Мирослав Вересюк: Якраз ота зебільна більшість на протести і не вийде, не кажучи вже про Майдан. Та і з кожним Майданом у влади випрацьовується імунітет і захисні функції, а маніпуляційні політтехнології роблять цю більшість зебілами... а ще війна, пята колона, диверсійні елементи...
Мирослав Вересюк: Пані Лесю!Це мій коментар на Фейсбуці до викладеного вірша - "Шановні друзі! Ваше сприйняття цього вірша, як пісню, як гімн, підштовхнуло мене до написання його завершення. Дописав, виклав і залишився невдоволеним. Трохи не вдалося вписатися в ритміку, може знайдуться ще правильні слова, а може і треба прибрати дописані катрени... Та все ж дякую всім за відгук і поширення. Я не чекав, що він буде так сприйнятий. Мене завжди коробили ці слова з відомої пісні, тож я оприлюднив своє їх сприйняття. Христос Воскрес - Воскресне Україна!" У віршів своя незбагненна доля! Я взагалі мав сумнів, - чи варто його оприлюднювати?
Мирослав Вересюк: Надзвичайно щире слово про дитинство! Ми ніби з одного села! Зростаючи на асфальті не можна так сприймати світ. Це сприйняття дає сама природа, земля і материнська душа.
Мирослав Вересюк: Так друже! Ми ніби одного батька діти! В нас однакове сприйняття дійсності. І ми дійсно перебуваємо в одному окопі - окопі захисників українства і України. Ми це робимо словом! І Ваше відчуття цього слова для мене завжди важливе, бо завжди є сумніви в сприйнятті і оцінці написаного. Дякую Вам!
Мирослав Вересюк: Ваше сприйняття вірша, як і спільноти на Фейсбуці, наштовхнуло мене на думку дати йому завершення. Дописав, але не знаю чи вчинив правильно.Завжди в таких випадках залишається якесь незадоволення.дякую за вітання і коментарі. Вони заставляють переосмислювати написане.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Саме так! 
