Марія Семенюк: Те що твір є криком душі видно неозброєним оком. Приємно, що написано досить грамотно. Трохи нагадало стиль Хемінгуея, в якого всі описи такі ж детальні. Було б цікаво прочитати цей уривок у якомусь великому творі з цікавим сюжетом. Хочу зауважити, що не всі люди улесливі, хитрі та самозакохані. Є добрі, щирі і чесні люди. Звичайно їх дуже мало. Але ж ми самі вибираємо коло свого спілкування. Тому не варто сприймати всіх оточуючих як блідих постатей і перетворюватися на байдужу людину. Загалом, буду рада прочитати захоплюючий гостросюжетний твір в такому стилі.
22.04.2013 - 11:17
дякую за Ваш відгук!!!я не стверджую категорично, що всі люди улесливі...просто мені випала така "честь" працювати в оточені декількох таких....
а стосовно повнометражного твору, то можливо колись спробую свої сили
Марія Семенюк: У нас як завжди, поети читають, але не коментують. Отже, що можна сказати, рима непогана, вірш про чисті почуття, сильна і цікава назва. Ці відра, з яких очі виринають (і чому сріблясті?), ну порівняння не дуже вдале. Далі "ведіння" - хто, кого й куди веде? Як на мене має бути "видіння". Останні два рядки мали б бути трохи іншими... вони не відповідають такій сильній назві. Загалом, можна ще трохи підкоригувати, і вийде чудовий вірш. Бажаю творчого натхнення!
19.04.2013 - 20:56
Спаси6і велике!!! дійсно, має 6ути "видіння"
І в іншому Ви праві в усьому, цей вірш потрі6но трохи допрацювати!
Дякую!!!
Марія Семенюк: Такі вони товариші, сьогодні кращий друг - завтра перший ворог. Головне роздивитися суть, істинне єство. Бажаю, щоб на вашому шляху траплялися тільки щирі і доброзичливі люди. До речі, мені око нічого не ріже)
Марія Семенюк: читаючи вірш - перестаєш сприймати зміст, через те, що така сильна рифма (і в голові ніби чути гуркіт поїзда, коли їдеш у вагоні). Перечитала ще раз, виявилось зміст теж дуже гарний. Загалом, я хотіла зауважити, що своїм незвичним ритмом цей вірш налаштовує людину на відчуття перебування в поїзді, що допомагає вжитися в роль героїні.