UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Прозектор: Життя – між вічностями мить… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Zorg, 26.09.2023 - 23:08
кляну свою зів'ялу юність мне кажется, что так более благозвучно воспринимается.із омертвілою листвою лишнюю согласную долой! І вже не квас, але вино (высокий штиль типа: слова не мальчика, но мужа) Фатальній дівчині у очі. вместо Хорошее произведение, имеющее приличную смысловую нагрузку, привязанную к глубоким переживаниям автора. Спасибо. 
"Зів'ялу" не дуже хочу вжити, позаяк це звучить надто рішуче. Зів'ялі квіти поливати до одного місця, а от прив'ялі оклигають.
"Омертвілій листві" жити! Хоч і кажуть "нема нічого без але", та в українській, як в російській з "но", не прокатить за правилами. У подібних віршах-звертаннях надаю перевагу конкретиці, тож навряд чи б (тоді) над таким навіть думав  Все ж підкоригував середньо.Автор написав даний вірш трохи більше року тому, а опублікував нині тут, бо, переглядаючи записи, був навіть здивований доволі гідною якістю. Щиро вдячний за візит і поради
- женщина, купите петрушку на суп.
- та она у вас привявшая. Юность может быть увядающей, или увядшей. А привявшая - это недопустимый полумер базарного образца. Крепко подумайте над ассоциациями, которые возникают у читателя в голове после прочтения. Хотя, может это я один такой гурман, а всем остальным до лампочки? Шарм, 26.09.2023 - 20:42
Чудовий вірш, просто супер! Але якщо дозволите, вставлю свої "п'ть копійок"?
Дякую. Не варто мене про таке питати, пишіть завжди те, що вважаєте за потрібне, я радий почути все)
Добре! Мені не зрозумілий зміст перших двох рядків:
На вулицях осінній дим, обволікає душу сирість. Може: душу В сирість? Або я щось не так розумію. І передостанній рядок: Життя – між вічностями мить, кінець одного і початок другого слова (імхо) повинні бути різними, а то виходить, і ме-ме, і бе-бе, і... У Вашому випадку Ми-ми. Якось так...
Щодо першого: "обволікати" - синонім до "огортати, оточувати", сирість обволікає душу по аналогії, скажімо, з туманом, що обволікає дерева. Граматично це правильно.
Щодо другого, то я не бачу в цьому надвеликих проблем - краще вже таке, ніж якийсь збіг типу "вічність млиста", де приголосні підряд
обволікати я розумію... не розумію - душу сирість
тут щось не так з відмінками... душІ сирість, чи душу В сирість, таке якось зрозуміло...
Можете ознайомитися детальніше тут: https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BE%D0%B1%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8
Ми говоримо у творі про душу як про абстрактну річ, тож маємо 2-ий приклад вживання даного слова (за вказаним мною посиланням), ось:
перен. Охоплювати, обіймати (про настрій, почуття і т. ін.). Приклади: - Тьмяно надвечірня втома обволікала Псьол. (І. Пільгук) - Урочистість ночі та тиша, що ніби сама до себе прислухалась, десь непомітно обволікла дівчат. (М. Івченко) - Важка, незнана досі млость обволокла його тіло. (І. Багмут) - Лице Коляди обволік такий спокій, наче воно було виліплене з воску. (В. Шкляр) Проаналізувавши усі вказані речення, можна помітити, що конструкція тут така: - втома (що?) обволікала Псьол (кого?/що?) - тиша (що?) обволікла дівчат (кого?) - млость (що?) обволокла тіло (що?) - спокій (що?) обволік лице (що?) Звідси й: сирість (що?) обволікає душу (що?). Тобто універсально: щось обволікає когось/щось. Сподіваюсь, це прояснить мої слова
Ярославко відповів на коментар Серафима Пант, 23.09.2023 - 01:17
В моєму розумінні поезія - це симбіоз мови й музики. І у віршах, і в композиціях є певні розмір, ритм, гармонія-рима, а гідний майстер слова свій твір ще й вправно мелізмами-образами прикрасить і обарвить в бажану тональність. Тож не дивно, що у Вас така асоціація) Дякую, радий візиту
Ярославко відповів на коментар Світлана Себастіані, 21.09.2023 - 21:49
І не треба, а то ще захвалите й спишуся) Головне, аби було до душі. Всяк щиро дякую
Артур Дмитрович Курдіновський, 20.09.2023 - 02:31
Я розумію, Ярославе, що Ви неймовірно талановита молода людина, а цей Ваш вірш з точки зору техніки та образності - на межі геніальності. Міг би ще багато писати. Але хочу побажати гармонії, радості та взаємного кохання! І нехай Ваш талант Вам у цьому допоможе! Ваш прихильник і шанувальник.
Ярославко відповів на коментар Артур Дмитрович Курдіновський, 20.09.2023 - 12:58
Та яка геніяльність - я лише Ярослав, юний ентузіаст надскладного мистецтва поезії) Свої твори розділяю на хороші, задовільні та незадовільні, відповідно на сайті публікую лише з першої та частково другої груп. Цей (по катренам) - щось середнє, до того ж минулорічний. Ще достатньо є над чим працювати!.. Вдячний, Артуре, за щирий відгук та побажання, взаємно зичу всього найкращого! Ваш колега по перу й відданий слуга
Катерина Собова, 18.09.2023 - 21:06
  І прив"яла юність здатна розквітати, вірте, що така пора настане!
Ярославко відповів на коментар Катерина Собова, 18.09.2023 - 22:26
Хотілося б!.. Дякую за увагу до твору
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
