...акварелі, акварелі...
сіре дихання будинків.
і пристаркуваті вікна
сонно дивляться на мене.
потягнув мене за вушко
добрий ранок шарудінням,
і вщипнув за сплячий носик
кави запах, теплий тостик.
...подушками, подушками
вибираюсь на світанок,
жовтим пледом, ніби медом,
солоденьким поцілунком
укриваєш мої плечі,
мої пальці, ніжки й ручки...
...акварелі, акварелі...
дивні промені в повітрі
понанизують сріблясті
росянисті намистинки.
понадкушують тумани
у бузку сухе суцвіття,
теплі труби у котельнях
і антен смішні хвости...
підіпруть вогні станційні
вогкі теплі простирадла
із небесної постелі
злазять потяги картаті.
видихають чорний кашель,
протирають срібні рейки,
спотикаючись на стиках
не дають мені поспати!
...подушками, подушками...
пробираються крізь хащі
стадо слоників рожевих
із чужих снодійних казок...
...акварелі, акварелі...
твої пальці, ніби пензлі
на мені зобразять башту,
намалюють небосхили,
хитру посмішку і сонце,
і сердечко полохливе,
там, де в мене є серденько
будеш старано виводить.
тріпотатимуть яскраві
чи метелики, чи бабки,
крильця вгору, руки вгору,
ай, як лескоту злякалась...
Я вщипну тебе за хвостик,
п"ятачок пухнастий цьомну,
Ти поводився негоже,
та без тебе я неможу!!!
18.11.2010р.
