Зараз ти поруч і я затамую лишень подих в легенях
Щоб не випустити ні краплинки свободи разом із зимою
Її там мало як і часу який десь там на дні холодної склянки
Твоєї недопитої текіли і мого звичного латте...
Я знаю,що колись я буду сповідатись ночами подушці,
І все що було спихатиму на випадок долі або просто на емоції,
Я знаю,що потім я скажу що ми лише були актори
В яких по житті написані не сумісні банальні чужі ролі ...
Я знаю …але мені настільки байдуже,нехай довкола тріщать по швах дні,
Нехай все валиться …ну і що я знаю що потім буду писати лише прозу
Не має все значення , лишень щоб перестав годинник показувати час
Він так безжально рахує години до реальності нашого метаморфозу
Хочеться щоб календар запамятав чотири години зими на моїх вустах
І ці миті коли ти подихом зігрівав мої змерзлі від буденності руки
Коли венами пульсує гарячий глінтвейн і ти торкаєшся ніжно мого волосся
З продам своє ім’я …лишень би з тобою,з тобою я дихаю...з тобою жива…
Давай зупинимо час…хоча нам і цього буде замало…
Душевно,наболіло,відчайдушно...
Хочеться щоб календар запамятав чотири години зими на моїх вустах
І ці миті коли ти подихом зігрівав мої змерзлі від буденності руки
Коли венами пульсує гарячий глінтвейн і ти торкаєшся ніжно мого волосся... -дуже гарно. Затишної тобі зими!
MADLEN відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дяяяяякую дуже посто інколи так невистачає часу... хочеться щоб ось так,.було завжди... і дякую ще раз за такий теплий коментар!!!!тобі теж заташної зимоньки!!
Під впливом кохання ми готові на все, та чи виправдано це..? декілька хвилин, годин, днів, а потім біль і спогади(найприємніші спогади), ми все розуміємо і самовільно здаємось...
MADLEN відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ми виправдовуємо самі себе завжи...інколи самі спогади цього варті,хоча і свідомо знаєш,що потім,ті самі спогади будуть так ятрити все,шо одною стороною хотілось би їх позбутись,тому що від них боляче,а з іншої розумієш,що без тих самих спогадів якщо нечайно все забудеш то робиться страшно.вони ж такі важливі...
Душевно,наболіло,відчайдушно... 
Затишної тобі зими! 
дуже приємно за такий коментар 
