UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Матузок: У дворі - листопад, на вікні - водяні його знаки - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ OlgaSydoruk, 09.11.2015 - 19:54
 Одиночество - тяжкое бремя,в нём легко находиться пару часов,а дни и ночи-это испытание!Можно найти себе и отраду!  А стих красив и интересен!  
Любов Матузок відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я люблю бути наодинці з собою,хоча людей теж люблю.Дякую,Олю,що зайшли!
ptaha, 09.11.2015 - 17:08
батьківська молитва має неабияку силу. хай Вам щастить. а вірші у Вас просто чудові
Любов Матузок відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,шановна Птахо,за щирість і сердечність!
Олександр Ковальчук, 09.11.2015 - 15:33
 Щемливо, але дуже ганра туга. Таке враження, що допоки писали був поруч і все то бачив... Дуже реалістично... Вражає... Але є писала Костенко, що "Кожен фініш от по суті старт"... Іноді варто поплакати, кажуть, що коли ми плачемо, наша душа вмивається... Але довго плакати неварто...
Любов Матузок відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,що зайшли.Іноді так пишеш,наче сам себе жалобиш,і ,звісно,це іноді веде до плачів.Але часом треба і виплакатися,бо ж все оте,що на душі,буде муляти.
Світлана Моренець, 09.11.2015 - 11:34
Та Ви ж чудово пишете!!!  Так тонко, пронизливо (Тарас правильно сказав!) передати душевний стан можуть далеко не всі. Знаєте, Любо, у кожного з нас – свої біди, трагедії, втрати. Кожному, в свій час, Бог дає випробування, надіючись, що ми в любій ситуації станемо кращими, засвітимося новими гранями. Часто це відбувається саме через біль і страждання. Може самотність Вам дана, щоб Ви писали? Бо дароване Богом гріх хоронити в собі. Пишіть, Любо, ПИШІТЬ! Адже у Вас є чудові спогади – на папір їх!!! І хай Господь поможе Вам!  
Любов Матузок відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
шановна пані Світлано!Дякую Вам за теплі слова,відвідини і відчутну підтримку.Буду щиро рада бачити Вас на сторвнках своїх творів.Щасти Вам!
Ганна Верес (Демиденко), 09.11.2015 - 10:31
Самотність - це та гірка чаша, яку кожен п*є по-своєму. У Вашому вірші вона особлива, бо героїня ще повна сил, бажання, але... У творі названі ті деталі, котрі говорять про бурхливе активне життя героїні, тому й почувається вона, як людина, викинута у льодяне море, де і до берега далеко, і здатися не хоче. І тоді на порятунок приходить молитва.Спасибі Вам за чудовий вірш.  Обираю.
Любов Матузок відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорога пані Ганно!Завжди серед авторів коментарів шукаю вже знайомі мені імена,хоча і ціную думку кожного поета і вдячна кожному.Адже якщо пишуть,то люди небайдужі.:ніхто ж нікого не примушує писати відгуки.І це добре.Дякую Вамщиро,що я завжди в полі Вашої уваги.Творчих Вам успіхів і щастя!
геометрія, 09.11.2015 - 09:53
Гарний вірш, Любо! Але, якщо це про вас, то треба негайно діяти, хоча,як по правді то самотність теж не така вже й погана штука, адже роби що хочеш і як хочеш,і коли хочеш, змінюй усе на свій розсуд, але надовго погружатись у самотність все ж не слід, є ж багато цікапвого у цім світі, і найперше наш КП, а ще є друзі і телефони...Вибачте, я не повчаю, я розмірковую, бо теж самотня. Всьго вам доброго. З повагою, Валентина.
Любов Матузок відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук!Але справа втім,що людина може навіть жити з кимось поряд,а бути страшенно самотньою,кожному хочеться щирості і уваги.Дякую,що переймаєтеся моїми проблемами.
Любов Матузок відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Тарасе,що читаєте мої вірші!
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
