
Тільки для нас цвістиме сад,
З"єднає руки нам кохання,
В нічному небі зорепад,
Здійснить всі мрії і бажання.
В шовкових травах молодих,
Наших слідів шукати марно,
Весна нестиме варту гарно,
Сховає від очей чужих.
Що сниться нам у тому сні,
В обіймах ночі і туману,
Знає лиш зірка полум"яна,
Що впала мрією до ніг.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2021
Ми живемо в епоху перемін,
Сказав хтось, що життя таке це - мука,
Чекають бідні позитивних змін,
Багаті тішаться і потирають руки.
Щось переміниться, бо вічного нема,
Одні воюють, інші "роблять" гроші,
Ми навіть звикли... Тільки ця війна...
І тут лише один Господь поможе.
Та ще в "корону" одягнули світ,
Це теж Господь,чи то людини справа?
Зважав би кожен з нас на власний гріх,
То б не питав: "За що нам така кара?"
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2021
Вже завесніло небо навкруги
І зайчик сонячний стрибає по калюжах,
Грайливі хвилі ловлять сплячі береги
Їм сплячим до весни чомусь байдуже.
А дятел пісню десь вистукує свою
Неначе будить ліс від сну-дрімоти,
Вже день зими екватор перетнув
І кіт Мурко дрімає он на плоті.
Весніє і дорога на полях.
Чорніють по землі латки проталин,
Ще трохи соловей гукне в гаях
І поспішить життя в весняні далі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2021
Я свою долю обніму руками
Ще й поклонюся низько до землі,
Не бажана хоча була я в мами
І татом марила я всі роки свої.
Щаслива я - мене усі любили,
Дитиною я відчувала це,
Мене бабусі мама залишила
Тепер до Бога гріх оцей несе.
А я жила в любові і достаку
Малою мене балували всі,
Не їла я цукерки й шоколадки
Від зайчика гостинці у руці...
Так часто їх дідусь мені приносив
Я й не питала як їх зайчик дав,
Проте я пам"ятаю як у росах
Мій дід в саду траву в покоси клав.
А бабця мені коси заплітала
Я тішилася стрічками в косах,
Хоч материнської любові не пізнала
Але купалася я в ніжності й казках.
Все гріють мене спогади ті давні
Хоча тепер я й справді сирота,
І кланяюсь могилі бабці-мами
З сльозами прихилившись до хреста.
Ніколи не забуду ті гостинці,
Що їх від зайчика мені носив дідусь,
За те, що не росла я в сиротинці
Я долі й Богу до землі вклонюсь.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2021
Промерзлі ліхтарі тремтіли край дороги,
А ми прощалися - ридала заметіль,
Тепер не разом - так потрібно Богу...
Ніхто із нас не вимовив про біль.
Наші серця як заметіль ридали
Сміялась гордість - сльози їй смішні,
Ні ти, ні я ми ще тоді не знали,
Я тобі снитимусь, так як і ти мені...
І ми пішли - хоча серця благали,
Кохання щось казало нам услід,
Та ми не чули - гордість заважала
З того часу пройшло чимало літ.
Повернемось сюди - кожен окремо
Про це нікому не розкажуть ліхтарі,
Серця і віхола ридали не даремно,
Бо з нас ніхто кохання не вберіг.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2021
Говоріть українською Мовою,
Це вона нам дарована долею,
Солов"їною, колисковою,
Неповторною і чудовою.
Говоріть українською Мовою:
Це за неї в кайдани заковують,
Це за неї вбивали й вбивають,
Тільки ворог цю мову не знає.
Говоріть українською Мовою:
Через неї лобами зіштовхують,
А вона, справді, кров"ю полита,
І свята вона нам як молитва.
Говоріть українською мовою:
Хтось зганьбити її розраховує,
Ні, не стане вона на коліна!
Є в нас Мова і є - Україна!
Говоріть українською Мовою!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2021
Роздивляюся фото - це я там, чи ні...?
Моя юність здалека усміхнулась мені,
Чорні коси, в очах ніжна посмішка сяє
Тільки жаль, що ця юність назавжди минає.
І сльозою з очей промайнуло вже літо
Де щасливіших нас не було в цілім світі,
І зима завітала - це така гірка правда...
Та душа молодою залишиться завжди.
Усміхнулася юність мені знову з світлини
Ця прекрасна пора як бальзам для людини,
Вона серце теплом може в холод зігріти
Не боюся зими - душу гріє ще літо.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2021
Я ще пам"ятаю минулу зиму...
Заморозило, засніжило
Крім зігрітись, проблем вже нема,
І сьогодні ми всі зрозуміли
Таки є вона справжня зима.
А вона завела своє соло
А мороз теж підспівує їй,
Поховались в тепло всі навколо
Ждуть весну - не втрачають надій.
А зима із морозом у парі
В сніговім закружляли танку,
Тільки клен, що весною вже марить
Обіймає берізку тонку.
Як її захистить від морозу
Їхні віти мов руки сплелись,
І бурульки застигли мов сльози
Скляним поглядом дивляться вниз.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2021
Чомусь у пам"яті у мене інші зими
Коли були ми ще тоді малими,
В снігах неначе тонуло село
Мені це сниться, а чи так було...?
У сінях завжди ставили лопату
Без неї вранці ти не вийдеш з хати,
Двори в снігу й хати по самі вікна
Тільки шибки у дивних білих квітах.
В садок наш прилітали снігурі
Їм крихти діти сипали малі,
Птахи червоногруді, як з картини,
Чомусь і снігурів не видно нині.
Дерева мов кружляли в білім танці,
А дітлахи з санчатами вже вранці,
На гору нас завжди тягнуло вперто-
Бо із гори всі мчали круговерттю.
Тепер ці зими ніби і не зими,
Напевно й ми теж постаріли з ними,
Здавалося, чи й справді так було,
Чи те життя снігами замело...?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2021
За хатою присіла завірюха,
Стомилась, кучугури намела,
А вітер облетівши пів села,
Гукав свої мелодії послухать.
До заходу всміхнулося вікно,
Скрипіла стара груша біля хати,
І кликав місяць зорі погуляти,
Та наливав у келих їм вино.
Казкова ніч блукала над селом,
Криниці журавель дивився в очі,
Летіли зорі в безвість так пророче,
Їх місяць тихо зваблював давно.
Зима шукала щастя в тих снігах,
Десь вітер чарував таємно іншу,
Мороз для неї майстрував все шлях,
Та вона знала, шлях той не навічно.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2021
А ти мене не зрозумів:
Душа моя це - таємниця,
Як чистої води криниця,
Та з іншої ти воду пив.
Чомусь мене ти не відчув,
Ні, не для тебе це кохання,
А я кохала як востаннє.
В душі світила я свічу.
Не чув ти навіть моїх слів,
Які тобі я говорила,
З тобою в небо я хотіла,
А ти десь по землі бродив.
Не чув, не бачив, не зумів,
Навіщо нарікать на долю,
Ти був як перекотиполе,
Шукав, не знав чого хотів.
Ти не шукай вже тих доріг,
Стежки, й ті поросли травою,
Перехворіла я тобою:
Мені ти сам і допоміг.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2021
В нас у хаті живе мишка
Вередує вона трішки,
Як усі лягають спати
Йде вона тоді гуляти.
Чути як в кутку кімнати
Щось шукає в темну ніч,
Хоч і котик є у хаті
Радіатор в нього піч.
Він лягає також спати,
Що для нього мишка та,
Потягнеться як наш тато
Муркне - не будіть кота.
Галина Грицина.
З гілочки на гілочку
Все стрибає білочка,
Сніг на вулиці мете
Не турбується про те.
Шубка в неї тепла дуже
До морозу їй байдуже,
Може у якійсь шпаринці
Вдасться віднайти гостинці.
Ми віконце відчинили
І горішки положили,
Знайде білочка гостинці
Посмакує на ялинці.
Галина Грицина.
Сніг на вулиці мете
Котик дивиться на те,
І не може зрозуміти
Це ж чому радіють діти.
Вийшов котик погуляти
Заходився сніг лизати,
Думав білий як сметана:
От наїмся - бо не стане.
Котик снігу так наївся,
Захворів і застудився
Нежить, горло теж болить:
Бо не можна так робить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2021
Сумує в небі місяць за вікном,
Серед зірок шукає собі щастя,
Із щастям завжди хороше разом
Бо щастя у житті наче причастя.
Трапляється - зустрінеш тільки раз:
Як упізнати, що воно для тебе?
Не виставляє доля на показ
Те, що тобі приготувало небо.
Шукають всі - кожен лише своє,
В краях далеких, в чужині, роками,
А воно може поряд десь тут є
Тебе також чекає під зірками.
Його побачити, відчути, зрозуміть,
Що це лише для тебе подарунок,
І тільки один погляд, тільки мить...
За нього кожен платить свій рахунок.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2021
Душі здалося, що настала вже весна
Зійшли сніги і стали довші днини,
Аж раптом серед ночі, мов у снах
Зима з снігами завітала на гостину.
Такі сніги, що здивувались всі
Вздовж вулиці дерева мов букети,
Цій чистоті стежин, полів, доріг
І білій непорочності планети.
Дивуюся цій неземній красі:
Вражаючі можливості Господні,
То небо зоряне, то ранок у росі,
І біле царство за вікном сьогодні.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2021
Наші сліди змивали хвилі,
Ніжно горнулися до ніг,
Хто передбачити з нас міг:
Проти розлуки - ми безсилі.
Але ми мали ще три дні,
Три ночі, місячну дорогу,
За їх ми дякували Богу,
Світили зорі нам ясні.
А потім... Потім цей перон,
Цей плач коліс- магічні звуки,
Останній крок наш до розлуки,
Мовчання... Вибір чи закон?
Твій ніжний дотик до щоки,
І ніби крик - душі благання:
"Не розлучайтесь, це - кохання!"
Та ми як в прірву - назавжди...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2021
Скільки ще тих, що мають скласти крила,
Скільки таких , що не переживуть?
А рідним жити ніби вже й не сила,
Бо вони й справді ніби й не живуть.
Сьогодні знову страшна звістка ранить,
Чому ж все так - ООС. же - не війна?
Крокує смерть, так поруч ще з Майдану,
Тих, що забрала... В чому їх вина?
Немає слів - скінчились всі сльозами,
Там навіть Янгол втомиться вночі,
Живі там день і ніч в боях так само,
Або ж згоріли полум"ям свічі.
Де цьому край? Вбиває навіть тиша,
Що невідомістю вона також гнітить,
Слова молитви кожна ніч колише:
Війну цю тільки Бог може спинить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2021
А час іде. А час іде...
Не йде, - летить кудись на конях,
І втраченого не вернеш,
Що вислизнуло вмить з долоні.
Лиш спомин виглядом світлин,
Вертає інколи в минуле,
Все те, що птахом промайнуло,
Чи то розвіялось як дим.
А що життя? Всього лиш мить...
У Всесвіті, - парад ілюзій,
Там вороги вдають за друзів,
А зрада так завжди болить.
Оглянешся - невже ти сам,
А ти ж вмирав колись за брата,
Та дивуватися не варто,
Цей досвід люди звуть - життям.
Та сказано:" Підставить щоку",
Щоб ще раз вдарили до болю,
Якщо залишишся собою,
З достойністю - не одинокий.
Стань сам як сонце і світи,
Бо зла на світі так багато,
Навчися ворогам прощати,
Але спали до них мости.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2021
Цунамі з інію, чи білий ураган,
А понад лісом наче хвилі в морі,
Ажур цей виткав лютий - він суворий,
Та гарний майстер, хоч і хуліган.
Криштальні стали ріки і струмки,
Стоять в ніжному мареві дерева,
Панує лютий - це його манера,
Хоч все і тане від тепла руки.
Я ніби в царстві справжньому стою,
І не одна я - нас таких багато,
В свій перший день дарує лютий свято,
Де ж він узяв цю всю красу свою?
Та сонечку наснилася весна,
Весні дорогу! Все так як належить...
Сонце краси торкнулось обережно,
Заплакав лютий: " Що, трудивсь дарма?"
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2021
Вечір... Притихли вітри, тільки люди
Спішать, хтось у справах своїх заблукав,
І хтось в такий вечір полюбить
А хтось десь життя вже віддав.
Любов в такий вечір насправді
Це щастя, чи подарунок з небес,
А десь він розстріляний "Градом"
І скроплений кров"ю увесь.
Палає все небо зірками
Закохані руки сплелись,
Десь там на війні між боями
Хтось спав, а хтось Богу моливсь.
А люди собі поспішають
Бо в кожного справи свої,
А де хто живе, мов не знає
В цей вечір палають бої.
Та інколи в вечір погожий
Подумай про зоряне небо
Закоханий, бідний, вельможний,
Його захищають для тебе.
Спокійно могли щоб всі спати,
Закохані бились серця,
Нас всіх захищають солдати
Собою, завжди, до кінця.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2021
Так хочеться писати про любов
Про почуття, що наче небо чисті,
Про серце повне щирих молитов,
І про красунь в розкішному намисті.
Про чарівну природу і наш край,
Про парубків, що силою дивують,
Про неозоре поле й коровай,
Гостей яким завжди у нас частують.
Що нашу пісню чути звідусіль,
Яка співається - ніби душа співає,
Про танець запальних наших весіль,
Здається й небо такт цей вибиває.
Про вишиванку нашу і казки,
Де ще такі узори віднайдете,
А український борщ і пампушки?
Таких немає більше на планеті.
Про солов"їну пісню і зірки,
З якими кожна ніч неначе свято,
Про мир, що непорушний навіки
І про життя, що без війни і втрати.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2021
Помер батько Василя Сліпака.
Вони тепер удвох на небесах,
В небеснім хорі - Син і його Тато,
Між Янголів разом будуть співати
Вкраїну прославлятимуть в піснях.
Дивитимуться вдвох вони з небес,
Я вірю, знаю - вони поруч з Богом,
Хоч не легким був їх життєвий хрест,
Вони достойно цю пройшли дорогу.
Тепер ви поруч - вам під силу все,
А нам в молитвах вас лише згадати,
Ви один одному підставте там плече,
Будіть нас з неба, щоб і нам не спати.
Ми не забудемо - такий талант один,
Не пожалів своє життя віддати,
Зустрівся з татом знаменитий син,
За вами плаче Україна-мати.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2021
Вона брела мов тінь серед людей
І серед люду одиноке серце,
Коли б спитав хто:"Який сьогодні день?"
Вона напевно б здивувалася відверто.
Вона іде, не бачить і дороги
Не чує слів і звуків їй услід,
Як її тіло несуть не знає ноги
Бо зупинилося її життя навік.
Вона жила - життю завжди раділа
І кожен день чекала наче казки,
Сама синів ростила і хотіла
Майбутнім внукам віддавати ласку.
Та враз війни рука, синів у неї вкрала
Пішли обоє боронити рідний край,
З степів донецьких звісточок чекала
До тиші прислухалась по ночах.
Дзвонили рідко - вона і тому рада
Почує голос дорогий - вночі не спить,
Все думає, що там стріляють "Гради"
Болить у грудях серце... Як болить...
Не просто серце в матері боліло
Про материнське серце знати треба,
Біда мов ворон чорний прилетіла
Враз сонце почорніло серед неба .
Сини її соколи, на чужині
Спалили крила в небі над полями,
А душі їх полинули до неба
Чи то лелеками, чи може журавлями...
Вона ж лишилась сиротиною з журбою
Не має що робити в цім краю:
"Сини мої, візьміть мене з собою,
Бо душу вже забрали ви мою."
Вона іде, як тінь в хустині чорній
Не світить сонце, не співають солов"ї,
Не грав весільний вальс - марш похоронний
Сини і внуки не пригорнуть вже її.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2021
Вона брела мов тінь серед людей
І серед люду одиноке серце,
Коли б спитав хто:"Який сьогодні день?"
Вона напевно б здивувалася відверто.
Вона іде, не бачить і дороги
Не чує слів і звуків їй услід,
Як її тіло несуть не знає ноги
Бо зупинилося її життя навік.
Вона жила - життю завжди раділа
І кожен день чекала наче казки,
Сама синів ростила і хотіла
Майбутнім внукам віддавати ласку.
Та враз війни рука, синів у неї вкрала
Пішли обоє боронити рідний край,
З степів донецьких звісточок чекала
До тиші прислухалась по ночах.
Дзвонили рідко - вона і тому рада
Почує голос дорогий - вночі не спить,
Все думає, що там стріляють "Гради"
Болить у грудях серце... Як болить...
Не просто серце в матері боліло
Про материнське серце знати треба,
Біда мов ворон чорний прилетіла
Враз сонце почорніло серед неба .
Сини її соколи, на чужині
Спалили крила в небі над полями,
А душі їх полинули до неба
Чи то лелеками, чи може журавлями...
Вона ж лишилась сиротиною з журбою
Не має що робити в цім краю:
"Сини мої, візьміть мене з собою,
Бо душу вже забрали ви мою."
Вона іде, як тінь в хустині чорній
Не світить сонце, не співають солов"ї,
Не грав весільний вальс - марш похоронний
Сини і внуки не пригорнуть вже її.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2021
Як продають тебе, Єдина,
Усі, як можуть - продають,
Цю рідну Матір-Україну
Знов на поталу віддають.
Нищать ліси твої і вроду,
І землю нищать мов кати.
Чужі - без племені і роду:
Їх кожен раз прощаєш ти.
Хто їхні прадіди і предки,
Чия тече у жилах кров...?
За вкрадене - у них маєтки...
І куплена їхня любов...
Ще не наситились і будуть,
Збирати крадене в кулак,
Як поруч них страждають люди
Їм все байдУже... Завжди так...
Вони не здатні полюбити:
Пригрілись до твоїх грудей,
Добрались підло до корита,
Обманом зрадивши людей.
Невже наш край забутий Богом?
І дух свободи в нас зачах,
Нема Мойсея між народом,
Що виведе всіх нас на шлях...
Вставайте, люди України!
Ми ж бо народ - не барани,
Невже як нація - загинем,
Дозволим ворогам ми нині,
Щоб нас в неволю завели.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2021
Яка різниця - дощ чи сніг
Зима чи просто міжсезоння,
Що можна мазати на хліб,
Спимо, чи мучить нас безсоння.
Яка різниця, що в нас є
Чого нам ще не вистачає,
Чи нас реклама дістає,
Чи вже й каналів в нас немає.
Яка різниця ми - народ...?
А може ми - безмовне стадо,
Навіщо городить город
Воно нам треба чи "не надо"?
Як ми в історію ввійдем?
Як нація чи просто "лОхи",
Яка різниця - ми помрем,
Чи проживемо ще хоч трохи?
Питань багато - де межа...?
Знущанню, болю чи терпінню,
Цікаво - є ще в них душа...?
Чи цього слова розуміння...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2021
Чому? Чому та каска не спасла?
Він міг би жити - тато був би в сина,
Тепер дружина - молода вдова
І втратила Героя Україна.
Чому ту кулю не спинила мить,
Адже бувають чудеса на світі,
Пішов він рідний край свій боронить,
Щоб синові під мирним небом жити.
Чому?, Чому? Ще тисячі чому?
Життя тільки одне і неповторне,
Як синові розкажуть про війну,
Чому його татусь вже не пригорне.
Чотири дні боролася душа,
Стояла поруч тіла і ридала,
Лиш - 26 - земний скінчився шлях,
Війна і куля це життя забрала.
А син ростиме - схожий геть на татка,
Лише коханій серце защемить,
Якби ж почати можна все спочатку,
Не відвернувся б Ангел вже в ту мить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2021
Сьогодні нас вінчає снігопад
Хтось каже, що це просто завірюха,
Вінчальну цю мелодію послухай,
Що до ніг стелить білий зорепад.
Вінчають нас і небо, і вітри,
Ця чистота і ти поруч зі мною,
Варта з дерев в святковому конвої,
Ніяких слів, прошу, не говори.
Збулося все - Осанна цим снігам!
Гріхів нема - їх Бог усі прощає,
Планета білі крила розправляє,
Це царство подароване лиш нам.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2021
От би забутись - жити як в раю,
Чи просто жити - не бажати раю,
Бо в кожен ранок - ніби в рай ступаю,
Я Богу дякую, і милість Його п"ю.
І добре, коли б думка обійшла,
Що десь на Сході - там земля палає,
Там теж в молитві Бога хтось благає,
Щоб смерть у свій полон ще не взяла.
Ці два світи - два сприйняття життя,
Де рай і пекло близько - зовсім поряд,
Тут день стрічаєш, мов мале дитя,
А там на кожнім кроці - смерть і горе.
Та вже не можеш просто собі жить,
І все навкруг - сприймати як належить,
Бо кожен день, година, навіть мить,
Твоя - уже від них тільки залежить.
Молюсь до Бога: "Зупини війну,
Нехай діждеться сина кожна мати!"
Щоб ця війна зустрівши вже весну,
Ніколи не змогла когось вбивати.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2021
Це надвечір"я воду п"є з джерел,
А горизонт сховав проміння сонця,
Ще мить і зірку матиму в долонці,
І малюватиму я місяця тарель.
Дерева всі як привиди стоять,
Та дивні поміж них блукають тіні,
Сніги чарують очі мерехтінням,
Дрімають, прикидаються чи сплять?
Завмерло все - яка казкова мить...
І сам пан-вечір зовсім поруч ходить,
Дивуюся цій Величі природи,
Так тихо скрізь, лиш серце стукотить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2021
́Не змарнуйте часу́́, бо і час не загоїть ту рану,
Всіх полеглих тоді, не дає нам забути й на мить,
Ніби ціле життя, що від Крутів пішло до Майдану,
Стигне віск на снігу, і полум"я свічки тремтить...
Не дано те забути - історія наша по праву,
Вже на небі ці Янголи стали полками навік,
І життям заплатили за Волю і вільну державу:
Був це юний курсант, чи сивий в літах чоловік.
Не змарнуйте життя, бо навіщо в неволі і вічність,
Ми не маємо права обрати вже іншу дорогу,
Скільки б літ не минуло - надихає їх долі трагічність,
Але ми на коліна стаємо лише перед Богом.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2021
За причілком хати заховались тіні
То роки згадати вийшли юність нині,
Дивляться із сумом як дорога в"ється
А життя водою мов крізь пальці ллється.
Згадкою всміхнулась юність із далека
Понесли на крилах в даль її лелеки,
Лиш роки туманом прикрашають скроні
Повернеться юність для сина і доні.
На причілку хати зацвітають вишні
Не роки, сама я все згадати вийшла,
І калина наче дівчина до шлюбу,
Лиш душа шепоче: "Плакати не буду,
Все в житті минає - весна, літо й осінь
Та навіть зимою - юність в снах і досі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2021
На білий сніг - криваві сльози:
Плаче калина у журбі.
Вона печаль у серці носить
За тими, хто поліг в борні.
Найкраща молодь покоління
Діти-Герої в смертний час,
Всі українського коріння,
За волю полягли для нас.
У краще вірили всім серцем,
Що думали в останню мить,
Де не вклонились вони смерті,
Там хрест під Крутами стоїть.
Летять роки, уже - сторіччя,
І славі цій немає меж...
Напевне спрага волі - вічна,
Бо ллється кров сьогодні теж.
Там сніг і сльози калинові...
Та не даремна жертва ця,
Жовто-блакитні, пурпурові -
Такі в нас стяги і життя.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2021
Живем між Крутами й Майданом:
Ворог за спиною з мечем,
І знову кров пульсує з рани,
І зрада знов пече вогнем.
Здається кінчилися сили,
Невже готують нам ярмо,
Стоїть Аскольдова могила
І хрест під Крутами давно.
Клює як ворон пам"ять совість
Не можем зрадити ми все,
Напевно тільки їх жертовність
Нас від ярма того спасе.
Вставай, народе, на редути:
Бо нам готують Магадан!
Нас не простять Герої Крутів
І не пробачить нас Майдан.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2021
Вдивлялось небо в дзеркала озер,
І хуртовини лісу шили одяг,
Дерева одягнувшись всі по моді,
Показували світу шик-модерн.
Кружляв у вальсі сніжно-білий бал,
Здавалось, що крім білого - нічого,
А сніг летів і землю замітав,
Як то весна сюди знайде дорогу?
Котилось сонце жовте як гарбуз,
Потім зимі сховалося за плечі,
Лиш один ворон в біле не вдягнувсь,
І гордо каркнув - полетів у вечір.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2021
Ну, от і все - пішла жара:
Відповідальність і посади,
Чи то задуматись пора:
Чому всі пхаються до влади?
А все тому - немає там,
Відповідальності за дії,
І кожен щухер-тарарам,
Використовувати вміють.
На попередників звернуть,
Бо всі це роблять так завзято,
Можливо люди не збагнуть:
Уважних в нас не так багато.
Так і минають роки, дні,
Скільки того часу каденцій,
Якщо бувають дні й сумні:
Є радість від державних пенсій.
Це і тримає більшість всіх,
А не горіння патріотів,
Потерплять критику і сміх,
Хто відповів за щось з них потім?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2021
Пробач, але мені ти снишся...
Я ніби поруч завжди йду,
На щастя, може, чи біду,
Хочу коханням ще напиться.
Я і тепер живу тобою,
Хтось каже, що забуть пора,
Так тільки в прірву головою,
Любов свої має права...
Пробач, я знову йду до тебе
Хоча дороги не знайду,
До ніг твоїх схиляю небо
Від тебе відведу біду.
І хоч з тобою я не поруч
До мене рук не простягнеш,
Я перейду моря і гори
Тільки скажи, що мене ждеш...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2021
Гризе́мось всі наче щурі,
Ніби нам ні́чого втрачати,
Певно радіє ворог клятий,
Бо плани має він свої.
А ми порушуючи стрій
Від партій бігаєм - до партій,
А хто і що кожен в них вартий,
Хто з нами, в розвідку чи в бій.
Хто винен в тому, що всі ми,
Ніби глухі, німі, безмовні,
Ми злі, знервовані, голодні,
Нема в нас миру і війни.
Кожен у мушлі лиш своїй,
Чи в мареві своїх прострацій,
Обличчя втратим серед Націй,
Якщо не станемо всі в бій.
З"єднати має нас разо́м,
Лиш - Віра, Нація і Мова
На цьому держиться основа,
Здобута нелегким трудом.
Напевно кожен реаліст,
Щоб Нацією були люди,
Кожен зуміє, стане й буде:
Душею - націоналіст.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2021
Ти ніби поруч - бачу очі,
Рука торкається руки,
Допити і забути хочу,
Той келих споминів гіркий.
Між нами літо, весни, осінь,
Ще небо зоряне тремтить,
Ще терпкі трави у покосах...
Чому цей спомин так гірчить?
Тепер ця віхола і вітер,
Як в мареві твоє чоло,
На склі холодні білі квіти,
Тепло наснилось, чи було?
Видно, намріяла ночами,
Тебе я і твою любов...
Чи ти із мрій моїх так само,
Не попрощаючись - пішов?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2021
Коли б зігріти душу так як руки
Від подиху, щоб затишно було,
Щоб не стояла між нас розлука,
Буяло в серці - літо і тепло.
Кохання подолавши кілометри,
Щоб ніжилося в зімкнутих руках,
В душі гриміли почуттів оркестри
Горів жар поцілунків на устах.
Бо мерзнуть наші душі в самотині
Холод розлуки душу огорне,
Як птаху два крила - так і людині
Душі життя кохання поверне.
Душа так само мерзне як і руки
Без почуттів немає в ній тепла,
Вона, щоб не страждала від розлуки
Даруйте їй любові два крила.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2021
А ти гадав, що я зламаюсь
Моє життя це тільки - ти...?
А я живу і усміхаюсь
Давно згоріли всі мости.
Живу - наперекір печалям,
Шукаю в небі я зорю,
Не знаю що там буде далі,
Проте, не тлію, а - горю.
Ти не надійся - не вернуся,
І не гнітить мене печаль,
Я лише Богові вклонюся,
Мені тебе, насправді - жаль.
Ти сам обрав свою дорогу:
Тепер у кожного своя,
Я стукала до серця твого,
Ти не почув... Це була я...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2021
Мерзнуть без снігу зорані поля
Немов зима гуляє десь по світі,
Люд бідкається:"Вродить що земля,
Якщо Господь дощів не дасть ще літом"
Стою на перехресті двох доріг
І думаю:"Що можеш ти , людино?"
Гроза чи сонце, навіть білий сніг
Без Бога ти - ніхто, сховай гординю.
Все в цьому світі з Божої руки
Та ми про це чомусь всі забуваєм,
Так часто судимо тільки чужі гріхи
Куди свої сховати ще не знаєм.
Плюндруєм землю, душу, цілий світ,
Не знаючи останньої години,
Без Господа і волосина, ні,
Не падає - запам"ятай єдине.
Мине зима, перецвіте весна,
І тепле літо змінить час осінній,
Одне, людино, не забудь сама,
В чиїх руках - безсмерття і спасіння.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2021
Стоїть з портретом сина мати
І горне до грудей світлину,
А син не був навіть солдатом
Загинув син за Україну.
Як може бути в мирний час,
Як смерть могла його забрати...?
Останній свій весільний вальс
Зі смерттю сину танцювати.
Про що я: "Господи, прости..."
Невже це відчай губить душу,
Вже сніг позамітав сліди
Ці очі пам"ятати мушу...
Ніби кричать вони з світлин
І нас питають:" Що, поснули!..?"
В руках портрет - на ньому син,
Його життя забрала куля.
Шумить як море цей Майдан
Кругом портрети, люди, квіти,
Не гоїть час болючих ран
Є свічка - душу щоб зігріти...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2021
Підперли небо велетні-дуби
І сосни в допомогу тягнуть руки,
Лише людина в пошуках біди,
Все знищує, а що побачать внуки?
І задихається планета від людей,
Їх злочинів, байдужості бездушних,
Що залишаєте для внуків і дітей,
Хто в цих ділків спитає всюдисущих?
Все гине від кислотності дощів,
Вже й кисню не хватає для легенів,
Де ліс буяв - лиш зарослі кущів,
Та в смітниках галявини зелені.
Спиніться, люди, цей до смерті шлях,
Планета не прощає: злочин - кара,
Ридає Всесвіт- сльози на очах,
Як розіш вже затінок, незабаром.
Садіть ліси, алеї та сади,
Кущі та квіти, щоб земля раділа!
Не буде де напитися й води,
Якщо Планеті шкодити посміли.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2021
Сніг замітав наші сліди,
А нам хотілось заблукати,
Щоб і дороги не питати
Разом до щастя вдвох іти.
Спинилися. А сніг кружляв:
Неначе музика звучала,
Кохаєш? - тихо ти спитав,
Кохаю - я відповідала.
В цім білім царстві - я і ти,
Чи ти і я - нас тільки двоє,
Я на край світу за тобою,
В цю казку ти мене веди.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2021
Не буде іншого життя.
Ти це зумій не змарнувати,
Кожен схід сонця не проспати,
Свій день довівши до пуття.
Зумій достойно оцінити,
Все, що цей день тобі послав,
Всіх не злукавивши любити,
Чинити більше добрих справ.
І не чекати нагороду,
Бо хто добро лиш продає,
Ніби плює в криничну воду,
Чи щось бажає - не своє.
Марнує він життя даремно,
Що доброго кладе на віз,
Душа як сажа його темна,
Ніби вселився в неї біс.
Не буде іншої години,
Хвилина й та - навік мине,
Гордися тим, що ти - Людина
І не змарнуй життя земне.
Багатства не бажай і слави,
Не вічне це - не головне,
А добрі наміри і справи
В житті насправді - основне.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2021
Уривки фраз. Зненацька дотик рук.
Чи так лише здалося, що зненацька?
Вони давно стомились від розлук,
І мріями жили завжди про щастя.
Та враз ця зустріч стомлених очей,
Певно в бузсонні так благали Бога:
Вона, про сильні руки і плече,
А він про ніжні очі біля нього.
Це доля їм нарешті дає шанс,
Щоб так зустрітись - раз і на мільйони,
Чомусь дороги перетнулись враз...
У Всесвіту, видать - свої закони.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2021
Що тим сліпим кулям фанерні щити,
Палають в півнеба шини,
Будуються кров"ю до Волі мости,
Хтось гинув за неї і гине.
Але, щоб живим залишився урок,
Що Волю не втримають грати,
Не знають гріха, натискають курок,
Невже їм не страшно вбивати...?
Летіла бруківка і стяг у руці,
Читав Нігоян ще Шевченка,
І зважились зрадники, вбивці-стрільці,
Життя рвалась нитка тоненька...
Свободи і Волі палали мости,
Соборність ридала над смерттю,
Той стяг ми ще маємо всі донести
Бо нам не пробачать ті жертви.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2021
Для пташок сьогодні татко
Збудував незвичну хатку,
Дерев"яна - як в людей,
Хоч без вікон і дверей.
Бо птахи то - наші друзі,
Взимку, як морозить дуже,
Буду сипати зернятка,
Майстер на всі руки, татко.
Позлітаються пташата:
Їх навколо так багато,
Та клюватимуть завзято,
Ми влаштуємо їм свято.
Горобці, малі синички,
Маємо для них пшеничку,
Я навіть шматочки сала,
З холодильника дістала,
Не страшна зима птахам
Є тепер в них ресторан.
Хай співають нам пісні
Людям, таткові й мені.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2021
Подаруй мені крила,
Щоб могла я літати,
Без кохання несила
Маю неба дістатись.
Ніби в клітці пташина,
А мене манить воля,
Мрію в серці зростила
Я повіривши в долю.
Будь завжди поруч мене,
Все повинно здійснитись,
Зможеш і незбагненне,
Якщо вірно любити.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2021
Се́ред пітьми́ десь є вікно́,
Що поміж небом і землею,
Коханням світиться воно,
За ним ти звеш мене своєю,
Вікно я засвічу своє
І темна ніч світліша стане,
У цьому світі десь ти є,
І я щаслива бо - кохана.
Так і живемо - я і ти
Тому світлішають нам ночі,
Вікно для мене засвіти!
Я щастя більшого не хочу.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2021
Вихо́дить мі́сяць зно́ву на сторо́жу,
Хто́сь ма́є спогляда́ти на цей світ,
Існу́є в ньо́му все на ро́зсуд Бо́жий,
В житті́ ми всі Йому́ готу́єм звіт.
Проте́ свобо́да ко́жному дає́ться:
То ж ви́брати своє́ завжди́ зумі́й,
По́ки життє́ва чаша твоя́ п"є́ться
Ти дьо́гтю ло́жку і́ншому не влий.
Живи́ по-пра́вді, ма́тимеш наго́ду,
Своє́ підсолоди́ти теж пиття́,
За зло верне́ться зло і в нагоро́ду,
Якщо́ ти ним оскве́рнюєш життя́.
Закономі́рні всі ці постула́ти,
Ново́го не приду́мав ще ніхто,
Отри́мавши, зумі́й і сам відда́ти,
І ста́не зрозу́міло - хто є хто.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2021
Цей чоловік, в коханні мені клявся,
І назавжди, казав, - кохання те,
Життя його без мене то - нещастя,
Зі мною, навіть грішне - все святе.
Цей чоловік, не відступав нізащо,
Роками все доказував мені,
Що його доля без мене пропаща
Одну мене він бачить тільки в сні,
І, щоб ви думали - повірила нарешті!
Я в ці святі, прекрасні почуття:
Хай думаю, вже небо долю вершить,
Якщо кохання це на все життя.
Десятки років після того пролетіли,
Поки змогла я зрозуміти, з болем,
Мене кохав душею він... А тілом...
Він зраджував мені із алкоголем.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2021
Не пиши, не і зли корифеїв:
Все не так, не про те і не там,
Свої мрії, думки та ідеї,
На поталу нікому не дам.
І Поезій ріка не зміліє,
Без ночей, що в безсонні мук,
Та, проте, ще жива надія,
І не стих мого серця стук.
Не написане - стане дощем,
Над рікою, туманом сивим,
Я байдужості вкриюсь плащем,
Без написаного - будьте щасливі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2021
Блаженство із сльозами на очах,
Радість і сльози від життя та смерті,
Так поміж цим кожен торує шлях,
Кому як відкуп, заплатити жертву?
Вмирають на війні наші сини:
І запитань, ніж відповідей - більше,
Життя дітей - нема страшніш ціни,
Життя завжди, в цім світі - найцінніше.
Блаженства кожна мить - навіть і в сні,
Коли ніч тиха, тільки зорі сяють,
Заплачено життям за що війні,
Бо олігархи цю ціну складають?
Спиніться, схаменіться - накінець,
Бо смерть все рівно забере до себе,
Зведіть, нарешті, жертви нанівець,
Життя саме дорогу знайде в небо.
Яке блаженство - кожну мить цінить,
Над смерттю сина хай не плаче мати,
Сльоза із кров"ю перемішана болить,
Як забирає смерть життя солдата.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2021
До мого серця голуб лине
Бо я Господнє теж дитя,
Вода Йорданська для людини
З душі змиває гріх життя.
Мій Отче, Син Твій був безгрішний
В цей світ прийшов, щоб всіх спасти,
Життя людське важке і грішне
Так нас любити міг лиш Ти.
В Йорданські води дивним чином
Від Бога Дух Святий зійшов,
Ісус хрестився як людина
І гріх перемогла любов.
Надію й віру дав щоб - жити
Тільки добро спасає світ,
Питаєш" Як в житті чинити...?
Згадай Господній заповіт.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2021
Хтось вслід усміхається:"Пенсіонерка...:
Добро чи єхидство застигне в очах,
Душею, я дівчинка - навіть маленька,
Або просто юнка, що мріє про шлях.
Дорогу в життя я свою обираю,
Лебідкою в небо - до тебе спішу,
Я так щиро вірю, так ніжно кохаю,
Ніхто про подібне щось навіть не чув.
Я там ще з тобою у зоряні ночі,
Впиваюсь коханням забувши гріхи,
І так потонути в очах в тебе хочу,
Ще поруч зі мною та ніжність руки.
Гукають до мене:"Бабусю" чи "Тітко",
А я десь за обрій з птахами лечу,
Ношу ще я в серці ту ніжність лебідки,
І як я душі про свій вік розкажу.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2021
Наснились мені ніжні руки бабусі,
Ті лагідні очі, в косах сивина,
За ласку їй ще раз доземно вклонюся,
Бабуся для когось - мені мама вона.
Своїм їй життям забов"язана вічно,
Вона добровільно цю ношу взяла,
Відкинувши власної долі трагічність,
В життєву дорогу мене повела.
Чому рідко в сни так приходите, мамо?,
Я вже забуваю тут ваші пісні,
Так хочу відчути я ласку з роками,
Що ви дарували в дитинстві мені.
Бо навіть у снах, наша зустріч - мов свято,
Я ніби в дитинство вертаюся знов,
Немає давно вже ні двору, ні хати,
Лишилась як Вічність та ваша любов.
Хоч променем сонця приходьте, благаю,
Між нами зв"язок лиш в словах молитов,
Я вашу присутність завжди відчуваю,
Здається, що Янгол від Бога зійшов.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2021
Білими стразами зима,
Уміло прикрашає плечі,
І день помандрував у вечір:
Дороги іншої нема.
Розмалював шибки мороз,
Сліди покрила завірюха,
Іду мелодію цю слухать,
Що насалоджує - всерйоз.
А потім тиша - вечір спить
Лише звук кроків - ніби гами,
Летять метелики ночами,
Зимових див- апофеоз.
Чи небо так ховає сльози,
Побачиш їх лише в долоньці,
Ранок народиться від сонця.
Всміхнеться - плакати не гоже.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2021
А я вже звикла - жити і боротись,
Вставати, падати... І знову далі йти,
Я кимось спалені не лагоджу мости,
Не тішуся з солодкої дрімоти.
Буває думаю: "Як вірити могла,
Тим людям, що в душі носили камінь?"
Після дощу - веселка над полями,
Я ще один удар пережила...
Всі, хто пішов - був бідний на любов...
Хоч пізно, але я це - зрозуміла,
За чорною знов стане смуга біла,
Душа нап"ється щирих молитов.
Бо свіжі завжди вранці кольори,
Після грози яскраво сонце сяє,
А випадковостей так просто не буває...
Моє - благословляє Бог згори.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2021
Ступаю в день - немов у чисту воду
Не знаючи ні берега, ні броду,
Де тільки хвилі скільки бачить око:
Роблю із вірою у день новий я кроки.
Хай буде він з небес благословенний,
Зимою сніжно-білий, напровесні - зелений,
Хай літній весь потоне в ніжних квітах,
А восени багряним сном повитий.
Ступаю в день - він подає дорогу
В молитві поклонюся щиро Богу,
Усе нове - немов життя початок,
Щоб лиш з добром у ньому зустрічатись.
Я завжди дню новому так радію
І мрію в кожному здійснити нову мрію,
Прекрасний шанс - маю міняти світ
Доброго дня вам, люди, - всім привіт!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2021
А скільки їх Героїв невідомих,
І скільки їх відомих - поруч нас,
Одні уже не вернуться додому,
Чи в спогадах, а тут - безсилий час.
Інші каліками, а неньки й тому раді,
Хоча в думках вони ще на війні,
Пече їм груди злість як постріл градів,
Війна до них приходить навіть і в сні.
А тут життя ламає їх ще більше,
Тут ворог злий навпроти не стоїть,
За пазухою камінь або й гірше,
Фальшиво посміхаючись держить.
Тут теж війна - терпіння межі має,
Як в де-кого, буває, совість спить,
Якщо Героїв підло забувають:
"На витримку" їх краще не беріть.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2021
Чому ви стояли, кіборги?
Горів там в вогні бетон,
Та вже не почуєм відповідь,
На небі тепер ваш фронт.
Стояли на смерть не каючись,
Не відступили й на крок,
А як не було вже вибору,
То був до виска курок.
Життя пішло іншим виміром:
Судитимуть на небесах...
І стало тепер ясно всім живим:
Не знали ви, що таке страх.
Одне лиш питання болить в душі:
Страшну не спинить круговерть,
Нехай би згорів той бетон в вогні,
Та вас обминула смерть...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2021
Ми стали злі, сумні, надуті,
Немає іскорки в очах,
Майже традиції забуті,
Сумно життям торуєм шлях.
Все в нас підозру викликає,
(Життя і справді не легке),
Як жарти злочином вважають,
Сказати хочу не про те.
Є поміж нас ще баламути,
Злочинців вистачає теж,
Хоча за пакості, по суті,
Статтю в законі теж знайдеш.
Всміхніться, люди,- то є жарти,
Маланка і Василь - святе,
Вважати злочином не варто,
Як щось і клопіт принесе.
Можливо хтось забути зміг,
Як в молоді роки "чудачив",
Тепер над капостями плаче,
Зніміть, нарешті їм той віз.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2021
Уже, нарешті, сніг накрив поля,
Вдягнув ліси в цей дивовижний одяг,
І щедрувальники по чистоті цій ходять,
Щоб Бога в піснеспівах прословлять.
Святково стало на душі і на землі,
Всім до лиця ці сніжно-білі шати,
Так хочеться хвалу небу віддати,
Радіють всі - дорослі та малі.
І він летить, летить - цей білий сніг,
Легкий, дрібний, пухнастий і красивий,
Кожна сніжинка славить Божу силу,
Який ще майстер так створити б зміг.
Всі мріяли, а Всесвіт відповів,
Ні, сам Господь почув бажання щирі:
Святкуйте, люди, в чистоті снігів,
Хай повниться земля любов"ю й миром!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2021
Воно настане. твоє світле- завтра,
Не легко в це повірити, та все ж,
Хоч перешкод до нього так багато,
Але повір, ти - все переживеш.
Смачна хлібина з працьовитих рук,
Достаток чесний і - вартує більше,
Хоч копійчину ти буває лічиш,
Та твоя совість не відчуває мук.
Наступить день, а в ньому - благодать,
Відчуєш - щастя більшого не треба,
Краще віддать ніж щось потребувать:
В подяці очі зводь частіше в небо.
Галина Грицина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2021
Рано-вранці на Василя
Засівальників просила,
Щоб засіяли у хату
Щастя й радості багато.
Засівайте сіячі,
Щоб здоров"я й калачі
Не виводилися з хати,
І могли всі ще діждати
Через рік на Василя,
Щоб раділа вся земля
Не було війни і сліз
Ворогам дали під хвіст,
Гроші міркою носили
У сусідів не просили,
Допомоги, а ні траншів,
Щоб були воєнні марші
І паради лиш в честь свята,
Щоб завжди лунало в хаті
Будьмо! Слава У країні!
І раділи всі гостині.
Хай завжди душа радіє
Збудуться всі наші мрії,
За кордон за копійчину
Не поїдем гнути спину.
Бо у нас є що робити,
І за це будуть платити,
Кожен буде мати змогу
На Гаваях мити ноги.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2021
Рано-вранці на Василя
Засівальників просила,
Щоб засіяли у хату
Щастя й радості багато.
Засівайте сіячі,
Щоб здоров"я й калачі
Не виводилися з хати,
І могли всі ще діждати
Через рік на Василя,
Щоб раділа вся земля
Не було війни і сліз
Ворогам дали під хвіст,
Гроші міркою носили
У сусідів не просили,
Допомоги, а ні траншів,
Щоб були воєнні марші
І паради лиш в честь свята,
Щоб завжди лунало в хаті
Будьмо! Слава У країні!
І раділи всі гостині.
Хай завжди душа радіє
Збудуться всі наші мрії,
За кордон за копійчину
Не поїдем гнути спину.
Бо у нас є що робити,
І за це будуть платити,
Кожен буде мати змогу
На Гаваях мити ноги.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2021
В келих нам наливаю вина,
Не сама я - зима тут зі мною,
Я тепер не хворію тобою:
Тепер подруга в мене - вона.
За кохання ми вип"єм до дна,
Я за усмішку сльози сховаю,
І скажу, що тебе забуваю,
Та мені не повірить зима.
Посідаємо проти вікна,
Я в кімнаті - зима біля мене,
Та вона скоро стане в стремена:
Бачу манить її далина.
Поки в келиху грає вино,
Зовсім поруч зима як подружка,
Сум побачить хіба що подушка,
Та зима оглянувшись в вікно.
Знаю, є десь весна вдалині,
Щастя знайде до мене дорогу,
П"ю до дна - сльози геть і тривогу,
Не чекай ти мене навіть в сні.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2021
Ти заспівай для мене колискову
Я буду ніби дівчинка маленька,
І пригорни мене ти до серденька
В дитинство хочу повернутись знову.
Ти розкажи мені кохання-казку
Де вірність всі долає перешкоди,
Там ніби долі разом, поруч ходять
Не дивлячись на всі перестороги.
Нас загадковий хай сховає вечір,
Не буде нас бентежити розлука,
А вітер колискову буде слухать,
Притихне, щоб і звуком не перечить.
Сховай мої ти руки у долонях
Хай серце затаїться ніби пташка,
Мені в розлуці холодно і важко:
Твої цілунки сльози сп"ють солоні.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2021
Буває і безсніжною зима:
Чого в житті, як видно, не буває,
Нас колядою свято всіх вітає:
А снігу не було - так і нема.
В зелені прошви вдягнені поля,
Суха трава пожухла геть під тином,
Ми сніг чекаєм, як мала дитина,
Щоб стала сніжно-білою земля.
Як дивно - все відносне в світі цім,
І вабить те чого не вистачає,
Як тільки сніг у гості завітає
Ми будем мріяти усі про дощ і грім.
Я думаю, що не спинити час:
Чи дощ, чи сніг, що подарує небо,
Приходитиме вчасно все до нас
В душі у диво завжди вірить треба.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2021
Ще день ніби чіпляється за обрій,
Де сонечко сідає наче в жар,
Минає він - було все в ньому добре.
Лишилось небо з крилами від хмар.
А ще в душі лишилася та мука,
Що якось млосно серце обійме,
Наше кохання нас тепер з розлуки,
Лиш спогадом у час той поверне.
Усе минуло - навіть день сховався,
Що до останнього на заході стояв,
Лиш горизонт до нього посміхався
Ніби питав, чи справді ти кохав,,,?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2021
Невже життя в моїм краю,
Буде ставати гірше й гірше,
Наче над прірвою стою
І тихо Господа молю:
Моя молитва - мої вірші.
Я покладу в рядки думки,
Скропить сльоза білі папери,
Німими пальцями руки,
Тільки в одній - моїй манері.
Про мрії розкажу свої,
Про біль і втрати та невдачі,
Душа над аркушем заплаче:
Сховає дощ сльози мої.
Я напишу свою молитву,
Про Україну - рідний край,
Про жах війни, про поле битви,
Про український коровай.
І про людей, і про кохання,
Як нам співають солов"ї,
Про першу зустріч і останню,
І про щасливі дні свої.
А як писати про поразки,
Про смерть і сльози матерів,
Та про дітей, що наче з казки,
Пірнули в пекло тих боїв.
А як про зрадників сказати,
Що Україну продають,
Як душу словом лікувати,
Коли в ній рани заживуть?
Так і пишу - сміюсь і плачу,
І мріями з людьми ділюсь,
Я вірю, Бог мене пробачить,
Що я до Нього так молюсь.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2021
Сьогодні Всесвітній день слова "дякую". Моє всім "дякую" у цих рядках.
Я дякую всім друзям й ворогам:
Друзям - за щирість і за вірну руку,
Можливо, як в біді я падала від муки
Це слово вдячності ще не сказала вам.
Я дякую - за теплоту сердець,
Навіть за погляд, що на мить зігріє,
Він в час зневіри серцю дасть надію,
А погляд, для душі, ніби, вінець.
До ворогів з цим словом підійду:
"Вас Бог мені в науку посилає,
Щоб зрозуміла, як не помічаю
Кому розказую про щастя і біду."
Я дякую ще незнайомим всім,
І навіть тим, з ким я ще не зустрілась,
В житті завжди надія - смуга біла,
Хтось ще зайде колись до мене в дім.
Частинку серця в "дякую" вкладу:
Ніхто за щирість, думаю, не судить,
Нам лиш би не забути, що ми - Люди:
Я щиро дякую, а далі Бог розсудить!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2021
Ти став першим. Першим - на смертній дорозі,
В цій сучасній, страшній і незрозумілій війні,
І сім років на нас, десь і з неба ти дивишся й досі,
Але плата за волю - життя - ще не впала в ціні.
Ти став першим, а снайперські кулі все косять,
Вже в донецьких степах горе смерті несуть і несуть,
Від твоєї рахунок іде, а родини голосять
Як твоїм побратимам останній салют віддають.
Недалекий той час - справедлива наступить відплата,
Є ще Божий закон і його не міняється суть,
Перший свідок це - ти, коли небо судитиме ката,
Перший, Ангеле волі, ми твій подвиг не смієм забуть.
Галина Грицина.
Саме смерть цього воїна в Криму і саме цього дня, розпочала страшний відлік смертей в цій гібридній війні з "братами". Сергій Вікторович Кокурін - люди, ми не маємо права забувати. Вічна пам"ять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2021
Горнеться вечір до плеча,
І ніч стає між нами,
Думки мов зграї потерчат
Збігаються до рами.
Навіщо вам моє вікно?
Біжіть собі до нього,
Він, певно, там десь п"є вино,
Я тут - молюся Богу.
Він десь далеко - не мене,
До серця горне іншу,
Коли б те серце кам"яне,
Чому ж він - наймиліший?
Чому...? І тисячі чому...?
Є з іншими дорога,
Життя, що схоже на тюрму,
І всі стежки до нього.
Чому свій загубила шлях,
Долю чому виню,
Тону лише в його очах:
Щаслива, бо - люблю.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2021
Підійди... Не барись...
Я чекати втомилась,
І зима полотном,
Всі поля побілила,
Впали білі сніги,
Де нас гріло кохання,
Не барись... Підійди...
Може зустріч остання.
Пригорни... Захисти...
Слів казати не треба,
Бо навіщо слова:
Як вирішує небо,
В мене в серці зима,
Стигне холодом в жилах,
Я питаю сама,
Чи ми справді любили?
Я чекаю... Не стій...
Так минула і осінь.
Хоч навколо зима,
А тепла серце просить,
Наше щире :"Люблю"
Нас поверне в ту весну,
Я чекаю... Я жду...
Як повіриш - воскресне!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2021
Мороз погрівшись у заметі
Виходив тихо на шляхи,
Лягав під наші чобітки
Сміявсь з колядкою в дуеті.
Щипав нам руки, вуха, ніс,
Рум"янив щоки мов калину,
У вікна заглядав хатинам,
Різдво у торбі людям ніс.
Лунав навкруг веселий сміх,
Село вдяглося в білі шати,
Місяць ходив колядувати
І сипав зорі на поріг.
Мороз, Різдво, білі сніги:
Вертають сни лише ту пору,
Колядки ті за видноколи,
В душі молитвою лягли.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2021
А наше кохання спливло за водою,
Чому не помітили це - я і ти?
Ти був молодий, я була молодою,
Сміялась розлука, спаливши мости.
Тепер зрозуміли - палити не варто,
Хоча б один шанс повернутись назад,
І стала самотність між нами на варту,
Ми з літа пішли в цей сумний листопад.
Минуле кохання - вернути не можна,
Навіщо ж нам спомин вертає те літо?
І сумно душі - одиноко й тривожно,
За вікнами дощ теж ридає над світом.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2021
Є рішення: шкарпетки людям - зась!
Короновірус - не проста зараза,
Життя в нас буде наче - лижна траса...
Цікаво: нелохАм, грозить маразм?
Що пандемія...? Ціни - світло, газ...?
От без шкарпеток - вірус враз загине,
Так, я - Герой! Я - Людство, майже, спас!
А ноги мерзнуть? То - фігня єдина.
І вже назустріч вітер й крик:"Лижню!"
Нас ще багато - вірус всіх не скосить!
Той ворог, хто шкарперки,с...ка, носить:
Я їх на босу ногу всіх "зроблю"
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2021
Вчіть Українську Мову.
Плекайте - вона свята:
Це - мамина колискова,
Це - татова доброта.
Бабусина тиха казка,
Це - сивина дідуся,
Не нехтуйте нею, будьласка,
Мова - молитва свята.
Скільки за мову вбито,
Скільки поклали життя,
Мовою варто жити,
Носити її в серцях.
Співана нею пісня,
Спів солов"їний - слова.
В рідній, лише українській
Нація наша жива.
Завжди впиваюся словом.
Де б не ступала нога,
Мова дитинства мого,
Неба й землі хоругва.
Зрадити чи забувати,
Гріх непростимий нести,
Скрізь українців багато,
Мова - це гордість завжди.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2021
Шепоче казку тихо ніч,
Різдв"яна ніч - благословляє,
І ніби Янголи співають
Як зорі падають навстріч.
Різдв"яна ніч - несе тепло,
Божа любов нас пригортає,
Яка ще ніч така буває,
Ісус-дитя в цей світ прийшов.
Сьогодні так як і тоді,
Звістку всім Янголи звіщають,
Всі Йому вклоняться царі
І Алілуя заспівають.
Зорі в намисто ніч пряде,
Здається небо оживає,
Христос Рождається вітаєм,
В казку Різдв"яна ніч веде.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2021
Кожен свого хреста несе:
Про це не варто забувати,
В колядках Бога прославляти,
Лише любов рятує все.
Не забувай і на хвилину,
Коли Різдва приходить час,
Що народилася дитина,
Щоб світ змінити цей для нас.
Не забувайте, люди, в свято,
Десь там, наперекір війні,
Вдома чекає сина мати:
Слізно поклони б"є земні.
Сини не сплять на полі бою,
Кожен свого хреста несе:
Ставши між нами і війною,
Господь хай кожного спасе.
Ми всі повинні пам"ятати,
Жертовності приходить час,
Колись молилась Божа мати,
Як Син на хрест пішов за нас.
Ціна не складена цій жертві,
Кожен свого хреста несе,
Святкує хтось - іде хтось вмерти:
Святкуй, та пам"ятай про це.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2021
Зорею до хати заходить Святвечір,
Поезія, проза і свято душі,
Ніч кидає зоряну ковдру на плечі,
Вертеп ніби казка під спалах свічі.
На покуті дідух, кутя, калачі,
Мороз за вікном, хуртовина завзята,
Дитинство, де казка жила на печі,
Витала навкруг ця містерія свята.
Там стіл застеляє святковий обрус,
Родина Різдво зустрічає в молитві,
Сполохати щастя дитинства боюсь,
Де місячним світлом дорога полита.
У спогадах-снах вся ця казка життя:
Як шкода - в дитинство нема вороття.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2021
Здалося часу зупинивя лік
Здалося, що життя наче завмерло,
Сказав мені знайомий чоловік:
"Для щастя - ми уже давно "померли"..."
Я не повірила відразу в ці слова
Бо про таке і думати не можна,
Душа щаслива - бо вона жива
І щастям повниться її клітинка кожна.
"Про яке щастя, та в такі роки...?!"
"Так ось воно - у кожному моменті!
У погляді очей, у дотику руки,
Щасливих так багато на планеті...!"
Не зрозумів, пішов - не озирнувсь...
Ніби нам щастя двом не вистачало
А я про це і згадувать боюсь...
Людина щастя самостійно полишала...
Буває ж, що шукають все життя,
А інколи прийде зовсім зненацька,
Впізнай, людино, справжні почуття,
Щоб все життя не плакати без щастя.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2021
Десь заблукала між доріг зима
І як дійти до нас - в кого спитати?
Вона село до свят могла б прибрати
Та й заблукавши журиться сама.
Сумне і небо - дивиться згори
Чорні дахи, дороги - мряка плаче,
Гукає вітер - стогнуть явори
Столітній ворон час від часу кряче.
Дощем віншує землю рік Новий
Колядники вже й сані наладнали,
Та снігу видно ще на небі мало
І навіть ліс похнюплено-сумний.
Але наступить та чарівна мить
Христос родився - Янголи співають!
Снігом зима ще землю привітає
Різдв"яну казку, щоб для всіх створить.
Галина Галина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2021
Різдв"яна зірка в небі засвітила
Спаситель світу народився - сповістила,
У небі Янголи Йому хвалу співають
Царі і пастухи вклоняючись вітають.
Діва Марія Сина пригортає
І колискової синочкові співає,
А в стайні лиш воли можуть зігріти
Він син для матері, а нам - Спаситель світу.
Так Бог Отець любив кожну людину,
Що в світ послав Спасителя - дитину,
Про Його долю Бог один лиш знає,
А Матір Сину колискової співає...
Ще буде все - Пілат і муки смерті...
Ще посміються й вклоняться цій жертві,
Сьогодні небо ще нічого не віщує...
І тільки Ангели співають АЛІЛУЯ!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2021
А ти приносиш мені квіти:
Так просто - посеред зими,
Твій подих може так зігріти,
Любов для нас стала крильми.
Я можу ніби ненароком
Твого торкнутися плеча,
І навіть спиною відчути
Всю ніжність у твоїх очах.
Ми можемо з тобою разом
Мовчки розказувати все,
Чарує небо зорепадом
І падає на дно очей.
А ми ще досі там з тобою,
Де є тепло сердець і рук,
Я вдячна долі, що собою
Нас заховала від розлук.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2021
В житті завжди варто шукати
Любові, миру, благодаті,
Для нас усіх це Бог дає,
Шукайте, люди, ви своє.
У кожного свої потреби:
Частіше очі зводьте в небо,
Ловіть ті благодатні миті,
Зумійте кожну оцінити.
Творець життя усім нам дав,
Щоб кожен дар цей цінував,
Ранок... Прокинулась... Світає...
І щастя більшого немає!
Галина Грицина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2021
Я - жінка, що до щастя завжди,
Шукаю і торую шлях,
Я вірю - переможе правда,
Буває, шлях той і в сльозах.
Ще в чисте вірю я кохання,
Серед безсоння всіх ночей,
Я ніби вперше і востаннє,
Купаюсь в глибині очей.
Твоїх очей, які впізнаю:
Погляд зігріє, обійме,
В твоїм житті я стану раєм,
Благаю:"Ти чекай мене"
В мені тепло і ніжність літа,
Уста мої духмяний цвіт,
Я здатна все життя любити
Коханням цим змінити світ.
Я - жінка,, щастя - моя карма,
Воно мене не обмине.
Не трать своє життя ти марно:
Шукай і знайдеш ти мене.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2021
Різдв"яний вечір, все немов у казці
Запах живиці, дідух і кутя,
Усе земне належить Божій ласці
Так ніби все спочатку... Все життя...
В минуле вже не буде вороття
Усе на другий план - жалі й тривоги,
Думки у Всесвіті шукають каяття
Душа так щиро горнеться до Бога.
Церковний дзвін наче хитає світло
На крилах Янголи тримають чисте небо,
Христос рождаєтья! - лунає понад світом!
Святкуємо! Яке ще щастя треба...?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2021
Для малят.
Я маленьке Янголятко
Знаю майже всі колядки,
Прославляю в них Ісуса
Божій Матінці вклонюся.
Обійду усіх сусідів,
Я родину вже провідав,
Бабця з дідом кажуть:" Втіха!"
У торбинці є горіхи,
Гроші, яблука, цукерки
Не дивіться, що маленький.
Відчиняйте двері в хату
Буду й вам колядувати.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2021
Хто я тут - на своїй землі...?
Мене питати це не варто,
Роки всі тут пройшли мої
Тут серце повнилося гартом.
Для мене тут сади цвітуть,
Співають солов"ї для мене,
І справжні люди тут живуть
Тут все для серця сокровенне.
Ніхто не сміє посягнуть
Наша історія - священна,
І кожен крок, і кожна путь
Кров"ю окроплені - для мене.
Тут золото наших ланів,
Тут висота ясного неба,
Брехні тут вдаваних "братів"
Для нас і поготів - не треба.
І не однаково мені,
Що хтось історію паплюжить,
Синів вбивають на війні,
Катів вітають наче друзів.
За зраду "мир" нам видають
Та пахне миром щось не дуже,
Їх "мир"- війна - в цьому їх суть,
"Какая разница! - байдуже...?
Ні, не однаково мені...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2021
Новорічний карнавал...
Враз життя стає мов казка,
Одягнути можна маску,
Вирушаючи на бал.
І тепер ти вже не ти -
Можна грати різні ролі,
Від царя до мумітроля,
Замітаючи сліди.
Тут скупі, щедрі, сердиті,
І веселі та сумні:
Таємницею покрите -
Справжній ти тут, а чи ні,
Сльози радість, чи твій сміх,
І ніхто цього не бачить,
Тут сховати чи пробачить
Можна злочини і гріх.
І вино ллється рікою,
Бо такий він - карнавал,
Та буває, що герої
Теж в житті святкують бал.
Одягають вони маску
І не розпізнати їх,
В цьому цирку жити важко:
Ти чужий серед своїх.
Цирку в цім житті доволі,
І не вічний карнавал,
Божий суд не раз "героям"
Маски з шкірою здирав.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2021
Стежина в сад, а в ньому вишні,
Тут віттям яблуні сплелись,
Я з ними виросла колись,
І з ними в осінь свою вийшла.
Ті ж самі в росах спориші,
Над ними небо дивиною,
Дощі змішалися з сльозою:
Тут сповідаюся в душі.
Сад розквітатиме весною,
Комусь та тільки не мені,
Мою у небо журавлі,
Весну понесли за собою,
Заплаче сумно листопад,
Де квітли яблуні та вишні,
Сюди я йду ще та- колишня,
Інша вертаюся назад.
Сльоза росою в спориші.
Впаде,- відіб"ється в ній небо,
Я повертатимусь до тебе,
Лікую тут свій біль душі.
Я в рай твій знову навесні,
Вертаюся ніби додому,
Злітає листопадом втома,
І жити хочеться мені.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2021
А сонце вже весною марить,
Сонцеворот у літні дні,
І навіть цим зимовим хмарам,
Громи приходять уві сні.
Їм сняться блискавки в півнеба.
І дивне зарево грози,
Весну цю вимріяти треба,
Скропивши святістю сльози.
І я живу весняним дивом,
Вона у серці в мене є,
Зима хоч вносить корективи,
Та мрія неба дістає.
Морози будуть ще сердиті,
Ще завірюхи прийде час,
Та сонце повернуло в літо:
В дорозі десь весна до нас.
Сади морозом оповиті,
Немов травневий цвіт мете,
Зимове небо марить літом,
А сонце до весни веде.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2021