Вже рік пройшов…
А біль в душі палає.
Народ спокою не знайшов,
Багаття горя не втихає.
Кожен українець пам'ятає,
Як вбивали на Майдані.
Як знущались Україна знає,
Бачила- сини лежали бездиханні.
Ці люди вільні і святі,
Нам шлях вказали до життя.
Їхні душі праведні й палкі,
Пішли до Бога, в небуття!
Зробили першими стежину,
До Раю, в небеса.
Померли гордо за Вкраїну,
За її долю й майбуття.
Зустрічають друзів і братів,
Які йшли до їхньої мети.
І потрапили до путінських катів,
Та зрадить Україну не змогли.
З висоти нам світять Вогники добра,
Щоб не охопила, а пропала тьма.
Бо ж Україна ще жива,
І Герої наші не вмира!
