Анно Доміні: Ага, колись був комікс про собаку Піфа і кота Геркулеса. Так от, Геркулесові на носа якась пташка, пролітаючи, посадила ляпку -- і він робить висновок: \"Добре, що корови не літають!\".
Анно Доміні: \"Точніше - дорости до нього, завдяки набутому в пошуках досвіду та його переосмисленню.\" Чомусь не доростають, не переосмислюють... чому??
Анно Доміні: Я думаю, що, якщо яка добра душа прочитає -- то цим допоможе зберегти оте людяне, давши зрозуміти, що воно іще комусь потрібне. Не дарма ж ми тут вивішуємо все ж свої твори, а не ховаємо їх у шухлядку.
А тік-ток... ну, кожному -- своє. Комусь -- сміття, комусь -- перли.
Анно Доміні: Шановний пане Ооооо, як я люблю ваші коментарі!
Вірш і малюнок з\"являються завжди водночас, тому-то і вірші такі... гм, простенькі -- бо не самі по собі, а укупі із зображенням. На жаль, формат який є -- такий уже є, слава Богу, що і така можливість доступна тут на сайті.
Щодо думок людей... хто бачив ці мої малюнки і хто читав ці вірші? Ото яка жменька; хто із них бажає -- залишає коментар, так що і ви можете прочитати їхні думки.
Дякую щиро!
Анно Доміні: Дякую, шановна пані, саме тому це вірш із малюнком (чи малюнок із віршем), неод\"ємні одне від одного.
Що символізують -- ви маєте право на своє розуміння, це і є співтворчість із автором.
Анно Доміні: Коли осиплеться печаль,
І сніг перебіжить дорогу,
Я озирнуся з-за плеча
На врожаї свої убогі.
Зміліло у сльозу життя,
Таке іздалеку велике.
Як буйно врунились жита!
Як мало збіжжя у засіках...
(Петро Коробчук)
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
