Polemokrateia: Вірш гарний, та багато в чому влучний, загалом сподобалося. Не розумію лише, навіщо ображати шаманів порівнянням з представниками... певної релігійної організації яка релігією займається в останню чергу. Чи, на вашу думку, це порівняння представників монотеїстичної організації з анімістами має якось принижувати перших? В мене склалося враження, що автор дуже хоче переконати чи себе, чи читачів, що коли християнство \"погане\" - то воно не є справжнім християнством. Але насправді вся історія доводить, що монотеїстичні релігії дуже й дуже часто використовуються для виправдання жахливих злочинів - і визнавати це дуже важливо. А політеїзм та анімізм нічим не гірші за монотеїзм, а в деяких питаннях в шаманів (справжніх покликаних, а не брехунів) є чому повчитися.
Але рабовласницька та авторитарна сутність \"кирилівців\" зображена надзвичайно влучно.
Polemokrateia: Дякую, пані.
Ми з друзями хотіли якось восени ті сто оповідань розповісти й побачити, що буде. Але настрій виявився не той, хтось почав кепкувати ну й покотилося. Певно, воно й на краще
Polemokrateia: Сумно, шановний, але вони не почують. І "ні" - не скажуть. Хто хотів - сказав ще роки тому.
А для решти питання зовсім не в свободі використання "язика" в повсякденному житті - вона завжди була й досі залишається. "Права" рюзькеміра, які так жахливо утискаються - це право нищити та зневажати усе українське й відчувати себе частиною "імперії". Ось за це вони готові на все - бо крім "ми - Імперія, а ви - хохли" в них ідентичності не-ма-є. Ось і все.
Polemokrateia: Дуже дякую за ваш відгук, шановна
Сюжет не власний - у фрагментах античних текстів є і вигнання Діомеда з Аргосу після Троянської війни, і "дракони, ворожі вожді і міста за морями" (щоправда, дракон лише один - той, від якого Тідід звідьнив Керкіру/Корфу (за версією - дракон саме той, який свого часу золоте руно охороняв), а з містами, про які вважалося що він їх заснував все дуже заплутано), і прихід дорійців з півночі. Тільки інтерпретація - заснована на припущеннях.
Що менше намагаєшся змінювати історії, які пережили тисячоліття - то краще. Але власний погляд на них мати ніщо не заважає
... А щит, ніби як Діомедів, в Аргосі ще дооовго як реліквія зберігався. Хоча, звісно, це ніяк не міг бути "той самий".
Polemokrateia: Дуже сподіваюся, що автор прочитає цей коментар і не відмітатиме його відразу, а замислиться.
рюзкемір вбиває та катує українців.
рюзкемір влаштував той самий Голодомор і досі не визнає його за злочин, а тих, хто нагадує про нього, називає \"фашистами\".
рюзкемір завжди намагався перетворити Україну на окраїну, а українців - на малоросів, і на жаль багато в чому це йому вдалося.
Мова рюзкеміра добиває потихеньку українську мову, бо нуїмжетакзручніше і какаяразніцанакакомязике
Але винні, звісно, євреї.
Авторові не видається, що використовують антисемітські настрої таких людей як він саме ті, хто вже сотні років є справжніми ворогами українців, аби хитро скерувати гнів патріотів на тих, то нам нічого не зробив, а самим потихеньку знову співати про браццкєнарод і т.д.?
Адже набагато легше ненавидіти єврея, гея, представника рідкісної релігії, поляка - ніж москаля. Москаль, чого доброго, в пику дасть.
Замість ненавидіти євреїв незрозуміло за що, варто вчитися в них як відстоювати себе і своє від сусідів-терористів.
Polemokrateia: Гарно сказано, шкода що тема гірка.
Якщо міркувати про кандидатів з минулого, то був же Святослав Хоробрий. От кого б реінкарнувати.
Тільки біда в тому, що ці Авгієві стайні виборами, скільки б їх не було, не вирішиш. А на щось серйозне - в кого вистачить рішучості?
От і продовжується одне й те ж.
Polemokrateia: Дуже дякую, світла пані.
Бронзова доба та античність неймовірні!
Пробачте, будь ласка, що так пізно, гадала, що давно відповіла, а певно щось не те натисла.
Polemokrateia:
Дякую вам. Це просто мені треба не лінуватися, а писати пояснення нормальні
А з іншого боку, якщо хтось погуглить того ж Арістофана - то й почитає його, а це ж чудово!
Polemokrateia: Дякую, спробую приділяти більше уваги ритмові в майбутньому. Добре, що ви звернули на це увагу.
Що стосується Гільгамеша (тут мало б бути кілька сторінок фанатіння, хехе), все дуже непросто. Епос - живий організм, а не цілеспрямовано сформований художній твір, отже, герої епосів - постаті складні та сповнені протиріч. Ми з вами просто побачили лугаля Більгамеша з різних боків. Він - Sha Nagba Imuru, той, хто бачив усе до краю світу, він дійшов до межі можливого для смертних, і навіть якоюсь мірою ту межу переступив . Адже ми й зараз про нього розмовляємо.
Дякую ще раз за увагу та корисний коментар. Нехай у вашому саду завжди буде вдосталь персиків, в домі - чорнила та книг, а в товаришів - часу подискутувати про Лі Бо (і випити)
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
