Прочитаний :  263
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ЕТЮД САМОТИ
Ображений, зневажений,
На самоті з думками,
Сидиш, підперши голову
Крутими кулаками.
А десь радіють недруги,
І мед-вино кружляють,
І зле, зухвало й весело
Про тебе споминають.
Здається їм, що, здоланий
Важкою боротьбою,
Змирився ти з поразкою
І власною судьбою.
Нехай собі потішаться,
В застоллі пожирують,
Хмільне застілля скінчиться -
Вони ще пожалкують.
Вони ще будуть каятись,
У друзі набиватися.
А поки треба вистоять
І сумнівам не здатися.
Не поступитись правдою
І вірою священною
Перед злобою лютою
І кривдою мерзенною
І витримати з гідністю
Підлоти Еверести,
Задля добра та істини
Не поганьбивши честі.
Коли ж спаде і вляжеться
Непевне шумовиння,
І надійде просвітлення,
І стишиться гординя,
Тоді не зловтішатися -
Лише зітхнути скрушно
І, помсту зневажаючи,
Простить великодушно.
|
|
