Рано вранці будить кума кохана дружина,
Ти лежиш, пішов би краще, та впіймав рибину.
Кум зібрався, вудку взяв, пляшку й кусок сала,
Ковбаси шмат, паляницю, щоб краще клювало,
А природа в буйнім цвіті, надворі ж весна,
А на річці молодичка, та ще й не одна.
Кум, звичайно запропонував випить за улов,
І цілує молодичок, розганяє кров.
Забавлявсь по всій програмі із жінками кум,
Ніщо інше до вечора вже не йшло на ум.
Схаменувся аж ввечері, десь в годину сьому,
Весь щасливий, підвипивши причвалав додому.
Жінка зразу руки в боки, макогін за спину,
Ну, розказуй, де тинявся весь день с.чий сину?
В кума й мову відібрало, що сказать не знає,
А дружина:"Де улов, я тебе питаю?"
-Де улов, що вловив? От вже плем"я враже,
Що вловив, що вловив - завтра лікар скаже.
І цікавого гумору море і є над чим поміркувати кожному чоловіку! Добре що кум своїм вловом не поділився з дружиною, бо інакше макогіна йому більше досталося б!
Амадей відповів на коментар Капелька, 30.12.2020 - 22:22
І цікавого гумору море і є над чим поміркувати кожному чоловіку! 
Добре що кум своїм вловом не поділився з дружиною, бо інакше макогіна йому більше досталося б! 
