Осіннє небо знову сіре-сіре,
А вранці-неймовірно голубе,
І осінь вже крокує в повну силу
Нагнавши сум на мене і тебе.
О,літо,ти чомусь таке миттєве,
Бо грандіозне все лише на мить,
Але воно улюблене й дієве,
Тому з ним час прискорено летить.
Я розумію,що палітра мила
У жовтні мій розвіє жаль і сум,
Та не надовго, я це не любила,
А прийняла для роздумів і дум,
Щоб трошки поміняти день активний
На спокій,чашку чаю в хмарний день,
На дощ,на вітер,і на вечір дивний,
Коли горить вогонь серед пісень.
16.09.2026 року
