Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валерій Яковчук: Джузеппе Верді, Набукко: Дія 2, сцени 3 і 4 - ВІРШ


Валерій Яковчук: Джузеппе Верді, Набукко: Дія 2, сцени 3 і 4 - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 1

Пошук


Перевірка розміру




Джузеппе Верді, Набукко: Дія 2, сцени 3 і 4

СЦЕНА 3 Зала в царському палаці, котра в глибині виходить до інших зал. Двері праворуч ведуть на галерею, інші двері ліворуч ведуть до покоїв Реґента. Вечір. Зала освітлена лиш однією лампою. ЗАХАРІЯ (виходить з левітом, котрий несе скрижалі Заповіту) Іди, левіте!.. Священну заповідь дай нам! Бо Господь мене для нового чуда призначив!.. Слугою слави ізраїльської стати, щоб морок маловір’я розірвати. Через вісників словами ти вражаєш, о, Боже єдиний! До Ассирії устами моїми ти мовиш нині! Співом тобі (співом тобі) священним кожен храм твій (кожен храм твій) зазвучить, і над ідолом мерзенним закон твій буде жить. (І над ідолом мерзенним закон твій буде жить. Співом тобі священним кожен храм твій зазвучить.) (Разом з левітом входить до покоїв Фенени) СЦЕНА 4 Левіти, що обережно виходять з правих дверей, потім в глибині зали появляється Ісмаель. ЛЕВІТИ Що таке? Хто уночі кличе нас в це непевне місце? ІСМАЕЛЬ Жрець верховний бачить хоче... ЛЕВІТИ Ісмаель! ІСМАЕЛЬ О, браття! ЛЕВІТИ Це жах! Утікай! ІСМАЕЛЬ Прощення я прошу! ЛЕВІТИ Вже тебе прокляв Господь! Проклятим браттів більше немає... Смертний мовчить, коли їх зустрічає! Чути хтось тяжко й гірко голосить, хай до нечистих плач вітер доносить. Сяє чоло мов блискавка люта, знак там лишив божественний шал. Марно устам дає він отруту, серце даремно крає кинджал! (Серце даремно крає кинджал! Серце даремно крає кинджал! Уже тебе прокляв Господь! Наш Господь! Проклятим браттів більше немає... Смертний мовчить, коли їх зустрічає! Чути хтось тяжко й гірко голосить, хай до нечистих плач вітер доносить. Сяє чоло мов блискавка люта, знак там лишив божественний шал. Марно устам дає він отруту, серце даремно крає кинджал! Марно устам дає він отруту, серце даремно крає кинджал! Серце даремно крає кинджал! Серце даремно крає кинджал! Вже тебе прокляв Господь! Вже тебе прокляв Господь! Вже тебе прокляв Господь! Вже тебе прокляв Господь! Вже тебе прокляв Господь! Вже тебе прокляв Господь! Вже тебе прокляв Господь! Вже тебе прокляв Господь! Вже тебе прокляв Господь! Вже тебе прокляв Господь! Вже тебе прокляв Господь! Вже тебе прокляв Господь!) ІСМАЕЛЬ (у відчаї) В ім’я Божої любові зупиніть брати прокляття! З жаху став я нездоровий! О, лиш в смерті каяття! (О, лиш в смерті каяття! О, лиш в смерті каяття! О, лиш в смерті каяття! Каяття! О! Каяття! Спиняйте! Ах! Спиняйте! Спиняйте! Ах! Ах! Ах! Лиш в смерті! О! Лиш в смерті! О, лиш в смерті каяття! О! Лиш в смерті! О! Лиш в смерті! О, лиш в смерті каяття! Каяття! Каяття!)

ID: 702635
Рубрика: Вірші, Поетичні переклади
дата надходження: 24.11.2016 16:39:48
© дата внесення змiн: 26.03.2017 00:28:37
автор: Валерій Яковчук

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (180)
В тому числі авторами сайту (5) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.

Нові твори