UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Прозектор: Життя – між вічностями мить… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ярославко відповів на коментар Чайківчанка, 18.09.2023 - 20:36
Щиро вдячний за прочитання і експресивний відгук 
О, ні, не заявляйте так гучно) Особисто я дійшов до даного образу сам, втім, може, хтось і до мене його вже використав, а я просто не знаю. Дякую за візит і відгук
Щєпкін Сергій, 18.09.2023 - 17:19
гм, це ніби в продовження нашого діалогу: якраз, за таких ліричних обставин, саме час почитати Вам не "критично-історичну" літературу, де викладено авторитетні, але чужі думки, а про Сократа, який, наприклад, показав усім древнім що таке "суть", вигрававши всі суперечки з одного й того самого питання спочатку на боці "за", а потім на боці "проти"; почитати про Будду, як саме він дійшов до своєї відомості на весь світ, за яку Ви так переживаєте; ну і, безперечно, почитати Раджніша, а тільки не те, що говорять про нього, а те, що говорив він сам. Відкинути всі свої минулі переконання - і просто ознайомитися з чимось абсолютно новим. Хіба це не цікаво?талант, яким Ви володієте, не повинен бути схожим на талан бармена, що віртуозно вправляється з шейкером і різним приладдям біля нього, але зможе зробити тільки ті коктейлі, що описані в книжці під його стійкою. Справжній бармен ще повинен володіти вмінням всі рідини, що трапляються йому під руку, змішувати в прийнятних пропорціях так, щоб вони стали напоями з його власної рецептури, і ніколи не хапатися за рятівні соломинки типу "мого дідуся" або "чьо", які підкидають йому його відвідувачі просто для того, щоб він від них не відвернувся. звичайно, не моя справа вказувати іншим навченим на їхні дії і їхні смаки, але ось що: талант - це така субстанція, що черпається з одного всесвітнього невидимого казана, і мені просто незручно, коли я смакую всіма його інгредієнтами, а хтось не хоче спробувати найсмачніших тільки тому, що ніколи їх не пробував. на сім я все сказав - відповідайте що вважаєте за потрібне - цього разу більше тривожити не буду
Ярославко відповів на коментар Щєпкін Сергій, 18.09.2023 - 18:01
З вказаними працями я не знайомий, але згоден, було б цікаво їх прочитати. Може, колись дійду до цього - мені ще, якщо все добре, жити й жити. Я не належу до людей, які щось критикують не куштувавши того, чи поливають помиями те, що виключно їм не сподобалося. Просто у мене наразі є свій сектор інтересів, що охоплює українську поезію 1920-1990-их років і мені ще там копатися й копатися. Згадана мною критична література пов'язана саме з цим періодом. Звісно, в мене є ще доволі інших секторів зацікавлень, цей я навів виключно з контексту повідомлення.Щодо "рятівних соломинок", то не варто - я не тону, а мій пліт достатньо стійкий, сам Тур Геєрдал похвалив би  Знаєте, колего, ціную подібного роду позицію та погляди, бо від звичних схвальних коментарів, повірте, стає трохи нудно. А так бачу, що коментуєте щиро, вкладаючи в це як час, так і сили
Женьшень, 18.09.2023 - 16:09
 Красивий вірш  хоч і сумний...  Захоплююсь висотою твоїх поетичних думок...  
Chara Vinna, 18.09.2023 - 14:27
Хай вино не стає ніколи злим, а мрії нехай не будуть щемкими!Сумна лірика, та мені така до вподоби. Ярославко відповів на коментар Chara Vinna, 18.09.2023 - 14:43
Як-то кажуть: на колір і смак товариш не всяк, тож радий, що до вподоби) Спасибі за візит і побажання, всіх благ!
Віталій Гречка, 18.09.2023 - 14:00
Сподобався вірш. Вираз "прив’ялу юність" нагадав шекспірівські сонети. Побажаю натхнення і повноти відчуття цієї "миті"
Ярославко відповів на коментар Віталій Гречка, 18.09.2023 - 14:13
Вдячний за візит і побажання, навзаєм
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
