Купальське сонечко котиться до осені, а наше літо - до жнив.
Середина літа. Жнива - гаряча пора.
Пора збирання врожаю, що виріс
Із засіяної Любові у кожнім нашім слові.
Це наші з вами жнива.
Хто щедро сіяв, щедро й жатиме,
І що посієш, те й пожнеш.
Сіється в слові, а стає у дусі.
А ще треба нам цей врожай
Належно зберегти, щоб нам усім
БУТИ, у житті не загубитись,
І про насіння для нового врожаю подбати.
Бажаю щедрих врожаїв і золотих жнив
Кожному на його життєвій ниві.
І щоб нам багато не втрачати
Того життєдайного зерна,
Яке дає силу життя в щоденній хлібині,
А в насущному хлібі - духовну силу
Творити , любити, прощати.
До Петра і Павла вижинаємо перший сніп-
Зажинок, і ставимо на покутті своєї душі,
Де він стоятиме до завершення
Збирання врожаю
Віри і Любові, Миру і Добра ...
І так щорічно, допоки Господь Бог
Назначив нам віку.