Дорослі дуже завинили
Перед майбутнім всіх дітей.
За їх розірвані вітрила,
І за невпевненість ролей.
За мир, загублений у чварах,
За мову, зраджену колись,
За дні, проведені в підвалах
І, що взяли “зелені “ вись.
За брак любові й сонця в душах,
За всю байдужість у серцях,
За щастя те, що не у грошах,
У цих нещасних папірцях.
За їх сирітство і печалі,
Що не казали ми “пробач”,
За те, що дітки помирали
Й не сумував тоді багач.
За їх украдене дитинство
І покалічені життя,
За всі безглуздя, і безчинства,
За все, що плакало дитя.
Нічого, Сонечко, у наших батьків теж життя було не солодким...але вони прорвалися і виховали нас...а проблема нинішніх дітей вже не в батьках, а руйнуванні соціальної системи країни і світогдяду УСЬОГО народу...і тут вже від конкретних батьків мало що залежало - потрібно було просто - виживати...
А жаль,що так... 
