Наталя Хаммоуда: Я для тебе прихилила б небеса,
Я для тебе позривала б зорі з неба,
Де у трави зранку падає роса,
Я волошкою розквітнула б для тебе.
Приспів:
Де ти зараз? Тільки б голос твій почуть,
Тільки б знати, що живий, і більш не треба.
Я сніжинкою із неба прилечу,
Щоби тільки доторкнутися до тебе...
Я торкаюся легенько милих скронь,
І щодня цілую я твою світлину,
Ти пробач мені тривоги довгий сон,
Ти пробач мені розлуку, милий сину.
Наталя Хаммоуда: Це так. Але вірш може бути не тільки про розлучення, а й про смерть. Вчора у мене померла хороша знайома. Чоловік написав: я бачив, як її груди переставали здійматися, я знав, що це вже кінець. Вона іде, а я не мав сил навіть крикнути.
Ситуації можуть бути різні. Дякую Вам за коментар. Щодо ситуації життєвої, то таки правда.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
це правда. Дякую.
