Polemokrateia: Правдиво, що тут скажеш. Коли при владі блазні та сивухи, яких смикають за ниточки бруднови, мертвечуки та інші агенти кацапстану, і все це під час війни, що ще скажеш.
Було б смішно, коли б не було плачно.
Polemokrateia: Та чому ж відразу непоєднуване. В житті між високим та низьким, трагедією та комедією, Вагнером та Lordi немає прірви. Все переплітається.
Polemokrateia: Дякую, спробую якось переконати себе повернутись до вірша й виправити перший та третій пункти (позіхає.) Що стосується профан. лексики, її буду захищати з требушетами, без неї настрій зовсім не той. Вона пафос збиває і додає вестероської ікластості. Тіріон Ланістер погодився б, я певна.
Polemokrateia: Влучно сказано. В кількох рядках безжально висвітлена сутність проблеми.
В Афінах можна було знайти храм Ісіди, з Месопотамії до Єгипту посилали священну статую Іштар Ніневійської з найкращими побажаннями, коли Діомед встав проти Ареса поряд з ним була його покровителька Паллада.
Я особисто таке ніколи не проміняю на монотеїзм
Polemokrateia: Зрозуміло, дякую, що проінформували.
Я, власне, просто люблю використовувати вислови актуальні для моєї релігії, але не очікую що інші до них приєднуватимуться.
В будь якому випадку, щасти вам і хай натхнення не буде надто примхливим.
Polemokrateia: В такому сенсі, звісно, не можна не погодитися. Хоча, на жаль, з точки зору багатьох успішність - це зовнішня \"крутість\", а не права людини, демократія, незалежність, культурний розвиток, свобода слова.
Біда в тому, що методи орди дуже ефективні, і шансів стати успішними доки ця орда існує не-ма-є. Найкращих людей країни перемолола війна - так чи інакше, лишились переважно ті хто ні завзятістю, ні честолюбством, про які ви пишете, не відзначаються, а відзначаються готовністю бути актрисами з німецьких фільмів лішьбинебиловойни.
Звісно, рішуча меншість у теорії здатна повести за собою аморфну більшість і надихнути її \"боротися, вчитися, перемагати\" (с). Але... чи не пізно для цього вже.
Polemokrateia: Гм.
А що, даруйте, розуміється під \"світовою державою\"? Ніяк не можу зрозуміти критеріїв. От мордор ніби світова держава, якщо вплив на міжнародну політику оцінювати. Чи Китай. Але ж на них подивитися гидко. А от Литва - та про неї американець середній і не чув ніколи, але яка чудова країна, скільки там гідних, вільних людей. Краще вчитися в еллінських полісів які дали відсіч персам (але й памятати що чвари потім зробили їх вразливими й дозволили спочатку македонцям а потім римлянам знищити еллінську свободу) ніж в імперського риму.
Polemokrateia: Все від того, що не хочемо розуміти простої Черчіллевої істини: хто обирає між ганьбою та війною ганьбу, отримує те й інше. А хто бореться - той хоча б ганьби уникне.
Карфаген досі памятають лише тому, що в нього був Ганнібал, якого той самий Карфаген і зрадив. Україна, на жаль, пішла тим самим шляхом зелених шмаркль та какаяразніц.
Polemokrateia: Загалом, аналогія дуже цікава. Є в Україні карфагенське боягузство та недовіра до найкращих людей країни, бо вони незручні та заважають грошики заробляти. Був би ворог трохи слабший - це було б виліковно, але на жаль маємо те що маємо. А кацапстан і сам не соромиться себе з римом порівнювати - з усією його імперською ницістю, агресією й тоталітаризмом та нездатністю співіснувати з будь-ким, хто не вміє дати в пику.
Карфаген/Карт-Хадашт послухав боягузливого Ганнона а не відважного вояка Ганнібала - отримав повне знищення. На умовах ворога.
Виграє завжди той, хто готовий за себе боротися, а не той, кому какаяразніца. Шкода, що це як завжди не українці.
Polemokrateia: Глибоко й правдиво.
Троянська війна почалася з того, що Земля прийшла до Зевса-Громівника з проханням полегшити Її тягар, який навіть Вона вже не могла нести.
Коли навіть Праматір усього живого під Своїм тягарем так страждає, що й казати про нас, людей. Здійняти голову догори, почути горобців - складно. Про біль Землі замислитися - тим більше.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Коли при владі блазні та сивухи, яких смикають за ниточки бруднови, мертвечуки та інші агенти кацапстану, і все це під час війни, що ще скажеш. 
