Прочитаний :  2334
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Я в центрі кола, визначенім сонцем..."
Я в центрі кола, визначенім сонцем,
Заглиблю руку в чорний чорнозем -
І стеля над готичним храмом сосен
Спаде на мене зливою озер.
Я почекаю... Засурмлять джерела...
Ще почекаю... Пісня в мозолях...
І як відчую, що мене земля
Приймає, мов напровесні дерева;
Що вже мене на цифри не розкласти,
Бо пальці переходять у бруньки,
Що маю право на верховне щастя:
Рости, не спрограмований ніким, -
Тоді гукну:
- Беріть планети з бою,
Ламайте світ дюралевим крилом,
А я лишуся на землі вербою,
З якої перше колесо пішло.
|
|
