СЦЕНА 3
Зала в царському палаці, котра в глибині виходить до інших зал.
Двері праворуч ведуть на галерею, інші двері ліворуч ведуть
до покоїв Реґента.
Вечір. Зала освітлена лиш однією лампою.
ЗАХАРІЯ
(виходить з левітом, котрий несе скрижалі Заповіту)
Іди, левіте!.. Священну
заповідь дай нам! Бо Господь мене для
нового чуда призначив!.. Слугою слави
ізраїльської стати,
щоб морок маловір’я розірвати.
Через вісників словами
ти вражаєш, о, Боже єдиний!
До Ассирії устами
моїми ти мовиш нині!
Співом тобі (співом тобі) священним
кожен храм твій (кожен храм твій) зазвучить,
і над ідолом мерзенним
закон твій буде жить.
(І над ідолом мерзенним
закон твій буде жить.
Співом тобі священним
кожен храм твій зазвучить.)
(Разом з левітом входить до покоїв Фенени)
СЦЕНА 4
Левіти, що обережно виходять з правих дверей, потім в глибині зали появляється Ісмаель.
ЛЕВІТИ
Що таке? Хто уночі кличе
нас в це непевне місце?
ІСМАЕЛЬ
Жрець верховний бачить хоче...
ЛЕВІТИ
Ісмаель!
ІСМАЕЛЬ
О, браття!
ЛЕВІТИ
Це жах! Утікай!
ІСМАЕЛЬ
Прощення я прошу!
ЛЕВІТИ
Вже тебе прокляв Господь!
Проклятим браттів більше немає...
Смертний мовчить, коли їх зустрічає!
Чути хтось тяжко й гірко голосить,
хай до нечистих плач вітер доносить.
Сяє чоло мов блискавка люта,
знак там лишив божественний шал.
Марно устам дає він отруту,
серце даремно крає кинджал!
(Серце даремно крає кинджал!
Серце даремно крає кинджал!
Уже тебе прокляв Господь! Наш Господь!
Проклятим браттів більше немає...
Смертний мовчить, коли їх зустрічає!
Чути хтось тяжко й гірко голосить,
хай до нечистих плач вітер доносить.
Сяє чоло мов блискавка люта,
знак там лишив божественний шал.
Марно устам дає він отруту,
серце даремно крає кинджал!
Марно устам дає він отруту,
серце даремно крає кинджал!
Серце даремно крає кинджал!
Серце даремно крає кинджал!
Вже тебе прокляв Господь!
Вже тебе прокляв Господь!
Вже тебе прокляв Господь!
Вже тебе прокляв Господь!
Вже тебе прокляв Господь!
Вже тебе прокляв Господь!
Вже тебе прокляв Господь!
Вже тебе прокляв Господь!
Вже тебе прокляв Господь!
Вже тебе прокляв Господь!
Вже тебе прокляв Господь!
Вже тебе прокляв Господь!)
ІСМАЕЛЬ
(у відчаї)
В ім’я Божої любові
зупиніть брати прокляття!
З жаху став я нездоровий!
О, лиш в смерті каяття!
(О, лиш в смерті каяття!
О, лиш в смерті каяття!
О, лиш в смерті каяття!
Каяття! О! Каяття!
Спиняйте! Ах!
Спиняйте! Спиняйте! Ах! Ах!
Ах! Лиш в смерті! О! Лиш в смерті!
О, лиш в смерті каяття!
О! Лиш в смерті! О! Лиш в смерті!
О, лиш в смерті каяття!
Каяття! Каяття!)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702635
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 24.11.2016
автор: Валерій Яковчук