mavlail: «кличний відмінок» ми вже з’ясували з Вами… не будемо повторюватись. Щодо «\"тобою засушений\" – сучасний канцеляризм, абсурд». Так воно і є. В поемі «Сон» Тарас Григорович в цей момент летів над Петербургом, і побачивши царя та царицю, ось що написав:
«…аж ось і сам,
Високий, сердитий,
Виступає; обок його
Цариця-небога,
Мов опеньок засушений,
Тонка, довгонога,
Та ще, на лихо, сердешне
Хита головою».
Тарас Григорович застосував канцеляризм навмисно, щоб підкреслити, де він перебуває. Гровере, Ви розумна і непогана людина, тому Ви зрозумієте мою пораду: будь ласка уважно прочитайте Тараса Григоровича Шевченка… без знання віршів нашого Пророка неможливо зрозуміти велич української поезії.
mavlail: Гровере, не піддавайтесь логіці попів-невігласів. Все живе складається з клітин, клітини – з атомів, атоми – ще з дрібніших частин і так до нескінченості.
mavlail: Не нав’язуйте своє тлумачення Біблії… краще почитайте Талмуд, перекладений з єврейського на український… там все розтлумачено… може після цього не будете звинувачувати будь кого у не розумінні «біблійних метафор».
mavlail: Повторюю, «ніякої ненависті до жидів у мене немає, я констатую історичні факти… і досить нейтрально». Нейтрально ставлюся і до Вашої позиції, як людини віруючої у Ісуса… кожна людина має право на своє сприймання і розуміння Бога. У мене не має ненависті, а є розуміння, як боротися з тим, що заслуговує на ненависть. Тому я не підставлю ліву щоку, коли мене вдарять по правій… і тому ж не сприймаю Вашої позиції з постулатів іудо-християнства, яке ногами зав’язло в Старому Заповіті, де основним постулатом є «око за око», яке Ви засуджуєте.
mavlail: Головна наша помилка в тому, що ми згадуючи Бога, маємо на увазі людину, яка боролася за краще майбутнє свого народу – єврейського народу – в боротьбі проти римського приниження. Ісус, та і не тільки Ісус (таких, як Ісус в Єрусалимі мешкало більше 20-ти) були революціонерами свого часу. Деякі вчені висловлюють думку, що існує Євангеліє від Івана Предтечі, в якому Ісус згадується, як самозванець. І це дуже схоже на сучасні розборки революціонерів. Не заперечую, це були великі люди, але всього на всього – люди, а не боги. Більш того, я не заперечую тим людям, які вірять в Ісуса, я шукаю справедливого Бога народу, частиною якого є сам. Що стосується «трохи забагато ненависти до жидів; нам, гадаю, треба навчитися пробачати і дивитися вперед, бо ненависть, хоч і справедлива, любови й миру не навчає». По-перше, ніякої ненависті до жидів у мене немає, я констатую історичні факти… і досить нейтрально. По-друге, ненависть є ненависть, її не може бути забагато, чи замало. Час, в якому проходило дитинство Пророка, був дуже нестерпним для українців. Шкіл було мало, будувались вони біля корчми. Школа нагадувала пустку з обдертими стінами і дірявим дахом. До цього додайте оренду на монопольне виготовлення «водки» і її продажу в Україні, яку ще німкеня Катерина Друга продала саме жидам. Це все історія, якої не треба цуратися.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
