Як холодно я глянула на Вас!
Я ж не зима,а глянула так зимно...
на березі далекому калина
Рожевим хвилюванням зайнялась.
Простіть мені.Простіть і не мені,
Бо я тепер інакша,не колишня.
Була береза,а тепер я-вишня,
А може,нині скрипка при струні.
Спасибі вам за сонячний обман
В якому і придумане,і сутнє,
Замилування тихе.недоступне,
І за сузір"я радісних чекань.
Спасибі вам за відданість тяжінь
До свята задушевної розмови.
За пам"ять довгу,як покіс шовковий.
За чарівне намовлення душі.
Усе я мала і всього нема:
Проговорила на опалих зорях.
Я Вас люблю.
Ось тільки раз учора
Поглянула на Вас - як та зима.
|
|
