«Демократія далеко не досконала, але людство ще досі не …. придумало нічого кращого» …Не міг він не знати Десять
Заповідей і блюзнірства священства всіх мастей.
Лукавив можновладний пан,
Коли оправдував удавану свободу.
Він мріяв примирити простаків,
Знедолених, обдурених ще зроду.
- Миріться з тим, що маєте наразі,
Настане час, зросте людський прогрес….
Машини будуть працювати,
А людство в гуманізмі досягне небес.--
Якби він знав, що на його маєтку
Господарями стануть холуї,
Його манери і гримаси
В музеях будуть на порі.
Не міг він про історію не знати,
Достатньо було чесних писарів.
Про всю неправду встигли описати -
Про те, як дурисвіти множили богів.
За всіх часів Творець дав людям знати,
Що їх природа досконала і пряма.
І створені вони не випадково –
Чудові якості і вічне майбуття.
Найбільшим проявом довіри і любові
Був вільний вибір і свобода дій.
Та світ такий складний і неповторний,
Що без порядку не прожити в нім.
Тому в засадах, незбагненних людям,
Допоки не настане повнота,
Потрібно чесно довіряти Тому,
Хто дав оселю і захопливе життя.
І вже тоді з’явився ворог,
Могутній, досконалий Божий син,
Що мав би людям помагати,
Дійти до Вічності вершин.
А він сьогодні вангами морочить,
На екстрасенсів напускає дурману,
Прибульцями лякати хоче…
Не світові кінець – лише йому.
Свій вибір він схилив до того,
Щоби супроти Бога йти,
Та, знаючи свою мізерність,
Зумів обманом першу пару відвести.
--Навіщо слухатися Бога,
Коли живете ви і так.
Земля багата і чудова,
Грабуйте все, воно ж для вас…
Історія описана докладно,
Як в світі появився гріх.
Як досконалість смертю закінчилась,
А ворога до нині Бог зберіг.
Тепер ми звіт повинні дати,
Куди ми дійсно хочемо іти:
Чи теократію вітати,
Чи сатанинські норми берегти.
Великий Вавилон, могутній…
Панує владою насильства і страху.
Весь світ у темряві блукає,
Але кінець призначено йому.
