люба панно Інно (гарно звучить -- панно-Інно... у когось з відомих наших поетів є вірш такий -- о, панно Інно... чи в Драча?... не пригадаю...) -- отакий вступ вийшов розлогий ...
хочу подякувати Вам за крила і світло душевне, яке Ви подарували мені словами Вашими... а, саме головне -- те, чому Ви маєте намір вчитися -- уже вмієте... вроджене у Вас, в генетичному коді, в голосі крові збережене ТЕ... що інші люди загубили... здогадуєтеся, звідки знаю?... якщо бачите і визнаєте таку особливість в іншому, отже -- маєте в собі...
отак складно я зараз мислю і пишу... тому й мовчу вже майже 2 тижні....
так радісно дякую Вам за візит Ваш і щедрість сердечну Вашу... по каві "вдаримо" з Вами, якщо не маєте заперечень...