Прочитаний :  365
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Даремне ти турбуєшся, поете..."
Даремне ти турбуєшся, поете!
Ще вистачить сюжетів для поем.
Візьми число щоденної газети -
там тисячі невиспіваних тем.
Заглянь лишень у рубрику науки
чи в рубрику пригодницьких новин,
о, скільки там і радощів, і муки?
І все петитом набрано дрібним.
Дрібні твої трагедії, людино,
одірвана від поступу часу!
Чого ж це ти голосиш без упину
про власний біль і про свою красу?
Пройшли віки і Байрона, і Гайне.
Відгомонів і Вертер, і Шлеміль,
і стало все тепер таке звичайне,
і недоречний особистий біль.
Як міліони зрушили довкола
до вищої, до кращої мети,
смішна тепер твоя уява квола,
поезія нудної самоти.
ПОЗА ЗБІРКАМИ. POESIA MILITANS, 1928 р.
|
|
