Катерина Шульга:
Горить свіча - моя печаль...
Горить в чужій кімнаті...
Там - омут твій, там твій причал...
Й думки мої - там... Кляті!
15.04.2013 - 13:02
Оце такої!
Що це за скептичний гумор?
Це ж Поезія перш за все, а не авторизована сповідь,
Ось Вам, як по Фрейду -
і про пристрасть, і про совість і про кохання: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233535
Катерина Шульга: І СУМ ЗАМОВК... ЗАПАНУВАЛА ТИША...
Сольна тиша душі,
Де думок кладовище…
Де ні звуку, ні слова,
Ні пісні, ні вірша…
Відчуття щонайгірше,
Коли соло виконує тиша…
14.04.2013 - 13:26
Дякую за цікавий відгук і розуміння цього сумного вірша!
Катерина Шульга: Так, цвинтар - це насамперед "місце шанобливого поклона", суму та... особливої боязні (ні не покійників - іншого...)
Спасибі, пане Вікторе, за "справжнє у справжньому"!..
13.04.2013 - 00:56
Дуже приємно, що читаєте, та ще й залишаєте такі гарні коментарі!
Катерина Шульга: Слухаю і слухаю Ваш голос... Уявляю того хлопчика початково-середньої шкільної ланки, що вперше читав перед публікою своє сокровенне творіння... І - уявляю Вас сьогодні... зрілим квітнем, з дещо дитячою усмішкою на вустах, юним серцем та далекоглядними мудрими очима... О! Як я молю Бога, ОЛЕКСАНДРЕ АНДРІЙОВИЧУ, про Ваше одужання!!!
...ОСТАННІМ ЧАСОМ ТІЛЬКИ Й ДУМКА: ОТО Б ВІДКРИТИ СВОЮ СТОРІНКУ І ВРАЗ ПОБАЧИТИ, ЩО ПЕЧОРА - НА САЙТІ!.. ГОСПОДИ, ПОЧУЙ УСІ МОЇ МОЛИТВИ!!!
24.04.2013 - 13:26
І почув Господь молитву Ярославни. І одужав князь!..
ДЯКУЮ ЩИРОСЕРДНО.
Катерина Шульга: НУ, ОСЬ АЖ ВНУКІВ ЗАХОТІЛОСЬ - ДІТИ ВЖЕ ДОРОСЛІ!
(вважаймо, в чашках - кава з молоком)
03.05.2013 - 22:15
Оце вже скоро місяць, як Ви, Катю, пригостили мене кавою з молоком, а я тільки-но сюди заглянула! Обіцяю їх випити, навіть холодними. Перепрошую.
Скажу Вам по секрету: я вже теж хочу онуків!