Львове, ти мій душевний бальзам,
Серце і душу лікуєш,
Дар відчувати ти маєш.
На зустріч з Тобою щораз поспішаю.
Вірю, чекаєш мене
І час безслідно не мине.
Зустріч відбулася...
В Твоїх обіймах опиняюсь,
У погляд Твій вдивляюсь.
І ще одна мить -
В іншому часі враз опиняюсь.
Прохолода фонтану -
Лік на любовну рану.
А онде пан "Солом"яний капелюх",
Біля оперного вгамовує
Духовну спрагу
Українськими піснями.
Я слухаю Тебе, Львове.
Викарбовую Твій особливий образ
У своєму серденьку.
А задушевна українська пісня лине.
І Ти її смакуєш.
Душа в блаженстві.
Ти хочеш зупинити цю мить,
Бо відчуваєш, що це
Мить Твого щастя,
Твого причастя містом.
Один одного відчуваємо
На рівні Серця,
І переливаємо свою Любов
З одного серденька у інше.
Серця вальсують під мелодію
Львівської Любові.
Цей час колись поєднає і нас.
Усіх закоханих місто збирає.
Тут народжується Вічність.
