Думки про Зеленського
віршована розповідь
Це сталося... у передноворічну ніч
Як напівсонна я вилазила на піч
Під ялинкою з дарунками стояв міх
З телевізора музика й вразливий сміх
Лунав голосно на мою всю кімнату
« Вечірній квартал»- вів розмову плескату.
Та, що говорити, шоу все до діла
Публіка ржала, я теж з ними раділа
Геть з печі ноги, хотіли танцювати
Дід спить давненько, тож нащо заважати.
Новий рік ось-ось… Раптово на екрані
Обличчя Вови… Нині він у пошані
Це ж пан Зеленський, виступав особисто
Заяву зробив, слова ті, як намисто
Те розірване, що, як впаде додолу
Так він читав ту коротку промову.
Аж волосся дибом, оце так дарунок
Новорічний для всіх, відчайдушний вчинок.
Очі на лобі - це так здивувалася
Який там вже сон, за ноутбук взялася.
Скажу відверто, хлопець з гарної сім`ї
Хоч кажуть комік та до вподоби він мені
Знайшла раптово, розмову із Гордоном
Поводивсь Вова, чемно, як за кордоном
Це на роботі, він такий всемогутній
Зна своє діло, хтось каже, що не путній?
А тут серйозний, мені здався відкритий
Вдягнений гарно, до всіх запитань спритний
Як на долоні, відповіді всі чіткі
Очі серйозні… До влади слова жорсткі
Розчарувався, каже після «Майдану»
Країну хоче, в щасті, не розірвану
Тож сам зі сходу, є мрія об`єднати
Щоб чорну хустку не одягала мати
Щоб жінка й діти, всі радісно за столом
Щоб серця й душі, були зігріті теплом
І щоб хліба, в щедрім полі колосились
А люди вдома, ось тут всі одружились
Не їхали десь, на якісь заробітки
Щоб Україна і її славні дітки
Всі навчалися на своїй рідній землі
Та щоб відійшли, оці часи буремні
Й врешті мир настав, збулися людські мрії
Що жити стало краще в нашій країні.
Вже й надивилась, ото начиталася..
Що, аж під ранок, з думками прощалася
І все про нього, гризло мене сумління
А чи він здатен, чи проявить уміння
До ладу зробить, як кажуть до пуття
Щоб Україна мала світле майбуття.
Тож мабуть треба, зважити, всі ЗА й ПРОТИ
Щоб з свого моря, змогли зробити »Шпроти».
Ні один завод, він не купив на дурняк
Хоча й хитренький. Голівонька не баняк
Пустий скажемо. На роботі просто АС
Може й витягне, з гнилого болота нас
Про нього мова, не скупий і не жадний
У колективі, не гордий і поважний
Давав концерти з колективом у АТО
Може за нього, погане розкаже хто?
Маємо право, на свою думку кожен
Тому й гадаю, нам судити не гоже
Все усміхнений, де поранені в лікарні
На очах сльози, правителі бездарні
Керувать вірно, буває не вдається
Люди страждають, терпець скоро урветься…
Ніхто не хоче, мітингів і майданів
Життя дістало... Позбутись лиходіїв
Отих, похабних, що їм всього й все мало
А жити добре, щоб усім людям стало….
Питань багато, кого ж нам вибирати?
Щоб без підробок….Треба голосувати!
Бо, як засядеш, вдома, чи, то в сусідки
То не запитуй, хто той правитель й звідки!
***
Наше сьогодення (Знову віщій сон)
Життя тривожне, в ньому купа подій… Над Україною все вітер - лиходій. Війна на сході… Чи прийде прозріння? Як зупинити? На це треба вміння! В цікавий та важкий час ми живемо. В душі на краще, все ж надію плекаємо.
Весняний вечір спускався до землі …. Бажання спати, ні, це не по мені. Все в хаті, телевізор гучно чути, там сміх й сльози, хай би скінчились муки. Щоб якнайшвидше ці вибори пройшли і думки спокій -в сьогоденні би знайшли. Відволіктися від суперечок всіх, щоб не сказати, щось, бо знаю, це ж великий гріх. Від всіх новин і сон кудись дівався, в душі неспокій, знову заховався…
На підвіконні сидів мій білий котик. Йти на побачення збиравсь, піднявши хвостик… Завів… своє нявчання на всю хату, вгледівши за вікном кицьку волохату. Ото, пухнаста пані, заглядала, весни спокусливість, напевно відчувала. Я не вагаючись вікно відчинила, ледь - ледь всміхнувшись, немов благословила. Хай погуляє, буде весела нічка, сама ж у ліжку, згадала, яка вдома була пічка. Тепле дитинство своє босоноге, хоча й було воно убоге та спогад відтискав тревоги. Різні сюжети побачені за день, немов ховалися по стелі, пригадувались звуки відомих пісень, під ковдрою зігрілася в постелі. Годинник спішив, зразу рахувала, а згодом, як дитятко… я засинала.
Наснився сон, доволі цікава картина, трава зелена, голубе небо, днина. І пан Зеленський в чорнім костюмі, в білій сорочці й зі смаком підібраній краватці. Позаду його, дерева довкіл і недалеко довгий стіл. На ньому фарфоровий посуд, чашки з блюдечками, дві поруч… На другій стороні столу, одна лиш чашка з блюдцем, а далі видно чисте небо до схилу, за невеличким молоденьким деревцем. Зеленський йде, усміхнений, в очах веселики і теплий погляд. Хтось запитав, але не бачу, хто там поряд.
- Що вирішив?
- Вирішив одружитись! Хоч так важко наважитись…
Йшов, дуже спішив,
- Та все ж трохи журюся, чи досить грошей на помідори…
А вітер гойдав дерева і трава мов море….
А його погляд на мене, я проснулась, від сну приємно, посміхнулась…
Це ж треба, ото надивилась, чому дитина ця мені приснилась. Здалось серйозний і водночас веселий такий, а погляд теплий, наче й не чужий.
Лиш дві доби і прийшов той судний день. Сонячний ранок, під звук пташиних пісень… Ішли на вибори всі люди, тримаючи в душі напругу, щоб вибрати в житті іншу дорогу. По якій би не гинули діти на війні, щоби жахи, навіть не приходили уві сні. Щоби замість гробів і свавілля, сміялись діти і гуділи весілля. Щоб колосились у полі жита й волошки, в надії на покращення життя, хоч трошки.
У ці весняні дні, ми всі прикуті до телеекрану, хтось з нас зрадів, а комусь нанесли, прямо в серце рану. Це ж треба, здивувалась я, коли побачила, той перший ряд. Що пан Зеленський вийшов першим в перемозі. Це ж треба, а чи він зробити все в змозі? Гризе сумління, чи є уміння? Україну об`єднати?! Скажу я чесно, не знати! Задумалася знов і пригадала сон.
Напередодні бійні на Майдані. Хоча події, правда дуже давні. Куполи храмів і церков всі в вогні, ніхто й не думав, що погрузнемо в війні. Адже діти ховалися у церквах, той сон згадаю, охоплює страх. Чому мені віщій сон був наснився? Люд об`єднався, так жити притомився. Іще уві сні чоловік, схожий на Карабаса- Барабаса, з бородою, тоді країна зустрілася з бідою. О! Скільки люд набачився тоді страхів! Той чоловік тримав у руці, занадто велику в’язку ключів. І посміхаючись, комусь її віддав, протистояння на майдані, народ кричав. Так віщій сон, вже точно знаю, адже пізніше пригадаю, тоді віддали Крим.
Ось, сьогодення, пройшов перший тур виборів, а чи хтось хтів, хтось не хотів та пан Зеленський йшов на договір. По телевізору, одягнений так, як наснився мені, відео звернення, позаду кольори зелені. Звичайно, відмінний він актор, майстер професії, ніхто не заперечить. Важким для нього буде коридор, дістатись мрії, отримуючи приниження, чи сили, все це стерпіти вистачить?! Він молодий, хотілось, впевненого молодого та кожен голосує за свого….
Дивне питання сама собі задаю, чому мені віщі сни сняться ? Так і не знаю!
З екрану поглядів, знов багато бачу й чую, правду скажу, часу не марную. В цей час спиці в руках, у душі надія. А може й правда, збудеться народу мрія. Прийде нова людина, згодом нова влада. Тоді не буде заангажованою Рада. Так, він недосвідчений, але актор прекрасний. Ми живемо в час буремний та невже вибір людей буде даремний?
Це так ведеться в народі, як під дощем у огороді, люблять, на жаль частіше брудом обливати і десь, щось погане на людину відшукати. Йому звичайно зразу не відмитись.Та все ж гадаю зуміє захиститись. І така думка літає в далечінь, адже - МИР ми маємо, цю ціль. Нехай би нинішній наш президент та йому допоміг, щоби Зеленський об’єднати країну зміг! Щоб схід і захід, південь і північ врешті поєднались, щоб люди, на краще життя сподівались. А ті образи, приниження… о це так низько! Чиясь та перемога все рівно близько! Чи варто чубитись, люди - гадаю ні! І знову запитую,чому вони сняться мені?
***
Ці два твори були написані в 2019р. І ось пройшов час. Тоді, під тиском критики я їх видалила. Цікаво, що критика не в написанні твору,а про мою позицію. Не в моєму віці, щось комусь доводити, про відчуття, що нам треба довіритися молодим. От і вирішила, хоч і пройшло скільки часу, хочу, щоб прочитали ці твори. Надіюся - тепер багато критики не буде. Хоча ми всі різні, але ж одна мета - Україна вільна Держава!
Ми живемо у важкий час. Пан Зеленський В. О. - наш президент. ПРЕЗИДЕНТ з великої букви. Він зумів підібрати свою команду, яка під його керівництвом захищає майбутнє України. Це уже не той Вова з » 95 квартала»! А зрілий, мужній чоловік, який всі дні і ночі знаходиться на роботі, дбає про нашу країну. Зумів європейців згуртувати, всьому світові дав знати про війну і її можливі наслідки для народу кожної країни. Завдяки його рішучості, наші славні, відчайдушні воїни - захищають нас від рашистів. Боронять нашу святу землю, рідну мову, волю і свободу! За нами правда - за нами перемога! Все буде Україна!
***
Шановні друзі!
Щиро вітаю з святом Святого Миколая!
Миру і здоров*я! Віри, добра і любові!
Хай збуваються всі мрії!
19.12.2022р
ID:
968730
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 19.12.2022 12:02:35
© дата внесення змiн: 19.12.2022 15:27:13
автор: Ніна Незламна
Вкажіть причину вашої скарги
|
