Де б я не знаходився, все частіше розглядаю предмети довкола. Речі акуратні та недбалі. В них завмерло життя і чийсь дотик. Вони чекають на своїх власників. Не всі дочекаються. Пил, іржа, вицвітання - свідки часу, що минув.
Це споглядання в чомусь схоже на археологічні розкопки: ніби один за одним знімаєш пласти часу і дізнаєшся все більше і більше. Але в цьому випадку достатньо подивитися на річ, навіть не відкопуючи її. Предмети умоглядно очевидні, а деколи зберігають у собі нерозгадані таємниці.
|
|
