Рувану Талі: ...от!)
А взагалі мене мучить питання по суті)
\"Знайомими, Рідними вже для Неї Вітру Руками\" - а опишіть його другу подобу. Це щось як...туман?)
Рувану Талі: \"сонце\"
Ці наголоси великою буквою то вбивча недовіра до Ваших читачів, хіба ж ми заслужил?) Не одразу зловити ритм то навіть добре, бо тоді перечитуєш знов і знов, а так і сенс новий бачиш. А тут він в принципі і не вибивається з ритму. І в усіх усіх Ваших інших віршах теж, чесно, без нього якось затишніше)
Рувану Талі: О, ні-ні, і це теж тут! Вже є) Я не багато Вашого прочитала, але з того, що читала скажу, що Ви вже на рівні досконалого А чому ні?!) Ідея, сюжетність, милозвучність, ритм, рими, розмір, авторська ізюминка...
Звісно, вік живи, вік учись, але об\'єктивно - це добре написано
Рувану Талі: Це прекрасно!
Я відпускаю сюжет, перспектива такого майбутнього світу мене лякає) Але глибина Ваших роздумів направду як Маріанська западина! Прийміть цю скромну квіточку, авторе!)
Рувану Талі: Ой, ніяк не розберусь з героями. Я думала що пряма мова це Денеб, а тут бах, і Денеба згадує той, хто говорить. Отже говорить не він, а хтось інший)
Але основне для мене це все таки Ваша \"Метафора\"!
Дуже проникливі речі трапляються, окреме можна цитувати. Гарно!
Рувану Талі: розмір ідеальний, щоб не забути до кінця, що хотів перепитати в середині)
А чому 28-й? Є десь щось про 27 мудреців? Бо ґуґл мене ігнорить) Чи то чисто Ваше?
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
так і було) Передали картинку 
Врівноважили піднесення і пригнічення, і ці неримовані рядки так доречно, класно.