У ліі, лісі темному,де жив старий дідусь,
Занадилась до дідуся одна з його бабусь.
Він чай заварить з м"ятою, грибами пригостить,
Самому ж за голеньке бабусю взять кортить.
Коли візьме за тіло, завжди він їй казав:
"Давно я гаряченького в руках вже те тримав",
Якби ти тільки знала, то принесла б мені,
Оте, таке гаряче, що часто сниться в сні.
Бабуся-недотрога, принесла пирогів,
Потримай гаряченьке, ти ж так цього хотів,
У мене ще й варенички і борщ гарячий є,
Поїж, та й відігрієш, ти серденько своє.
Дідусь борщу поївши, вареничків поїв,
Бабусі поцілунком віддячить захотів,
Були і поцілунки і все чого хотів,
Любов буває навіть в бабусь і дідусів.
Вони думають, що це вже в останній раз, і таке виробляють, таке виробляють... Додали гарного настрою, Андрію Васильовичу, за що отимуйте велику подяку!
Ви чули, аж ліс шумить! То не од голощику, то від кохання!
Спасибі Катрусю за коментар. Такі коментарі продовжують
життя у всій красі. Спасибі за подарований настрій.
Щастя Вам, сонячного настрою і любові!
Дякую, п. Андрію за ранковий позитив і веселий настрій! А любов нехай продовжує
зігрівати душі і в дідусів і у бабусь!
Щастя Вам, палких почуттів та вражень. а іще сонячного настрою та Божої ласки!
