Коли ти дивишся у синь хмільного неба,
Коли по ночі в нім рахуєш зорі,
Згадай: не тільки ти, а через тебе,
Життя свої змальовує узори.
Коли тобі в душі від чогось тепло,
Або тебе щось змушує радіти,
Ти пам'ятай: не ти, а через тебе
Життя сприймає все, що є в цім світі.
І кожен рух, і кожен дотик - трепет,
І кожен подих - просто щастя бути.
Бо то не ти, а просто через тебе
Життя бажає саме це відчути.
Коли ідеш - то будь у кожнім кроці.
Коли ти любиш - дай тебе любити.
І мрій своїх не відкладай на потім,
А просто дай життю тебе прожити...
01.08.2013
Мені дуже подобоється вірш і пісня (одна з небагатьох).Запропонуйте ще якийсь свій вірш для написання пісні
Таня Кириленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую.
Мені також подобається пісня, яку ви Ви з нього зробили.
З радістю запропонувала б ще щось. Але, схоже, поки що нічого не маю.
Можливо з часом з'явиться щось слушне.
"Згадай, що не лиш ти" - якось, ніби, спотикається інтонація... "Згадай: не тільки ти, а через тебе" - з осторогою ставитеся до прислівника "тільки"? Дарма - українське літературне слово.
Вірш - фантастичний! Цікавий, філософського спрямування,правдивий (бо воно так і є, певно)...
Викладайте нові твори. З повагою - Микола
Таня Кириленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі Вам. Зі словом "Тільки" і справді звучить значно краще, іноді дуже не вистачає таких підказок, як Ваша.
Спасибо. Тонко.
