Мирослав Вересюк: І Вам, пані Наталю, найщиріші вітання та здійснення найзаповітніших бажань в Новому році. Інколи приходять звідкілясь слова і складаються у віршовану форму...
Мирослав Вересюк: Це спомин з мого дитинства. І саме так я думав, дивлячись на байдужих перехожих, які пеступали через струмки, а інколи і рушили наші греблі та гатки... Давно це було! Дуже давно! А так ніби вчора...
Мирослав Вересюк: На мою думку ми аж занадто робимо \"стерильною\"нашу мову намагаючись зробити її літературною і уникаючи того розмаїття слів, що якраз і робить її співучою та багатою.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Отож! 
