Світанок…Прокинувся трепет,
Відкинув свій сон недавній спогад.
Все,що було колись, минуло тепер,
По тілу пройшов знайомий холод
За руку узяв,як було тоді,
І погляд падав тремтячим вогнем
Синім кольором,як хвиля в воді,
Ніжною краплею під сильним дощем.
Теплий дотик холодної руки,
Не залишив колишньої ідеї,
Провів по обличчю течію ріки
І витер крапельку сльози моєї