Купальське сонечко котиться до осені, а наше літо - до жнив.


         Середина  літа.  Жнива  -  гаряча  пора.
         Пора  збирання  врожаю,  що  виріс
           Із  засіяної  Любові  у  кожнім  нашім  слові.
           Це  наші  з  вами  жнива.
           Хто  щедро  сіяв,  щедро  й  жатиме,
           І  що  посієш,  те  й  пожнеш.
           Сіється  в  слові,  а  стає  у  дусі.
           А  ще  треба  нам  цей  врожай
           Належно  зберегти,  щоб  нам  усім
           БУТИ,  у  житті  не  загубитись,
           І  про  насіння  для  нового  врожаю  подбати.
           Бажаю  щедрих  врожаїв  і  золотих  жнив
           Кожному  на  його  життєвій  ниві.
           І  щоб  нам  багато  не  втрачати
           Того  життєдайного  зерна,
           Яке  дає  силу  життя  в  щоденній  хлібині,
           А  в  насущному  хлібі  -  духовну  силу
           Творити  ,  любити,  прощати.
           До  Петра  і  Павла  вижинаємо  перший  сніп-
           Зажинок,  і  ставимо  на  покутті  своєї  душі,
           Де  він  стоятиме  до  завершення
           Збирання  врожаю  
           Віри  і  Любові,  Миру  і  Добра  ...
           І  так  щорічно,  допоки  Господь  Бог
           Назначив  нам    віку.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741459
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2017
автор: яся