Марія Семенюк: "Не думай ты, что я поэт,
А значит ветренен и падок."
Можна і не сумніватися, що ви серйозна людина. Тому що вся ваша поезія глибока і змістовна. Поверхнева людина такого не могла б написати.
Марія Семенюк: Маленькая девочка... пишет письма теперь в СИзо... Откуда я знал, что она настолько маленькая...
03.08.2013 - 13:35
Ой, как всё строго-то ты повернула.
Были у меня уже стихи про маленьких девочек. Щёлкали наручничками такие же поборницы
Но это ведь не о Лолитках... Просто, когда мужчина любит женщину, она всегда для него "маленькая девочка" - не зависимо от её возраста, роста и килограммов
Марія Семенюк: Прочитала назву - і одразу перша думка - "у кого що болить, той про те і говорить" я б сказала, нація спивається, і не треба далеко їхати (в село). В місті вистачає неблагополучних сімей... Тому ця тема болить і мені... Хочеться бачити живих і щасливих людей
25.07.2013 - 09:59
Прочитав початок Коменту і вирішив, що це мене стосується, що у мене болить, а потім тільки зрозумів, що ніколи не можна виривати щось із контексту! Дякую!
Марія Семенюк: Вже навіть у наш час не можна сказати, хто ми - українці. Під час татаро-монгольських набігів відбулося масове змішування крові. Та і пізніше, історично так склалося, що Україна постійно відчувала на собі вплив загарбників. Істинні українці - русичі, повинні мати русий колір волосся і світлі очі. А ми, як бачимо, зараз дуже різні, і серед нас дуже багато темноволосих і карооких людей. Просто, якби в українців була більша самосвідомість, менше покірності, то ми б не дали себе на потраву. Але ж так генетично закладено, що слов'яни (по англ. slave - це раб)- люди покірні і працелюбні. Тому ми і розчиняємося в загалі, серед зайд,які "пруть" на Україну.
25.07.2013 - 15:59
Дякую. Цілком з Вами згоден. Нам не вистачає польського гонору. Але все ж в наших генах є признаки арійців, причому в більшості. А раба із себе треба видавлювати, тоді ми будемо жити і далі на нашій землі. Георгій Грищенко
Марія Семенюк: Я завжди думала, що це чоловіки люблять погратися і піти Вірш дуже ніжний, швидше за все про перші серйозні почуття. З часом по іншому дивишся на кохання, в ньому з'являються нові грані. Головне, щоб пастка, про яку пишеться, не була наркотиками, тоді все не так страшно.
Марія Семенюк: Вірш написаний в піднесеному дусі. І складно, і гарно. Але хто сказав, що служити українцю буде краще? В історії були випадки, коли свої ж і продавали. Тут треба змінювати систему, а не копатися в національностях.
23.07.2013 - 16:55
Загарбник, зайда ніколи не буде відчувати страждання чужого народу. У нього особисті цілі та праця на підтримку власного народу за рахунок поневоленого.Георгій Грищенко.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Хочеться бачити живих і щасливих людей 
Чтобы и продолжала