Поетичний дует Головною особливістю проекту "Поетичний дует" є те, що поети не змагаються, а навпаки — творчо доповнюють та дружньо підсвічують один іншого.
Цього разу до вашої уваги буде виступ таких авторів:
Єлена Дорофієвська - киянка, яка живе не в Києві. Поетка, майстерна до магічності. Магістерка звукопису, прискіплива з першого до останнього слова тексту. Глядачі цінують кожен виступ, бо читає досить рідко.
Публікації: «Дніпро», «Саксагань», «Склянка часу», «Єрусалимський журнал» (Ізраїль), "Хрещатик" тощо.
Вірші увійшли до антології сучасної української поезії "Молоді голоси"(2021).
Засновниця міжнародних конкурсів української поезії "Поетична доба", "Поетичний вир" та платформи poetryage.com.ua.
Андрій Рассказов-Ковалевський - автор текстів, який нещодавно відсвяткував своє 55-річчя.
Ведучий у "Клубі поетичних дуелей" та співведучий у "Літературних забавах".
На вечері у форматі ЛЗ він читав як вірші зі збірки "Бентежна непозбувність", так і більш нові, що їх було написано за два останні роки. Але того матеріалу, який тоді не прозвучав, ще цілком достатньо для окремого виступу.
Розклад вечора:
18:30 - знайомство, спілкування
19:00 - виступ дуету Єлени та Андрія
20:20 - обговорення почутого
20:50 - перерва, вино, обійми
21:00 - вільний мікрофон (за бажанням присутніх).
(Можливі незначні відхилення у часі).
Вартість участі - 250 грн (з них 200 грн депозит – тобто, сума, на яку повністю можна випити вина, скуштувати інші напої та закусити згідно богемних цін в закладі).
Місце зустрічі — острівець мистецької тусовки MODI Art&Wine Gallery.
Любите вино й поетів — значить, ви у Моді!
Біля Стіни Плачу На площі на Михайлівській стою, тай і бачу,
А бачу Тих, що встали тут на стіні плачу,
Зніми кашкет, й пройди тут тихо,
Дивись, що наробило лихо.
Та перед кожним стань і поклонися,
І кожному заглянь у вічі,
Не раз не два, десятки, а не тричі.
Вони отут на цій стіні навіки,
В бою закрили очі, склепили повіки.
Щоб рідну землю від рашиста захистить,
У ту страшну, свою останню мить.
Вони могли б жінок кохати,
Чи діточок своїх плекати,
Дівочі цілувать уста,
Й щасливо жити, хоч й до ста.
Та от біда, сусід сказився,
Чи то дурману він об‘ївся,
Він знищив і міста і села,
Дітей убив, їх сміх веселий.
Та Китай оту собаку за людину мають,
Зло таке убить потрібно, він його приймає..
