Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
цю яву дуже люблю -- вона -- ліричний відступ, він дає змогу перепочити, скинути напругу, яка наростає в сюжеті неухильно і справді готує до прийдешнього... крім того, події нереальні, трохи містики... і, далі ви побачите, буде ще одна містична зустріч у тому ж саду, але там уже розмова піде про інше... коли писала -- втомилася, мабуть, од пристрастей людських і так захотілося чогось трохи відстороненого, трошки казки, нехай і сумної... осінній сум -- це передчуття -- бачите, дівчинка каже, що немовлям була, тобто, народилася, коли цвіла троянда -- весною і от цей сум уже підріс до жовтня... але ж він не став застарілим і заскорузлим -- то вже буде печаль осіння -- в кінці листопада -- на початку грудня, якщо сніг не випаде раніше...
я відчуваю, любцю моя, ви не хочете, щоб прийшло лихо до моїх героїв, і намагаєтеся захистити мою Марію навіть від суму, але вона вже його зустріла... і в подальшому нічого змінити ніяк не можна -- уже сталося... я теж сумую і переймаюся сильно...Дякую Вам за добре всітло серця вашого, яке не хоче визнавати похмурої темряви
Печальна ця зустріч в саду... 
Мабуть ця частина поеми найсумбурніша? 
