Володимир Шевчук: Такі вони, творчі душі. Вічно в пошуках. Думаю, навіть якщо Вам, на перший погляд, комфортно, варто лиш дати волю думкам - і на тобі. От і настрій такий. І вірш
Володимир Шевчук: Дякую, Таню! Коли та любов, яку Ваш чоловік називає хімічною реакцією, проходить, було б добре придумати собі в серці іншу - таку собі любов-обов\'язок Можливо, це звучить різко або як крайність. Але це легко. Поки серце живе - хай краще любить
Любові Вам, Таню!
І миру!
Володимир Шевчук: Дякую, пане Миколо! Ви все розумієте! Любов - це, в певній мірі, праця; кожного дня ми повинні заново доказувати її. Маю на увазі всеосяжну, безкорисливу любов. Інша справа - закоханість. Тут уже власне серце не проконтролюєш! Бути закоханим - це бути рабом власного серця, або, якщо хочете, гормонів. От де хімія! Хотілося написати саме про закоханість.
Взаємності Вам, пане Миколо!
Мирного неба!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
