Дорослі дуже завинили
Перед майбутнім всіх дітей.
За їх розірвані вітрила,
І за невпевненість ролей.
За мир, загублений у чварах,
За мову, зраджену колись,
За дні, проведені в підвалах
І, що взяли “зелені “ вись.
За брак любові й сонця в душах,
За всю байдужість у серцях,
За щастя те, що не у грошах,
У цих нещасних папірцях.
За їх сирітство і печалі,
Що не казали ми “пробач”,
За те, що дітки помирали
Й не сумував тоді багач.
За їх украдене дитинство
І покалічені життя,
За всі безглуздя, і безчинства,
За все, що плакало дитя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735944
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.06.2017
автор: Шостацька Людмила