Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 9
Пошук

Перевірка розміру




Лепкий Богдан

Прочитаний : 872


Творчість | Біографія | Критика

НЕ ПРОКЛИНАЙ МЕНЕ!

Не  проклинай  мене!
Це  доля,
Це  невмолима,  а  всесильна  сила  
Разом  злучила  нас  І  розлучила,  
Мов  два  листки  під  осінь  серед  поля,  
Мов  хмари  дві,  що  йдуть  небесним  плаєм  
І,  мов  вітрила,  поруч  себе  в'ються,  
А  не  стрінуться  ввік  І  не  зійдуться,-
Не  проклинай  мене!..  
Невже  ж  ми  знаєм  
Сліпій  судьбі  невидимі  закони?  
Невже  ж  на  що  здадуться  ці  прокльони?  
Невже  ж  ми  маємо  свобідну  вольну  волю?
Невже  ж  я  не  терплю  разом  з  тобою?
Не  проклинай!..  
Йдім  в  сумерки  вечірні,  
Любов'ю  рідні,  а  тугою  вірні,  
Далекі  ніби,  та  все  ж  таки  близькі,  
І  зависокі  радше,  чим  занизькі.  
Ідімо  й  око  звертаймо  слезаве  
В  безмежну,  вічну  країну  уяви,  
Якої  світ  не  вспів  ще  споганити,  
Наперекір  судьбі  будем  разом  в  ній  жити.  
Мов  ті  вечірні  променисті  зорі,  
Мов  хвилі  дві  в  бездоннім  вольнім  морі,  
В  гармонії  світів  дві  рівнозвучні  нути  -  
Нам  треба,  треба  поруч  себе  бути!


Нові твори