«щось давно уже
ти не співав,
мій пташе….»
(Валя Савелюк)
А чи можна пишатися власним, важким довголіттям?
Під цвітінням бузку, як і завше, у нашім дворі
Спочиває сивенький дідусь, усміхаючись дітям,
І радіє своїй дев’яностій весняній порі.
Хоча цвіту квітневого бачив старенький немало,
Зморшкувате чоло все ще в подиві ходу весни.
Сірі очі горять! – хоч від старості трохи запали,
А від мудрості стали як срібно коштовні вони.
В тих запалих очах ностальгія така сумовита,
Тільки маски неспокою він на обличчя не вдів.
«Я, нажаль, не зустріну свого дев’яностого літа…
Та, на щастя, умру під буяння травневих садів.»
13.05.2012 р.
ДУЖЕ ТОНКО ЗМАЛЬОВАНО ПОРТРЕТ ДІДУСЯ. ЙОГО СПРИЙМАЮ, ЯК УЗАГАЛЬНЕННЯ...
В ОБЛИЧЧЯХ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ МОЖНА СТІЛЬКИ ВСЬОГО ПОБАЧИТИ - ЦІЛЕ ПРОЖИТЕ ЖИТТЯ...
Я ДІДУСІВ ТАКОЖ НЕ БАЧИЛА - ЇХ ЗАБРАЛА ВІЙНА...
А ОТ БАБУСІ ДОЖИЛИ ДО ГЛИБОКОЇ СТАРОСТІ, ЇМ БУЛО ЗА 80 РОКІВ, А ОДНІЙ НАВІТЬ 95!
Володимир Шевчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а я Вам бажаю і ЗА 100! Ваше бачення, відчуття слова чудові, радію Вам
Ти не читав "Століття Якова" В.Лиса? Там головний герой хотів дожити до своїх 100 років, чекав, щоб востаннє побачити, як зацвіте його сад. Чомусь твоя поезія нагадала мені цей твір.
Володимир Шевчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, здається не читав ще чомусь українського читаю не так багато, як із зарубіжних авторів... Треба пошукати в Інтернеті
Володю,ти молодець.За те,що ти не забуваєш наше старше покоління,тобі низький уклін до землі! Адже усі бабусі й дідусі у цілому світі, варті нашої уваги!Вірш як завжди неперевершиний.
Володимир Шевчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталю, щиро радію Тобі Твоє життя тільки починається, нехай Твоя зірка сяє
Люблю такі вірші. Поєднання вічності і краси у роздумах про доцільність людського життя. Навіть сумовите закінчення, хоч болюче б"є по струнах душі, не міняє мажорного настрою. За дідуся!
Володимир Шевчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пане Ігоре, вдячний! Мені тема ця дуже важлива, може, не раз ще до неї звернуся жму Вашу руку!
дякую, що Ти мене розумієш 
чомусь українського читаю не так багато, як із зарубіжних авторів... Треба пошукати в Інтернеті 
Адже усі бабусі й дідусі у цілому світі, варті нашої уваги!Вірш як завжди неперевершиний. 
