Галина Мазурик: На жаль, окопи першої світової видно, до сьогодні. Цей біль нікуди не подівся. Так і окопи нинішньої війни будуть майоріти століттями і шрами матимуть, від неї, наші внуки і правнуки, бо ж вони вчитимуть історію та й ми не не мовчатимемо. Біль наш безмежний через підлість і ненажерливість \"брата\" і \"сусіда\" теж.
Галина Мазурик: Так спокійно і чисто. Заспокоює душу. Галинко, з Вашими віршами забувається сьогодення і біль, який панує по всій Україні.
10.02.2015 - 02:08
Дякую, Галюсю. Якби мої вірші... та зупинили горе? То б напевно писала безперестанку. Та поки що в молитві сила і у нашій вірі.
Дякую, люба. Бережіть себе і єднаймося.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
