UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шевчук Ігор Степанович: Псалом 156 - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Шевчук Ігор Степанович, 22.04.2024 - 17:45
Еволюція подарувала нам багато рис, одні з яких сприятливі та корисні для людства, а інші ні. Але еволюції це не хвилює. Вона просто створює людей, здатних виживати. І якщо для виживання необхідно вбивати інших людей, то, з точки зору еволюції, нехай буде так. І тому люди так далекі від досконалості.(Японський проф. Мітіо Каку) ШІ, квантові комп*ютери і все зовнішнє - не спасуть: спасіння - у Викупителеві, Посередникові між Богом і людьми, Боголюдині Ісусі Христі!! Шевчук Ігор Степанович, 21.04.2024 - 19:06
...сформулювати чітке розуміння безпеки і перспектив України.Перша умова – це євроатлантична і європейська інтеграція, спільна доля України й цивілізованого світу. Не нейтральний статус, на якому наполягають у Москві, а членство в НАТО. Друга умова – це сильна армія, сучасний ВПК, створення ракетних армій, сприяння сучасним технологіям. Не демілітаризація, про яку говорить Путін, а мілітаризація. Третя умова – це перемога у боротьбі за українську ідентичність. Насправді російська теза про «денацифікацію» – це якраз про необхідність перетворення українців на імперців, знищення всього українського. Для сучасної Росії – нацистської за сутністю держави – відмежування від «російського світу» і є нацизм. Тобто фактично ми маємо шанс вижити тільки якщо не виконаємо головні російські вимоги. Росія, як це й завжди було у наших взаєминах, подарувала нам ключ до збереження нашої державності й ідентичності: вислухай Путіна і зроби навпаки.(В. Портников) Шевчук Ігор Степанович, 18.04.2024 - 16:41
...адже в нас українське чудо вже сталося – у нас є Держава. А далі з мукою великою і станеться чудо – нація відродиться, і буде в нас прекрасна держава, якщо ми всі не будемо такі розчаровані і якщо не будемо питати за кадром, що ж ми за народ такий!.. Повторюю: народ наш – прекрасний, може, навіть унікальний. І щоразу, коли я це відчуваю, почуваюся щасливою. Але краще я вам читатиму вірші, адже поетам негоже говорити прозою. (Ліна Костенко, УЛГ: З ТВОРЧОГО ВЕЧОРА ЛІНИ КОСТЕНКО У НАЦІОНАЛЬНОМУ ТЕАТРІ ІМ. М. ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ 28 БЕРЕЗНЯ 1995 Р.) |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
