Сережки вплітала в коси
берізонька за двором,
коли проводжав у космос
Гагаріна космодром.
Відчула обійми сина
планетонька голуба.
Яка ж то велика сила
космічного голуба!
Раділи старі і діти,
летіла по світу вість.
Мене ж повели на мітинг –
читати свій перший вірш.
До церкви, чи ж то – до клубу
із куполом без хреста.
Було тут багато люду…
Тут різних було вистав…
Ні разу в оцьому храмі
я більше не виступав.
Давно відлітав Гагарін.
Клуб церквою знову став.
Нехай зорельоти линуть...
Та в серці моїм – журба.
Лиш тільки б гойдалась мирно
планетонька голуба.
Лиш тільки б усі дороги
крізь душі, серця, уми
з порогу вели до Бога.
Щоб люди були людьми.
Прекрасно! Скільки в цьому вірші любові, глибини, мудрості! А як давно написаний! Саша! Я теж дуже хочу бачити Вас здоровим, енергійним, повним нових творчих планів і здійснень! За нові наші пісні! У мене зять в Києві сильний гомеопат. Звертайтесь!
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячний Вам... Отож, за нас, за те, щоб ще ого-го!..
Слухаю і слухаю Ваш голос... Уявляю того хлопчика початково-середньої шкільної ланки, що вперше читав перед публікою своє сокровенне творіння... І - уявляю Вас сьогодні... зрілим квітнем, з дещо дитячою усмішкою на вустах, юним серцем та далекоглядними мудрими очима... О! Як я молю Бога, ОЛЕКСАНДРЕ АНДРІЙОВИЧУ, про Ваше одужання!!!
...ОСТАННІМ ЧАСОМ ТІЛЬКИ Й ДУМКА: ОТО Б ВІДКРИТИ СВОЮ СТОРІНКУ І ВРАЗ ПОБАЧИТИ, ЩО ПЕЧОРА - НА САЙТІ!.. ГОСПОДИ, ПОЧУЙ УСІ МОЇ МОЛИТВИ!!!
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І почув Господь молитву Ярославни. І одужав князь!..
ДЯКУЮ ЩИРОСЕРДНО.
Нашому поколінню важко це вже осягнути. Хоча 12 квітня у мене теж святкове
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ВІТАЮ!!! З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!..
Так, оце ось 12 квітня буде вже 55 років від дня народження мого найпершого вірша.
Та і як рахувати дев"ять місяців, то започатковано мене саме 12 квітня, бо народився 12 січня.