Я майже вбитий у глибокій ямі
Та дух шукає втрачені роки...
Колись все перевернуте уверх ногами
Здавалося нам правильним й легким.
Я майже вбитий, але дух шукає
Усюди правду, чесність і любов.
Його не чують, але він не знає,
Що час піти йому ще не прийшов.
Він кличе долю, волю і життя
І в безпорадності постійно б'ється...
Його не чують... Линуть навмання
Години вічності, кохання, щастя...
А дух шука кохання між людей -
Його знаходить та ніхто не чує.
Він бореться постійно, а проте
Знаходить перепони та воює.
Я, майже вбитий, прагну до життя
І пристрасно кохаю ту єдину,
Яка й мене кохає та чомусь не зна -
Мене вона врятує у лиху годину.
07.08.2010 року Львів
добре,що майже, а не зовсім!хороша ідея віршу.
особливо подобається це: "Колись все перевернуте уверх ногами
Здавалося нам правильним й легким."
jaryj відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Просто надихнув один фільм за мотивами одного роману. Хлопця до напівсмерті збила дівчина-напівсирота за те, що той, начебто він здав її поліції. Тут показано поневіряння душі хлопця, який зрозумів, що ця дівчина йому небайдужа. Зрештою потім і вона це зрозуміла, почала чути його слова і, зрештою, врятувала його ціною свого життя. Фільм називається "Невидимий"
добре,що майже, а не зовсім!хороша ідея віршу.
Може останній стовпчик викласти так: Яка мене кохає і не зна,
